Районна рада викинула Насалику білий прапор

Учорашня сесія районної ради була прогнозованою. Бо питання, яке стояло на кону — надто гостре, і дуже делікатне у своїх наслідках, щоб продовжувати боротьбу. І міська, і районна влада вдалася до підрахунків. Кожен рахував мільйони бюджетних коштів, вкладених у медицину, але усі підрахунки були на користь міста. Тепер над адміністративно-територіальною реформою місто і район працюватимуть дуетом.

2 тижні тому Калуська районна рада прийняла звернення до уряду, парламенту, міської та обласної ради, у якому просила не приймати і не фінансувати проект про експеримент із проведення адміністративно-територіальної реформи на Калущині. Учора це звернення депутати районної ради відкликали. Більше того: райрада пропонує співпрацювати у питанні впровадження адмінреформи, і навіть обмежує цю співпрацю чіткими термінами — до 1 лютого наступного року повинні бути напрацьовані результати.


ШАНТАЖ — ПОДІЯВ?

Сесія Калуської районної ради зібрала велику кількість зацікавлених. І не тільки тому, що розглядалося резонансне питання. Передбачалася «битва титанів» — міського голови Ігоря Насалика та народного депутата Ольги Сікори.

Уже від початку сесії стало зрозуміло: райрада дає «задній хід».

— Попереднє звернення райради було пов’язане із тим, що сільським головам надійшов від міста Меморандум про співпрацю, який місто пропонувало підписати у рамках впровадження адміністративно-територіальної реформи. Реформа — неминуча. Може, і міська рада погарячкувала, і — районна. Відповідно, може бути прийняте рішення, яке може нашкодити мешканцям Калуського району. Учора відбулася зустріч із сільськими головами, на якій були висловлені різні думки. Ми на засіданні «більшості» прийняли унікальне рішення, — заінтригував голова Калуської районної ради Василь Дзундза.

— За останні кілька років, за підтримки міського голови у медицині зроблено багато. Я не говорю тільки про безкоштовну медицину, адже вона рано чи пізно закінчиться. Але є Калуська ЦРЛ. І, до речі, те, що нині зроблено для Калуської ЦРЛ, ми зі своїм бюджетом за 10 років цього б не зробили. І було б щиро — подякувати міському голові та міській раді, бо тих коштів, які ми передаємо місту як субвенцію, не вистачає навіть на зарплату. Не означає, що ми маємо прийняти варіант, який скаже міська рада, але має бути компроміс. І нині ми маємо вибачитися перед Ігорем Степановичем Насаликом, — вважає екс-голова районної ради, депутат районної ради Василь Прокопів.

На фоні таких настроїв міський голова Ігор Насалик і своєму виступі почувався досить упевнено. Найперше — вкотре згадав про передвиборну програму політичної партії УП. Потім — вкотре порахував району, скільки місто тратить на мешканців Калущини зі свого бюджету. І, врешті, оголосив: на реформі — крапка. Якщо району цього не потрібно, значить кожен рухається у власному напрямку і чекає на реформу «зверху» або ж — на зміну міської та районної влади, яка матиме інше бачення у питанні реформи.

Голова фракції УП у районній раді Віктор Мікеров попросив міського голову Калуша не ставити хрест на реформі. Зрештою, питання реформи таки отримає продовження. У цьому випадку — уже у дуеті міської та районної влад.


ЗРОБИТИ ПОТІМ ПОДУМАТИ

За резонансне рішення районної ради на минулій сесії проголосували 36 депутатів із 39 присутніх (всього — 56 депутатів районної ради. — Авт.). З них — 11 із 13-ти присутніх депутатів від УП (партія, яку на минулих місцевих виборах очолив міський голова Ігор Насалик. — Авт.). Тобто у даному випадку партійна дисципліна не спрацювала. Однак, приймаючи рішення на попередній сесії, районна рада не могла не передбачити наслідків. Тим більше, що минулого року ситуація була практично ідентичною до нинішньої. Тому одне із двох: або це був дуже стратегічний хід, щоб змусити місто пригальмувати, або ж — районна влада просто не подумала. Настрої учорашнього дня були кардинально іншими. Це виразилося також і голосуванням: 31 депутат районної ради проголосував за те, щоб відкликати звернення. 11 — утрималося. Лише 1 депутат від УП утримався при голосуванні. Інші голоси тих, що утрималися, належали фракції БЮТ. Однак, якби районна влада ретельніше зважила свої дії, то нині б не довелося робити принизливі реверанси у бік міського голови.

