22 роки Незалежності. До нового витка активності чекати 4-7 років

У Івано-Франківську відбулося засідання дискусійного клубу “PRO-позиція” на тему: “22 роки Незалежності: Трансформація політичних симпатій мешканців Прикарпаття”. Спеціальними гостями клубу був директор Центру інформаційних проблем території НАН України Петро Жук і письменник Юрій Андрухович. Якщо науковець презентував дослідження у сфері суспільної активності українців і прогнозував ситуацію, спираючись на факти, то письменник дозволяв собі власні рефлексії і пришвидшував імовірні революційні події в Україні на 2-3 роки.
Переглядів: 411
Ведучий дискусійного клубу Андрій Фармуга та Юрій Андрухович. Фото Жені Безусова, blitz.if.ua

— Попри соціальну активність1985-1990-х років, у 1993 році у суспільстві розпочалася зневіра, — акцентував і нагадував Петро Жук, директор Центру інформаційних проблем території НАН України. — Пам’ятаємо вибори 1994 року, коли вважався проукраїнським Кравчук і антиукраїнським Кучма, Галичина намагалася уникнути поразки — була за Кравчука. Кучма переміг. 1995-1998 — велика зневіра, застій політичної активності людей. Економічна ситуація була значно гірша, ніж зараз. 1999 рік — збільшення активності, але без явної позитивної перспективи, наша Галичина підтримала Кучму. Почалося наростання незадоволення. Тож, 2004, Помаранчева революція — пік активності, повторення процесів 1991 року. Тож, цикл активності — 13 років. Далі — все по колу: зневіра за Ющенка, як і за Кравчука. 2009 рік — намагалися уникнути поразки, хоча вона була закономірною, вона мусила бути. Була одна дуже велика ілюзія: поєднання чистої ідеї з брудними методами. І зараз це продовжується. 2010-1013 роки — знову велика зневіра.

Тож, за тим самим сценарієм і тією ж схемою 2014 рік стане, за словами науковця, роком збільшення активності без явної позитивної перспективи.

— Як і 1999 року, ми не бачимо свого лідера, — переконаний Петро Жук. — Як  Кучма Україну не розвалив, так і Янукович не розвалює, тим більше — тягне її у Європу. Тож, 2015 року можна прогнозувати наростання незадоволення, але яке має важливий момент: формування позитивних цілей, конструктивних ідеологій. І все для того, щоб у 2016-2019 роках було наростання суспільної активності, а у 2020 році — кульмінація активності. Це, безумовно, прогноз, а не пророцтво. Адже ми живемо від виборів до виборів. Із більшою чи меншою швидкістю, але ці етапи ми мусимо пройти.

Основна проблема українського суспільства, на думку Петра Жука, — рівень готовності українського суспільства взяти на себе відповідальність за свою країну. Суспільство не готове, але це — закономірний процес, який проходило чимало країн Європи. Суспільство має дозріти.

Науковець виділив 4 політичні аномалії сучасного суспільства, які маємо усвідомити:
— у народі, політиці, медіа — відкидання здорового глузду в оцінці і реалізації державно-суспільних стосунків;
— відсутність внутрішньої активності, базованої на суспільних інтересах;
— деформованість цілей у становій структурі суспільства. “У владу мають іти люди, які хочуть слави, які хочуть залишити себе в історії, які хочуть мати силу і можливість щось робити. У нас у владу ідуть виключно заробляти гроші. І народ таких обирає перший, другий і третій рази. Наша ж інтелігенція має людей за собою вести, а вона — адаптується під ситуацію, щоб вижити. Та якось ми кінці з кінцями зводимо, і не треба перед усіма прогинатися і так усім прислужувати”, — закликав Петро Жук.
— Відсутність достатнього і збалансованого стимулювання (як позитивного, так і негативного) дій різних чиновників.


У 2015-му переможе Янукович?

— Перебираючи у пам’яті 22 роки, крім невдач, намагаюся знаходити успіхи. Насправді, всі ми згідні, що не можуть бути самі тільки успіхи: кожне державне утворення мусить терпіти певні невдачі. Але щоб був такий жахливий дисбаланс на користь невдач — це якийсь унікальний випадок нашої державності, — зазначив у дискусійному клубі письменник Юрій Андрухович.

Із позитивних подій письменник виокремив “конституційну ніч”, події 2004 року і вихід із групи чемпіонату світу з футболу збірної команди України.

— Якщо себе заспокоювати тим, що Мойсей 40 років водив свій народ пустелею, то треба пам’ятати про те, що 40 у єврейській кабалістиці — це максимально велике число, що, насправді, означає вічність, — зазначив Юрій Андрухович.

Застій епохи Кучми і  епохи Януковича для письменника — різні речі:

— Сьогоднішній режим упродовж трьох років змінив ментальність українського суспільства у тому сенсі, що він має діло із людьми заляканими. У 90-ті роки люди були просто байдужі, а зараз вони вдають байдужість, маскуючи нею свій страх. Тому, коли ви плекаєте надію на активність знизу, вам відразу у новинних матеріалах відповідь режиму на громадянську активність: коли жінка із Запоріжжя опиняється на кілька тижнів у психіатричній лікарні або коли просто б’ють якісь спортсмени. Це стає настільки звичайним елементом нашого щоденного життя, що ми вже навіть не обурюємося. Мовляв, треба врахувати, що будуть “тітушки”, що побитих відвезуть у лікарню і т. д. У такій ситуації я не бачу зародження якогось серйозного громадянського протистояння і появи активістів, які б знали, що з цим робити.

2017 рік, згідно із 13-річним циклом, мав би стати вирішальним в історії, як, незалежно від нас, став 1991-й, а, значною мірою, завдяки нам — 2004-й, пророкує письменник.

— Каталізують процеси активності президентські вибори 2015 року, коли буде перемога за нинішнім Президентом, але досягнута у настільки брутальний і кричущий спосіб, що легітимності у своєму суспільстві він уже мати не буде, — зазначив Юрій Андрухович.

Тож, 2016-2017 роки, на думку письменника, будуть роками непідкорення та саботування Президента Віктора Януковича, і, можливо, регіонального протистояння.