2 тижні тому Калуська районна рада прийняла звернення до уряду, парламенту, міської та обласної ради, у якому просила не приймати і не фінансувати експеримент із проведення адміністративно-територіальної реформи на Калущині. У вівторок це звернення депутати районної ради відкликали. Більше того: райрада погодилася співпрацювати щодо впровадження адмінреформи, й обмежила цю співпрацю чіткими термінами: до 1 лютого наступного року повинні бути напрацьовані спільні результати. Депутати району навіть вибачилися перед міським головою, але це — не допомогло.
ШАНТАЖ — ПОДІЯВ?
Від початку сесії у вівторок стало зрозуміло: райрада дає “задній хід”.
— Попереднє звернення було пов’язане із тим, що сільським головам надійшов Меморандум про співпрацю, який місто пропонувало підписати у рамках впровадження адміністративно-територіальної реформи. Реформа — неминуча. Може, і міська рада погарячкувала, і — районна. Відповідно, може бути прийняте рішення, яке може нашкодити мешканцям району, — застеріг голова Калуської райради Василь Дзундза.
— Те, що нині зроблено для Калуської ЦРЛ, ми зі своїм бюджетом за 10 років не зробили б. І було б щиро — подякувати міському голові та міській раді, бо тих коштів, які ми передаємо місту як субвенцію, не вистачає навіть на зарплату. Не означає, що ми маємо прийняти варіант, який скаже міська рада, але має бути компроміс. І нині ми маємо вибачитися перед Ігорем Насаликом, — акцентував екс-голова районної ради Василь Прокопів.
Голова фракції УП у районній раді Віктор Мікеров попросив міського голову Калуша не ставити хрест на реформі. Районна рада погодилася на дует із містом у питанні реформи.
На фоні таких настроїв міський голова Ігор Насалик у своєму виступі почувався “на коні”. Найперше — вкотре згадав про передвиборну програму політичної партії УП. Потім — вкотре порахував району, скільки місто тратить на мешканців Калущини зі свого бюджету. І, врешті, оголосив: на реформі — крапка. Якщо району цього не потрібно, значить, кожен рухається у власному напрямку і чекає на реформу “зверху”. Ігор Насалик упевнено почувався на сесії районної ради: кілька разів із президії виходив за колону, і до залу доносився запах цигарок.
ЗРОБИТИ ПОТІМ ПОДУМАТИ
За резонансне рішення районної ради на минулій сесії проголосували 36 депутатів із 39-ти присутніх (всього є 56 депутатів районної ради. — Авт.). Із них — 11 із 13-ти присутніх депутатів від УП (партія, яку на минулих місцевих виборах очолив міський голова Ігор Насалик. — Авт.). Тобто, у даному випадку партійна дисципліна не спрацювала. Однак, приймаючи рішення на попередній сесії, районна рада не могла не передбачити наслідків. Тим більше, що минулого року ситуація була практично ідентичною. Тому одне із двох: або це був дуже стратегічний хід, щоб змусити місто пригальмувати, або ж — районна влада просто не подумала. Інакше — ретельніше зважила б свої дії, щоб не робити принизливих реверансів у бік міського голови.
У вівторок район міг сподіватися: безкоштовна медицина для мешканців району буде збережена і районна влада не втратить у рейтингу. До 1 лютого стане зрозуміло: по-перше, чи можлива безкоштовна медицина у рамках реформи охорони здоров’я, коли Калуська ЦРЛ відійде у підпорядкування області і фінансуватиметься із обласного бюджету. Якщо ні — то це вже буде подано у зовсім іншому світлі, ніж, якби район позбувся безкоштовного блага зараз. Тобто, це станеться не з вини районної влади.
По-друге, наближення президентських виборів може внести корективи щодо реформи. Зрештою, не факт, що, навіть заручившись підтримкою району, міський голова Ігор Насалик зможе втілити пілотний проект адміністративно-територіальної реформи до президентських виборів. А вибори, зрештою, можуть змістити акценти та змінити владу як у місті, так і в районі.
Зрештою, підписання Меморандумів про співпрацю не означає, що це — юридичний документ, на підставі якого відбуватиметься реформа. Як місто, так і район постійно укладають угоди про співпрацю із різноманітними містами-побратимами, які обмежуються обміном делегаціями та — “вивченням досвіду”.
МЕМОРАНДУМ ЯК ПРИВІД
Попри те, що районна влада повністю “покаялася”, намагаючись зберегти лице у вигляді слабкого протесту голови Калуської РДА Василя Петріва, міська влада вирішила на цьому не зупинятися. Й, очевидно, — покарати район за “бунтівні” думки. Сесія міської ради, яка відбулася слідом за районною, стала вдячним плацдармом для Ігоря Насалика, який зміг повністю вилити свій гнів. На сесії міський голова гостро вичитав Василя Петріва та сільських голів. А депутати міської прийняли рішення про внесення змін до Програми безкоштовного медичного забезпечення міста та району, обумовивши усно лише те, що сільські ради мають 5 днів, щоб підписати Меморандуми про співпрацю. 5 днів — це той термін, упродовж якого міський голова може накласти вето на рішення міської ради. Тобто, якщо впродовж 5-ти днів сільські голови підпишуть меморандуми, то рішення міської ради, очевидно, буде заветоване. Однак, у рішенні — жодного слова про дві сільські ради, які вже уклали меморандуми.
Чи є насправді меморандуми такими важливими документами у стосунках міста та району? Мабуть, що ні. Адже до сьогоднішнього дня тільки Кропивник та Новиця мали такі угоди. Але дотації із міського бюджету на соціально-економічний розвиток отримали більше 10 сіл. Отже, угоди не стали критерієм при фінансуванні сільських рад. Далі: за запевненням міського голови, меморандуми — це обов’язкові офіційні юридичні документи, на які опиратиметься місто при наданні безкоштовної медичної допомоги мешканцям села за рахунок коштів міського бюджету. Отже, досі така допомога надавалася незаконно і безпідставно?
ГРОМАДА ЧИ СТАДО ОВЕЦЬ?
Тон, яким розмовляє із селами міський голова Ігор Насалик, — це тон шантажу й ультиматумів, розбавлений емоціями і відсутністю стратегічного мислення. Щоразу стискаючи пружину, міський голова чомусь не враховує, що рано чи пізно вона “вистрілить”. Термін, яким обмежили сільські ради, — надто малий для того, щоб сільські голови порадилися з громадами. Або ж робити все потрібно у ганебному авральному режимі. Таким чином, міський голова вкотре демонструє, що думка громади для нього не є важливою. Причому — йдеться як про сільську, так і про міську громаду. Адже не так давно міська влада повністю зігнорувала думку мешканців міста щодо об’єднання музичних шкіл.
Крім того, якщо на нинішньому етапі — коли посада сільського голови є виборною і, фактично, за повноваженнями нічим не поступається посаді міського голови — Ігор Насалик дозволяє собі діяти такими адміністративними методами, то як діятиме він пізніше — коли, припустимо, адмінреформа буде впроваджена? Адже, згідно із проектом закону “від міста”, сільські голови вже не обиратимуться, а — призначатимуться.