«Останнім часом місцеві газети, радіо і телебачення добряче «смакували» подіями, які точилися навколо народного депутата України Ольги Сікори та міського голови Калуша Ігоря Насалика щодо медичної галузі на Калущині. І чи це тільки особиста неприязнь між цими особистостями, чи й інші факти дуже часто стають каменем спотикання між Калушем і Калуським районом, однозначно сказати ніхто не може», — йдеться в офіційному повідомленні на офіційному сайті Калуської РДА. І це, як мінімум, смішно. Не тільки з огляду на стиль написання офіційної інформації: виходить, що у стосунках міста та району — все гаразд. І виною ситуації є працівники «місцевих газет, радіо і телебачення».


ЩО ЗМІНИЛОСЯ?

Нинішня ситуація дала району відстрочку. Наразі безкоштовна медицина для мешканців району буде збережена і районна влада не втратить у рейтингу. До 1 лютого стане зрозуміло: по-перше, чи можлива безкоштовна медицина у рамках реформи охорони здоров’я, коли Калуська ЦРЛ відійде у підпорядкування області і фінансуватиметься із обласного бюджету. Якщо ні — то це вже буде подано у зовсім іншому світлі, ніж, якби район позбувся безкоштовного блага зараз. Тобто, це станеться не з вини районної влади.

По-друге, наближення президентських виборів може внести корективи у питання реформи. Зрештою, не факт, що навіть заручившись підтримкою району, міський голова Ігор Насалик зможе втілити пілотний проект адміністративно-територіальної реформи до президентських виборів. А вибори, зрештою, можуть змістити акценти та змінити владу як у місті, так і в районі. Хоча, бажання Ігоря Насалика бути «на слуху», мати готові напрацювання у питанні реформи і «вчасно вскочити на поїзд» «якщо щось раптом» — зрозуміле.

Зрештою, підписання Меморандумів про співпрацю не означає, що це — юридичний документ, на підставі якого відбуватиметься реформа. Але нині питання впровадження адмінреформи, принаймні — можливого, передали на розсуд селам. Саме сільські голови змушені будуть вирішувати, чи потрібна сільським громадам реформа. Але, зрештою, безкоштовна медицина справді рано чи пізно закінчиться. А реформа, яка буде впроваджена на Калущині, змінить територіальний та адміністративний устрій населених пунктів. Назавжди.


ПРО МУСУЛЬМАН ТА КОТЛЕТИ

Очікуваної битви титанів на сесії районної ради — не відбулося. З початку сесії депутати райради визначилися зі своїм рішенням і, міський голова, уловивши настрої, скористався моментом, щоб взяти реванш у народного депутата.

— Соціальна напруга, створена шантажем, стала зброєю проти сільських голів. Нині говорять про те, що сільським мешканцям видаватимуть у лікарні картоплю без котлети, а міським — з котлетою. На це вже мають реагувати правоохоронні органи. У ВР не сприймають всерйоз цей експеримент. Якщо ж він буде все ж проголосований, то люди мають розуміти, що у них заберуть пасовища і землі, — акцентувала Ольга Сікора.

Зрештою, риторика народного депутата була традиційною. Хоча Ольга Сікора могла детально зупинитися на мінусах реформи, користуючись присутністю сільських голів. Зрештою, чого не вистачало у дискусії — це саме фахового аналізу запропонованого «пілоту». Навряд чи багато сільських голів читали документ і розуміють, чим обернеться селам запропонована реформа. 

Ігор Насалик не оминув нагоди «вколоти» народного депутата, насамкінець зневажливо запитавши: хто ж він, все ж таки, на її думку, за національністю: єврей чи мусульманин. Проте зіткнення народного депутата і міського голови було вже не таким вибуховим. Зрештою, крок народного депутата Ольги Сікори, коли вона підтримала вимоги Ігоря Насалика до Держказначейства — був досить сильний. Хоча, інакше — мовчанку нардепа довелося б пояснювати виборцям.


Задача від міського голови Ігоря Насалика сільському голові Станькови Романні Романишин:

Ігор Насалик: «Уявімо ситуацію: Голинь упродовж 3-х років дотує Станькову, виділяючи зі свого бюджету по 300 тис. гривень щороку. Хоча може використати ці кошти на власні соціально-економічні проблеми. На четвертий рік Голинь не дає грошей. То Голинь — добрий чи поганий?

Романна Романишин: «Але Станькова ні про що не просила. Це — з доброї волі».

