Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Сівці Калуській була відкрита 8 листопада 2004 року. Її будували з 1996 року — методом «народної будови».
9 травня у церкві сталася пожежа. За висновками експертів, причиною загоряння стала непогашена свічка.
— у тій частині церкви люди бачили знак: відображення свічки в одній із ікон, — розповідає мешканка села Галина Луців. — Там є образ, на якому зображено, як на Матір Божу сходить Благовіщення. У пожежі він «закоптився». Проте, коли ми його відновили, виглядав так, ніби й не побував у вогні. А навколо нього усе вигоріло. Дивом уціліла й інша ікона — Успіння пресвятої Богородиці — на ній згорів рушник, навколо — все «злизав» вогонь, а образ — цілий. Збереглися і церковні приналежності, які на момент пожежі зберігалися у шафі за стіною. Що дуже постраждало у вогні — то це фанви.
Вогонь завдав церкві немалих збитків. Особливих прикростей зазнали парафіяни від пластмасових вазонів, які плавлячись при високій температурі, «вкрили» церкву чорною «павутиною». Зрештою, мешканці села врахували цей урок. Нині у храмі — жодного штучного вазона.
«Погорілий» храм відновили за місяць. Люди зібрали 35 тис. гривень, кажуть, що й допомога від тих, що працювали «на церкві» була значною. Приміром, чистити церкву від кіптяви приїхали спеціалісти з Івано-Франківська. Вони тиждень відчищали коврики, позолоту, церковні приналежності. При цьому жили у селі — в одному із будинків, який для них спеціально виділили. І взяли кошти тільки за спеціальний засіб, яким обробляли кіптяву.
Паралельно із ними у церкві працювала інша група робітників, які виконували капітальний ремонт.
— Мій чоловік був серед тих, хто білив церкву. Висота до куполу — 22 метри, а він працював на верхньому куполі. Я плакала щодня — переживала за нього. Хоча і сама його просила взятися до роботи, але постійно думала про те, щоб Бог його беріг, — каже Галина Луців.
Поки храм відновлювали, недільні Служби Божі правилися надворі. Було досить холодно й незручно, люди повсякчас відволікалися.
У Сівці Калуській — дві парафії: є ще церква святого Михаїла. Обидві церкви — греко-католицькі. Однак, мешканці села ходять «кожен до своєї». Але на освячення церкви Успіння Пресвятої Богородиці прийшла ціла парафія церкви святого Михаїла на чолі із о. Миколою Гасяком.
Пожежа, яка понищила храм, мала й позитивні наслідки для села. Разом із відновленою церквою вирішили посвятити й дзвіницю, яку почали будувати 2 роки тому.
— Як гарно височіє храм
Відновлений після стихії
І дзвін дзвенить ген аж до хмар
Прийдіть усі до храму нині, —
такими словами зустрічали Владику Володимира Війтишина діти. Дзвін бамкнув і «обірвався». Хоча, за «сценарієм», діти мали вітати гостей віршами під урочистий передзвін. Що сталося дзвону — невідомо, хоча це не вперше, пригадують у селі, дзвін «виявляє характер».
На урочисте освячення церкви Успіння Пресвятої Богородиці прийшли не тільки мешканці села — були гості із сусідніх сіл. Після посвячення усіх чекав «солодкий» стіл, який приготувала громада.
Уже за кілька днів у відновленій церкві відбулося богослужіння.
