До зустрічі із міськими “рухівцями” Василь Куйбіда встиг подивитися центральну частину Калуша. Каже — то така слабість усіх міських голів: цікавість до того, як розвивається місто, у яке потрапив (Василь Куйбіда свого часу був міським головою Львова. — Авт.). Однак, Калуш був не надто гостинним до очільника Руху. Принаймні, в офіційній частині візиту. “Рухівці”, які прийшли на зустріч із Василем Куйбідою, мали до нього низку запитань, а розмова, яка проходила за зачиненими дверима, не відзначалася ніжною тональністю. Настрої — закономірні, адже з травня Рухом колотить: 19 травня у Києві відбувся позачерговий з’їзд Народного руху України, під час якого було оголошено про злиття двох партій — НРУ та УНП на базі статуту Народного руху України. Усі члени НРУ та УНП мали пройти перереєстрацію, адже УНП взялася припинити свою діяльність. Голови кількох обласних організацій відмовилися визнавати об’єднання. У червні політрада партії виключила із НРУ 14 “рухівців”, зокрема, і калушан: голову Київської обласної партійної організації Романа Сушка та голову Івано-Франківського обласного осередку ГО “Молодий народний рух” Олега Савку.
Визнавати об’єднання відмовилося і молодіжне крило НРУ — ВГО “Молодий народний рух”. У мережі інтернет з’явилися світлини, на яких зафіксовано переїзд “рухівської молодіжки” в інше офісне приміщення. Члени НРУ пропонували провести люстрацію, вказуючи, що “УНПісти” скомпрометували себе співпрацею із провладною партією. Але до цих побажань ніхто не прислухався.
5 жовтня відбувся з’їзд УНП, на якому було обрано нового голову партії — главу Донецької організації УНП, народного депутата VI скликання Олександра Клименка.
Василь Куйбіда про з’їзд УНП
— Я пам’ятаю закон “Про політичні партії України” і статут УНП. Згідно зі статутом, повинна бути інституція, яка б могла скликати з’їзд. І для того, щоб він відбувся, потрібно мати дві третини делегатів. Нині немає жодного тіла, яке би могло скликати з’їзд УНП. На сьогодні УНП ліквідована. З’їзд, який проходив у Києві 19 травня, закритий. Майже всі члени правління цієї партії сьогодні є членами НРУ, а відтак — юридично вони не можуть провести засідання і скликати центральний провід. Майже всі члени центрального проводу колишньої ліквідованої УНП є членами НРУ. Тому некоректно говорити про з’їзд. Можна говорити про те, що відбулися збори окремих осіб ліквідованої раніше партії. Юридичних наслідків, відповідно, це ніяких не несе. З огляду на той шлях, який ми вже пройшли, можу ствердити, що завдання, яке поставив перед нами з’їзд, — відновити єдність Руху, — виконано. І не тільки на рівні центральних органів, але і на рівні обласних організацій. На сьогодні 24 обласні організації об’єднані. Ми продовжимо боротьбу, яку проводили досі — тобто, будемо жорстко опонувати цій окупаційній владі. Зокрема, і боротися із тими, хто пішов на співпрацю із ПР.
Об’єднання: формальність чи якість?
— Остання перереєстрація у НРУ відбувалася після загибелі В’ячеслава Чорновола. Тому перереєстрація членів НРУ була мотивована, насамперед, потребою подивитися, скільки членів партії є насправді. Нині з 55 тисяч членів НРУ перереєструвалися приблизно 45 тисяч. А з членів УНП — майже 70%.
Загалом, можна констатувати, що відновлення єдності Руху відбулося. Те, що частина колишніх членів УНП не пішла у Рух, — не дивина. НРУ був розколотий 14 років тому. Партія — це живий організм, і в УНП прийшло багато нових людей. Ті люди, для яких НРУ не був цінністю, — Бог із ними. Кожен вистеляє шлях до пекла власноруч.