Задача, яку задав Ігор Насалик, мала продемонструвати ситуацію із тим, коли міський бюджет дотував села району, виділяючи сільським радам по 300 тис. гривень поза рідкісним випадком, коли депутати міської ради противилися такому рішенню. Один із аргументів міського голови про безкоштовну медицину — правоохоронні органи не один раз доскіпувалися до того, що міський бюджет фінансує сільські. Тому — потрібні меморандуми про співпрацю, як офіційні документи, які пояснюють фінансові стосунки міста і району. Проте, досі як безкоштовна медицина, так і дотації селам відбувалися без такої «документації». Очевидно, така система могла б існувати і надалі. Підписання Меморандумів про співпрацю — це схожа ситуація: як фінансування соціально-економічного розвитку сіл, так і підписання Меморандуму ні до чого не зобов’язує сільські ради. Досі села з легкою совістю брали «дармові» гроші від міста. Хоча, зрештою, це та сама «мишоловка» — рано чи пізно доводиться розплачуватися. Цікаво: а якби район справді настояв на своїх позиціях, як міський голова пояснив би потрачені «на вітер» кошти міського бюджету?

Василь Дзундза порахував:
— За 3 роки на безкоштовні медикаменти з міського бюджету було виділено приблизно 42 млн. гривень. У Калуську ЦРЛ закупили обладнання на 100 млн. гривень. 8,5 млн. гривень з міського бюджету було вкладено у заклади охорони здоров’я, що перебувають на території Калуша. 9 млн. гривень за програмою Калуського району, у рамках виконання умов Кіотського протоколу було вкладено в утеплення медичних закладів, що на вулиці Каракая.

Ігор Насалик порахував:
— У 2011 році дотація, яку передав район, становила 25 млн. гривень. Частка міста — 31 млн. гривень. Тільки на заробітну плату потрібно було 76 млн. гривень. у 2012 році район передав 31 млн. гривень, частка міста – 39 млн. гривень. Заробітна плата становила 98 млн. гривень. Цього року ситуація — аналогічна. Водночас у 2011 році на безкоштовні медикаменти із міського бюджету було використано 14 млн. гривень, торік — 17 млн. гривень, за 10 місяців цього року — 12 млн. гривень. 42% з цих коштів було використано на мешканців району. На Калуську ЦРЛ з міського бюджету у 2011 році було використано 4,5 млн. гривень, торік — 8 млн. гривень, цього року — 7,5 млн. гривень.

Василь Петрів, голова Калуської РДА
— Чомусь питання безкоштовної медицини завжди переплітається із питанням адміністративно-територіальної реформи. Нагадаю, що відразу після об’єднання спільної медицини нас просто «кинули»: місто незаконно присвоїло річний податок із доходів медичних працівників районної лікарні. Район при бюджетних розрахунках цю суму передбачив, але — не отримав. Йдеться про 680 тис. гривень, які район передбачив у своєму бюджеті, щоб не створювати соціальну напругу. Я думаю, що нині ми маємо чітко розглядати питання про безкоштовну медицину. Люди нас не зрозуміють, коли не стане безкоштовної медицини. Ми багато разів зверталися до міської ради і говорили: реформа — необхідна. Але давайте говорити із громадами. Чому ми боїмося зустрітися із громадами і пояснити плюси і мінуси?

 

Сергій Твардовський, заступник голови райради:
— Чому безкоштовна медицина для мешканців району опинилася під питанням? Причина — емоції. Через емоції було прийняте рішення міської ради, у якому, зокрема, йдеться про те, що підстава перегляду питання про безкоштовну медицину — висловлювання народного депутата. Чи були ці висловлювання, чи – ні, кожен собі сам уже зробить висновок. Тобто, керуючись емоціями, ми створили проблеми для сільських голів, які звернулися до районної ради. Райрада вимушена була реагувати, і вона — відреагувала. На той час те рішення було правильним, бо це був тиск старшого брата на меншого. Депутати міської ради планують вносити зміни до Програми безкоштовного медичного забезпечення, тобто такі зміни, за якими мешканці району не зможуть отримувати безкоштовні медикаменти. З юридичної точки зору це буде правильно, бо кошти міського бюджету не можуть витрачатися на фінансування сіл. Але, якщо у попередні роки правоохоронні органи не бачили у цьому порушення, то чому і надалі ця програма не може діяти? Адже, якщо місто позбавить район безкоштовної медицини, то це буде не тільки розмежування на сільських і міських пацієнтів — відбудеться розмежування на «чорних» і «білих» у самому районі, адже тільки Новиця та Кропивник мають Меморандум про співпрацю із містом, тобто мешканці цих сіл зможуть лікуватися безкоштовно. Інші — ні. Чому ми відкликаємо своє попереднє рішення? Бо маємо думати про людей. Є люди, яким потрібно 300-400 гривень на лікування і вони у змозі це оплатити. А є такі, яким треба по тисячі гривень на день і це для них — багато. Може, ми помилилися і нічого страшного у тому, щоб переглянути своє рішення, немає. Якщо, обговоривши із людьми, сільські голови схочуть підписати Меморандум, — нехай. Це їх до нічого не зобов’язує. Меморандум про співпрацю не є юридичним документом при проведенні адміністративно-територіальної реформи.