“Хімічні зони” України.  Із Горлівки вивезли мононітрохлорбензол, але хімічна загроза лишається

Міністр екології Олег Проскуряков здійснив робочу поїздку на територію закритого хімзаводу в Горлівці (Донецька область). Звідти 19 вересня вивезли останню партію так званої "кров'яної отрути" - мононітрохлорбензола.
Горлівські і калуські реалії, на перший погляд, — дуже подібні. Фото із сайту gazeta.ua

Високотоксичні відходи зберігалися в проржавілих металевих бочках і протікаючих місткостях серед руїн закритого заводу. 19 вересня мононітрохлорбензол відправили на завод по переробці відходів в Польщу. На ці цілі з різних бюджетів було виділено близько ста мільйонів гривен.

Роботи, починаючи з 2011 року здійснювала ізраїльська компанія. Вона ж нині продовжує роботи на об’єкті Домбровський кар’єр в Івано-Франківській області в м. Калуш.

На території Горлівського хімзаводу так само розпочата підготовка до утилізації тротилу і сірчаної кислоти. Надалі планується почати роботи по рекультивації зараженої небезепчними хмікатами землі, повідомила ”Газета по-українськи”

- Наслідки могли бути безповоротними - коли поруч була така суміш, як тротил та мононитрохлорбензол. Але, слава богу, ми роботи завершили, бо екологія - один з пріоритетів держави. Інші проблеми, які залишаються на території заводу, закриємо наступного року. Я вам обіцяю, знайдемо гроші - можливо, виділимо з фонду охорони довкілля, - пообіцяв міністр Олег Проскуряков.

Цікаво, що про про відвантаження останньої партії мононітрохлорбензола вже рапортували в грудні 2011 року. Тоді колишній міністр екології Микола Злочевський заявив, що небезпека техногенної катастрофи усунена повністю. Були вивезені на утилізацію за кордон 2,7 тис. тонн мононитрохлорбензолу. Але незабаром виявили додаткові 440 тонн раніше не врахованих відходів.

- Ще 2 тижні тому тут були величезні купи отрути просто неба, від запаху мигдаля (так пахне мононітрохлорбензол) забивало дихання, - розповіла Тетяна Тимочко з “Всеукраїнської екологічної ліги”. - Ми звертали увагу уряду і дуже добре, що 3 роки тому в країні почалася програма ліквідації небезпечних відходів - це і гексахлорбензол в Калуші, і мононитрохлорбензол в Горлівці. Роботи іноземною фірмою виконані на високому рівні. Працівники впродовж зміни по 3 рази міняли гумові чоботи, тому що їх роз’їдала отруйна речовина. Тепер рекультивація стає важливою проблемою і для Горлівки, і для Калуша. Ще є в Києві такий же небезпечний об’єкт - завод “Радикал” - там 200 тисяч тонн відходів, які вмістять ртуть. Ми досягли рішення про вивезення цих відходів з Києва в Горлівку на завод, який їх перероблятиме.

На території Горлівського химзавода залишаються 2 тимчасові могильники, які протікають, заражаючи грунт і воду. Їх термін збіг в 1999 році. Усередині і “кров’яна отрута”, і ртуть, і інші речовини, які важко визначити із-за перемішування.

Минулого року МНС офіційно сповістило, що в Горлівці стан концентрації забруднюючих речовин в грунті і підземних водах наближається до надзвичайної ситуації. Одна з причин - вплив могильників.

-Стан могильників вимагає експертизи, об’єми не відомі, об’єкт представляє небезпеку не лише для міста. Є загроза попадання отрут в грунтові води, моніторинг вод нині не проводиться, - уточнила Тетяна Тимочко.

Держпідприємство “Горлівський хімічний завод” було побудовано в 1939 році, а закрито у березні 2001 року. У радянські роки там працювали 4 тисячі чоловік. Підприємство робило вибухівку і мононітрохлорбензол.

Завод був секретним, 80% продукції призначалося для військових цілей. Для забезпечення сировиною поруч побудували азотно-туковий завод (тепер - “Стирол”). Толлуол отримували з коксохімічного заводу, а сірчану кислоту виготовляли в цеху хімзаводу.

У 1989 році сталася аварія. Відходи, в тому числі мононітрохлорбензол, протекли з непристосованих сховищ і потрапили в шахтні стоки. В результаті в шахті “Олександр-захід” загинули шахтарі і рятувальники. Загиблих з місця аварії дістати не змогли. Тоді і були поспішно побудовані тимчасові могильники, розраховані на 10- 15 років.

Місцеві жителі вважають, що в Горлівці немає колодязів і джерел з придатною для споживання водою саме із-за цих могильників.

Мононитрохлорбензол належить до 1 класу небезпеки. Найбільше вражає струкутру крові. Попадання одного міліграма в організм людини достатньо для настання смерті.

Як відомо ”Вікнам”, цього року планують повністю вивезти гексахлорбензол. Паралельно планується переробка калуських розсолів та, можливо, відселення людей із зони просідань.