Про люстрацію, яка не відбулася
— Треба проводити люстрацію не тільки представників УНП, але й усіх членів нової партії. Уже навіть напрацьовані принципи проведення цієї люстрації. Проте, коли обговорювалося питання відновлення єдності Руху, вирішили відкласти проведення люстрації до завершення об’єднавчого процесу. Мабуть, до цього питання партія повернеться незабаром. І це — закономірно: якщо ми впродовж багатьох років виступаємо за проведення люстрації в Україні, то, очевидно, треба почати люстрацію із себе, щоб показати: ми — відкриті. Тобто — викиньмо негідників, якщо вони у нас є.
Про Івана Зайця — “розкольника” і заступника
— Переконаний, що Іван Заєць не був основною дійовою особою, і не найбільше доклався до розколу Руху (Іван Заєць вийшов із НРУ, був заступником голови УНП, нині — заступник голови НРУ. — Авт.). Але те, що він та інші діяльні люди опинилися поза НРУ, спричинило до того, що Рух втратив вплив у державі. Я переконаний, що якби не було розколу 1999 року, то ніколи б не настав 2010 рік із новим Президентом Віктором Януковичем. Ніколи б такого не сталося! Тому, дивлячись, як нищать українство в Україні, нам треба забути про образи, переступити через свої особисті інтереси і творити сильну демократичну національну політичну силу. І дати можливість іншим долучитися до цього великого завдання: відстоювання не тільки демократії, а й — українства. Бо як так далі продовжуватиметься, то на мапі, може, і залишиться така держава, як Україна, але нічогісько українського у ній не буде.
Про те, чому із партії виключили Романа Сушка…
— Кілька голів обласних організацій, зокрема, і голова Київської організації — Роман Сушко, проводили політику, яка суперечила рішенню з’їзду. Вони взяли курс на об’єднання із “Батьківщиною”. Такими діями вони поставили себе поза партією. Я можу тільки шкодувати.
…й Олега Савку
— Рішенням політради партії із НРУ було виключено кілька осіб, зокрема, Романа Сушка та Олега Савку. Причина — та сама. Я не дивився персонально його справу. Проте, у нас був випадок, коли один із наших колег, якого було виключено рішенням політради з партії, звернувся на моє ім’я з листом, стверджуючи, що стосовно нього було прийнято помилкове рішення. Була створена комісія, яка переглянула справу. Ми його поновили і вибачилися перед ним. Тому, якщо стосовно будь-кого іншого сталася помилка, я переконаний, що політрада виправить її.
Про “Молодий народний рух”
— У нас була і є молодіжна організація “Молодий народний Рух”. Більше того: утворена Асоціація молодорухівських організацій, у яку увійшли рухівські організації з різних областей України. Вона сьогодні менш централізована, аніж та, яка існувала досі.
Президентські вибори: з ким і як?
— Ми будемо брати участь у президентських виборах. Вважаємо, що на виборах усі опозиційні партії повинні узгодити єдину кандидатуру: перед першим туром вибрати найвпливовішу людину — ту, яка здатна модернізувати нашу державу. Можливо, вона матиме не найвищий рейтинг, але всі будуть упевнені, що вона впорається.
