Микола Азаров питав у працівників “Карпатнафтохіму” про їхню зарплату. Фото Оксани Пілянської Візит Прем’єр-міністра України Миколи Азарова супроводжувався скандалом в Івано-Франківську. “Свободівці” влаштували пікет на вулиці Набережній, вимагаючи від очільника Кабміну виділити кошти на ремонт доріг. А Калуш уже з самого ранку “майорів” правоохоронцями: пости міліції та ДАІ траплялися приблизно кожних 100 метрів. Міліціянти пильнували не тільки густонаселені райони Калуша, але і пустельні дороги у напрямку ТОВ “Карпатнафтохім”. А на самому підприємстві процедуру обшуку металодетектором пройшли не тільки журналісти та телеоператори, але і самі працівники підприємства, яких уповноважили зустрічати Прем’єра. Спеціально навчена собака, тим часом, перевіряла жіночі сумки, відео- та фотоапаратуру. Журналісти зафіксували і представників окремих підрозділів правоохоронних органів — групу чоловіків з обов’язковим атрибутом — чорною парасолею у руках.
На візит Прем’єра довелося чекати добрих півтори години. За цей час стався інцидент, який трохи оживив змерзлих журналістів. Так, на зустріч із Миколою Азаровим прибула і народний депутат Ольга Сікора. Проте, охорона намагалася вивести її за територію підприємства. Та у відповідь дала ляпаса охоронцю Державної служби охорони, від якого у нього навіть випав у траву телефон. Загалом інцидент швидко вичерпався. Проте, впродовж кількох секунд журналісти все ж мали змогу спостерігати шарпанину між охоронцем та народним депутатом.
За словами Ольги Сікори, її намагалися вивести за межі підприємства, оскільки вона не була занесена до протокольної частини візиту Прем’єр-міністра.
— Я прибула на запрошення керівництва ТОВ “Карпатнафтохім”. Також питання мого перебування було узгоджено із керівництвом області. Мене спробували насильно вивести, шарпаючи та хапаючи за руки. Не зважали і на посвідчення народного депутата. Буду звертатися із листом на ім’я Прем’єр-міністра України та до Генеральної прокуратури, — повідомила “Вікнам” Ольга Сікора.
Уже днями стало відомо, що побитий правоохоронець заявив на народного депутата у Калуський міськвідділ міліції.
Прем’єр-міністр також не скуштував західноукраїнської гостинності. Адже коровай, який готували для російськомовного чиновника, відмінили в останні перед його приїздом хвилини. Приблизно за півгодини до його візиту прибула делегація з області: троє дівчат у національних строях. Їх супроводжував чоловік, який ніс хліб-сіль. Він також пройшов контроль та металодетекторі. А потім ретельно здував із короваю сіль, яка розсипалася, очевидно, від вітру. Дівчата вишикувалися для зустрічі Прем’єр-міністра, як тільки під’їхали перші автомобілі із кортежу Миколи Азарова.
Проте, в останній момент процедуру зустрічі за українським звичаєм відмінили.
— Хто сказав, що треба хліб-сіль? Щойно дзвонив Вишиванюк, сказав, ніякого хліба-солі не потрібно, — нагримав невідомий чоловік.
Розгублена делегація дівчат у національних строях подалася до виходу із підприємства.
Хліб-сіль для Прем’єр-міністра відмінили
За інформацією ”Вікон”, таку ж “хлібну” зустріч готували Прем’єру і на підприємстві “Даноша”, проте, і тут захід — скасували. Хоча дівчат у національних строях залишили і навіть дозволили їм вітати урядову делегацію віршами. Однак, глава уряду на “Даношу” таки не поїхав.
Попри серйозну охорону, яка пильнувала Прем’єра, до нього вдалося “пробитися” сільській голові Боднарова Галині Матківській. Сільська голова була внесена у протокольну частину та не упустила можливості особисто поспілкуватися із Миколою Азаровим. Прем’єр приділи їй буквально хвилину свого часу, а потім її відтіснили охорона та посадовці. Проте, за цей час жінка встигла висловити своє прохання та вручити Миколі Азарову стос документів. Така імпровізаційна зустріч із народом, очевидно, ретельно готувалася, адже і районній, й обласній владі вигідно, щоб клопотання про фінансування звучали не тільки з вуст офіційних осіб.