Василь Куйбіда перепрошує, бо — хворий. Прес-конференція завершується. Під офісом міської НРУ на площі Героїв збираються “рухівці”, які жваво обговорюють візит свого очільника. Не шкодують критики й обурення. Говорять і про те, що “Мерседес” Василя Куйбіди припарковано неподалік на площі Героїв. Кажуть, він цим авто приїхав, але номери чомусь івано-франківські. До гурту підходить Олег Савка, який має з собою булаву. Каже, що зібрався на звітно-виборну конференцію Калуської районної організації “Молодого народного руху”. Булаву вручатимуть новообраному голові. Олега Савку просять зачекати. Рухівці хочуть почути про причини його виключення із організації “на очній ставці”. Проте, Василь Куйбіда з офісу Руху не виходить. Присутні починають говорити про “чорний” хід. Минуло 10 хвилин після того, як у РБК мала розпочатися презентація книжки матері Василя Куйбіди — Катерини. Нарешті, очільник НРУ виходить. Його одразу ж питають про Олега Савку, зауважуючи, що Калуська міська організація НРУ вже зверталася до керівництва партії про цей випадок. “Не отримував жодного звернення”, — відповідає Василь Куйбіда. Потім повертається до Олега Савки, тисне руку і пропонує просто зараз написати заяву, у якій викласти свій погляд на події. Обіцяє, що заяву об’єктивно розглянуть, і, якщо помилилися, — вибачаться і поновлять. Коротка розмова завершується, і Василю Куйбіді пропонують пройтися до РБК пішки — бо то всього кілька хвилин.
У районному Будинку культури Василь Куйбіда читав вірші своєї матері та презентував про неї фільм.
Роман БІГУН, депутат Калуської міськради, голова фракції НРУ:
— У нас політику перетворили у бізнес: політичні партії — то є політичні проекти, на яких заробляють гроші. І тепер Рух перетворюють у таку ж саму організацію. Ми на конференції міської організації, яка відбулася перед об’єднавчим з’їздом, були категорично проти об’єднання з УНП. Але ніхто не прислухався: просто поставили перед фактом. А вийшло так, як ми і передбачали: почали ділити посади, гроші, і на всіх, видно, не вистачило. У результаті — ніякого об’єднання. Зараз — та сама розмова: про створення ще однієї правоцентристської опозиції. Але з того, думаю, нічого не вийде. Де набрати посади всім? Кожен, хто вирішить об’єднуватися, хоче з того щось мати. І зараз на вибори у місцеві ради (про президентські взагалі не говоримо) ми “зайдемо” у процесі ділення, об’єднання. У результаті Рух буде зайнятий не конкретною роботою, а організаційними питаннями.
Василь Куйбіда встановлює свою диктатуру. Такий висновок можна зробити хоча б із огляду на те, що зробили із “Молодим рухом”. Не буду судити у масштабах країни, але у Калуші це — єдина сильна молодіжна організація, яка працює. Якщо “Молодий рух” відсторонити — що там залишиться? А тут взяли і виключили Олега Савку — якраз найактивнішого. А за що? Тоді треба всіх “калуських” виключати, бо ми всією організацією були проти об’єднання з УНП. Це ж не Комуністична партія — політична сила у нас вважається демократичною. Замість того, щоб дослухатися до якоїсь альтернативної точки зору, керівництво взяло і вольовим методом виключило “неугодних”.
Олег САВКА, голова обласного осередку ГО “Молодий народний рух”:
— Щодо візиту п. Куйбіди, то для мене особисто він був корисним тим, що дав можливість ознайомитись із талановитим доробком світлої пам’яті Катерини Мандрик-Куйбіди. У її творах присутня та епічна героїка і стоїчний дух українського спартанця, які так гарно розтлумачив Донцов, оспівали Ольжич і Теліга. Мені особисто дуже близька до душі ця етика й естетика, яка панувала в українському збройному резистансі 1940-50-х років.
Щодо пропозиції написати заяву “про помилування” і поновлення членства в УНП “Рух” після розгляду “моєї справи” спеціально створеною комісією, я її ввічливо прийняв і поставив у свій “віртуальний музей-архів” пропозицій стосовно моєї подальшої політичної кар’єри. Усі вони поки що — не на часі. Наше суспільство глибоко хворе, і жодна з існуючих політичних партій не зможе його вилікувати, оскільки самі ще у більшій мірі хворі на ті ж самі хвороби. Тому вважаю, що мені доцільніше зараз буде продовжувати займатись громадською діяльністю і, водночас, працювати над створенням політичної сили, яка б базувалась на “здорових” цінностях, будувалась і діяла згідно з цими ж “здоровими” принципами.