Прем’єр-міністр Микола Азаров запустив одну зі стадій виробництва поліетилену — стадію фасування, символічно натиснувши на кнопку пуску. Потім глава уряду спілкувався із журналістами російською мовою. Щоправда, його промова загубилася у шумі механізмів виробництва. Тому вловити побажання Миколи Азарова вдалося лише чутливим мікрофонам телевізійників.
Миколу Азаров на ТОВ “Карпатнафтохім” супроводжували президент НК “ЛУКОЙЛ” Вагіт Алєкперов та гендиректор ТОВ “Карпатнафтохім” Володимир Шулиндін
ХІМІЯ: ПОЛІТИЧНА І ВИРОБНИЧА
ТОВ “Карпатнафтохім” виробляє поліетилен, поліхлорвінілові смоли, хлорвініл, хлор, каустичну соду. Підприємство є бюджетоутворюючим для Калуша, проте, вже рік — простоює. Причина — несприятлива кон’юнктура та накопичення проблем, яким у 2008-2009 роках влада взагалі не приділяла уваги. Консервація “Карпатнафтохіму” означала для української промисловості втрату щорічно семи мільярдів гривень обсягів виробництва. Для людей і міста — втрату життєво необхідних доходів, на чому акцентував на засіданні Кабміну Микола Азаров.
Візиту глави уряду на ТОВ “Карпатнафтохім” передували тривалі переговори між урядом та компанією “ЛУКОЙЛ”. У результаті домовленостей були вироблені умови відновлення роботи українських підприємств групи “ЛУКОЙЛ”. Прем’єр-міністр підкреслив, що уряд свідомо пішов на впровадження деяких пільг для підприємства з метою подальшого розвитку галузі та соціального захисту робітників і території. Як зазначив Микола Азаров, модернізація “Карпатнафтохіму” дозволила налагодити виробництво деяких матеріалів, які до цього імпортувались в Україну. Зокрема, введення в експлуатацію виробництва поліетилену дозволило забезпечити більш глибоку переробку сировини та розширити асортимент продукції, що випускається. Установка дозволяє випускати 41-у марку поліетилену всіх груп на одному обладнанні. Це дозволить з часом замінити імпортний поліетилен українським. Власники підприємства зобов’язалися провести модернізацію виробничих потужностей із використанням енергозберігаючих технологій та впровадити виробництво нової продукції.
Відповідно до зобов’язань підприємства, наприкінці вересня буде запущено виробництво вінілхлориду та каустичної соди, на початку жовтня — виробництво полівінілхлориду суспензійного, у другому кварталі 2014 року — виробництво етилену і бензолу. А до 2018 року планується інвестиційних проектів на 81,5 млн. доларів.
Крім того, на підприємстві буде збережено 2200 робочих місць, завантажено роботою, зокрема, Калуську ТЕЦ, Івано-Франківську дирекцію Львівської залізниці. Узагалі у Калуші ще близько 1000 робочих місць буде збережено завдяки відновленню роботи “Карпатнафтохіму”.
Простій виробництв “Карпатнафтохіму” негативно вплинув на економічну ситуацію у державі загалом.
— Частка продукції “Карпатнафтохіму” у сукупному хімічному виробництві країни становить стабільно близько 18%. Відповідно, простій такого потужного підприємства негативно позначався на загальному індексі виробництва хімічної продукції та на промисловому виробництві України у цілому, — вважає Микола Азаров.
Головним чином через зупинку “Карпатнафтохім”, у першому півріччі 2013 року імпорт первинних пластмас і виробів із пластмас зріс на 8%. Частка імпортної продукції цього сегменту у структурі внутрішнього товарного ринку з початку 2013 року досягла 67%.
— Країна понесла відчутні валютні витрати, — зазначив Микола Азаров. — Ми не могли миритися з такою ситуацією, маючи власні виробничі потужності, здатні практично повністю та якісно замінити імпорт.
Глава уряду підкреслив, що забезпечення ритмічної роботи “Карпатнафтохіму” — це не одноразове рішення, а — тривала робота. Кон’юнктура ринків зовсім непроста, і тому уряд повинен постійно допомагати українським підприємствам витримувати конкуренцію.
— Я доручив міністру промислової політики взяти під особистий контроль вирішення проблем, які накопичилися на підприємстві, та постійно готувати пропозиції щодо захисту вітчизняного ринку, — повідомив Прем’єр-міністр.
Питання №1, над яким зараз “б’ється” “Карпатнафтохім”, — впровадження в’їзного мита на ПВХ. Це питання виникло не сьогодні, й отримало лобіювання кількох народних депутатів.
Приміром, як повідомляють українські ЗМІ, торік ТОВ “Карпатнафтохім” направило скаргу у Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі, у якій повідомило, що американський ПВХ ввозиться в Україну за демпінговими цінами. Ситуацію врятує, вважають на підприємстві, загороджувальне мито у розмірі 6,5% на імпорт ПВХ із США. Вартість американського ПВХ в Україні на 6-7% нижче, ніж на внутрішньому ринку США, повідомив раніше керівник прес-служби “Карпатнафтохім” Анатолій Гетьманчук:
— В Америці перевиробництво полівінілхлориду спостерігається вже не перший рік. Тому ми звернулися до комісії, і вона почала антидемпінгове розслідування. У країнах Західної і Східної Європи ввізні мита покликані підтримувати власного виробника. Ми теж сподіваємося на захист із боку держави.
— Це — конфлікт інтересів, — вважає голова асоціації “Рада представників полімерної галузі України” Андрій Олінковський. — У нас єдиним виробником ПВХ є “Карпатнафтохім”. У секторі ж переробників ПВХ — більше сотні вітчизняних підприємств. Там, де зіткнулися інтереси різних секторів однієї галузі, потрібно керуватися логікою. Необхідно враховувати інтереси всіх, у тому числі і споживачів, про які чомусь забувають. Але здоровий баланс у вітчизняній економіці неможливий, поки у ній присутні інтереси представників влади.
Введення мита на імпортну сировину ПВХ, на думку експерта, призведе до збільшення собівартості кінцевої продукції на 60-80%. Отже, знизиться рентабельність полімерних підприємств на 5-7%, що спричинить скорочення частки вітчизняної продукції на внутрішньому ринку. А це, у свою чергу, викличе зниження надходжень до бюджету від податку на прибуток у 2-3 рази.
Нині йдеться не тільки про конфлікт інтересів економічний, але і — про політичну складову цього питання. За даними аналітиків, “Карпатнафтохім” сьогодні контролює близька до Президента група “ЛУКОЙЛ”. Ті ж експерти прогнозували, що, у разі перемоги Партії регіонів на виборах, мито на ввезення в Україну ПВХ у розмірі 6,5% буде введено.
Таку ініціативу вже неодноразово підтримували і депутати Верховної Ради. У 2011 році, коли у Калуші тільки запустили виробництво полівінілхлориду, депутати-”регіонали” Ігор Зварич, Дмитро Сандлер, Олексій Федун, а також “нашоукраїнець” Роман Ткач подали законопроект, який передбачав введення імпортного мита на ПВХ у розмірі 5%. Потім з’явився проект поправок до Закону “Про митний тариф України”, який включає підвищення імпортних мит на ввезення не тільки певних видів сировини, але і готової продукції.
Нині за встановлення в’їзного мита виступає і народний депутат Ольга Сікора, яка заявила про свою співпрацю із керівництвом “Карпатнафтохіму” і пояснила це необхідністю підтримати підприємство, на якому працює близько 3 тис. мешканців Калущини. Так, проект закону України, який передбачає введення імпортного мита на ПВХ, нещодавно був прийнятий ВР у першому читанні. Представник фракції Партії регіонів Віталій Хомутинник запропонував зміни до законопроекту, за якими в’їзний ПВХ не буде оподатковуватися. І у цьому прослідковується непорозуміння на вищому рівні, адже, якщо Прем’єр-міністра України декларує підтримку російського інвестора, то представники провладної партії, очевидно, лобіюють інтереси інших промислових груп.
