Де захований калуський гексахлорбензол? ДОКУМЕНТ

Із калуського полігону ГХБ вивезли останню партію отрути, — повідомив цього тижня міський голова Ігор Насалик. Але історія на цьому не завершилася. Минулого тижня у Калуш надійшов лист від Кабміну, який ніхто наразі не наважується коментувати: у листі ставиться під сумнів сам факт, що калуський гексахлорбензол узагалі покидав межі України. І пропонується обдумати ідею з переробки ГХБ. Де насправді нині калуський гексахлорбензол і на що витратили мільярд бюджетних коштів? Відповіді на ці питання нині шукають не лише “Вікна”, але й — урядові чиновники.

У Калуші отруту вивозять із вересня. На полігоні ГХБ викопували останні партії отрути — 8 тисяч тонн, на які уряд виділив 280 млн. гривень. Працює — та сама ізраїльська фірма “С.І.Груп Консорт Лтд”, яка “займалася” калуським ГХБ у 2011-2012 роках. Попри те, що міський голова Ігор Насалик на сесії оголосив, що полігон ГХБ повністю очистили, за неофіційною інформацією ”Вікон”, роботи — ще не завершені.

У вересні “Вікна” спілкувалися із представником ізраїльської фірми Іллею Марчевським, який запевнив: калуська отрута попрямує до Англії та Франції. Але не розповів, у який спосіб. Хоча і зауважив: акцент на залізницю не робитимуть, бо її стан з року у рік погіршується. Проте, вже впізнавані калушунами біг-беги окупували колійову рампу колишнього калійного заводу, де традиційно минулих років ГХБ вантажили у товарні вагони.

Великий мінус ситуації — це відсутність контролю. За словами Ігоря Насалика, місто не має впливу на ситуацію. Громадський контроль — також відсутній. Але найгірше те, що сьогодні немає публічного доступу до результатів моніторингу полігону ГХБ. За словами начальника Калуського районного управління держсанепідемслужби Оксани Ананевич, санстанція відбирає проби води та грунту вище і нижче полігону. І результати аналізів тут — не насторожують. Проте, сам полігон моніторить інститут геофізики, а ізраїльська фірма мала укласти угоду із атестованою лабораторією для аналізу стану повітря. І те, що виконавець обирає організацію, яка його перевірятиме, — дивно. Адже, для того, щоб знати істинну картину, мав би бути проведений незалежний екологічний “аудит”. Єдине, що сьогодні відомо, — це те, що дерева, які мали сприяти поліпшенню екологічної ситуації на полігоні, — практично не прижилися. Тому “ліс” планують висаджувати повторно.


СИТУАЦІЯ НА КАР’ЄРІ ПОГІРШУЄТЬСЯ?

У липні ситуацію на Домбровському кар’єрі охарактеризували як екологічне лихо регіонального або навіть державного рівня. Велике занепокоєння викликав каламутний потік, який витікав із північного борту кар’єру.

— Тут формується підземний карст. Треба визначити місця утворення карстів, зупинити формування яру і русла. Бо, якщо зволікати, протримаємося до першої повені, — акцентував тоді директор ДНДІ галургія Іван Костів.

Ситуація “привабила” до себе посадовців усіх рівнів. Але це аж ніяк не означало, що проблему — вирішили. Кар’єр лише дослідили на вміст отрути.

— Екскаватори вигорнули багато речовин на глибині буквально 2-3-х метрів. Візуально там є і гексахлорбензол й інші небезпечні токсичні речовини. Деякі з них ми так і не змогли ідентифікувати. Це зробить експертиза. Наше завдання — вирішення аварійного питання про те, чи становить небезпеку внутрікар’єрний відвал і які речовини там захоронені. Адже, калуську ропу ще можна переробляти, проте, якщо розсоли змішаються із цими небезпечними речовинами, то це стане єдиним токсичним озером, непридатним до будь-якого використання, — повідомив член-кореспондент НАН України, доктор технічних умов Георгій Лисиченко.

При відбиранні проб екскаватори вигорнули три 200-літрові бочки із гексахлорбензолом. А наступного ранку бочки… зникли. Крадіжку приписали мисливцям за металом.

— Будемо виконувати намічений план робіт. Усі необхідні кошти виділені: 280 мільйонів гривень — на полігон “Оріана” для вивезення гексахлорбензолу, 140 мільйонів гривень — на вивіз суміші отрутохімікатів із поля Домбровського кар’єру, 6 мільйонів гривень — на моніторинг калуського гірничо-промислового району, 2 мільйони гривень — на влаштування локальної тампонажної завіси північного борту Домбровського кар’єру, — наголосив нещодавно під час робочої поїздки на Прикарпаття міністр екології Олег Проскуряков.

Однак, приїзд посадовців різних рівнів ситуацію на Домбровському кар’єрі не поліпшив. За словами заступника начальника інституту галургії Юрія Садового, нині на борті кар’єру утворилася воронка — на стику між дорогою і городами. А розвиток негативних процесів — продовжується. Причому, воронка, яка утворилася, — то лише вершина “айсбергу”.

Планувалося, що, принаймні, на північному борті кар’єру буде створений протифільтраційний екран, який призупинив би потрапляння вод у кар’єр та на якийсь час трохи пригальмував розвиток негативних процесів. Але, за інформацією “Вікон”, сьогодні на кар’єрі роботи не починали.


ЧИ Є НА КАР’ЄРІ ГХБ?

— Там ГХБ, може, по кілька грам на тонну, — припустив Юрій Садовий.

На думку калуських екологів, кількість ГХБ визначали хіба що з огляду на суму виділених на утилізацію коштів.

— За нашими розслідуваннями, таких масштабів ГХБ у кар’єрі, про які нині говорять — немає, — вважає голова Івано-Франківської обласної ГО “Грінпіс-Карпати” Роман Переймибіда. — Я працював у цеху чотирихлористого вуглецю, і можу запевнити, що ГХБ у кар’єр не вивозили: який сенс було возити ГХБ з цеху до кар’єру, який, образно кажучи, — за 5 кілометрів, якщо полігон ГХБ був за  півкілометра?

За словами еколога, ГХБ у кар’єр міг потрапити лише з побутовим чи будівельним сміттям — після ремонтів у цеху. Тобто — не у таких масштабах, про які йдеться.

На початку цього року проби грунту і води з кар’єру показали перевищення ГХБ, ртуті, свинцю у сотні разів.

Юрій Садовий “Вікнам” пояснив: проби відбирали приблизно з місць захоронень. Це були перші дослідження такого типу і мали на меті показати, яка небезпека буде від того, якщо ці речовини потраплять у розсоли. Тобто, що допустити затоплення кар’єру — не можна.


ЗАГАДКОВИЙ ЛИСТ

Гексахлорбензол із Калуша вивозять із 2010 року. Проте, чомусь лише тепер, коли із державного бюджету на вивезення ГХБ вже витрачено 1 млрд. гривень, у держави виникло питання про те, чи доцільно ці гроші витрачалися. Більше того: сьогодні під сумнів ставиться і те, чи покидала отрута межі України?

— За інформацією Держфінінспекції, у виконавців робіт — суб’єктів господарювання — відсутні матеріальні, технічні ресурси, а також відповідні спеціалісти для здійснення робіт зі збирання, перевезення, зберігання небезпечних хімічних речовин, а також відповідні ліцензії на видалення, перевезення, транспортування та утилізацію небезпечних відходів. Місцезнаходження ряду комерційних структур, які отримували бюджетні кошти за роботу по утилізації відходів, не встановлено, зокрема, робочий апарат Українського бюро Інтерполу не зміг отримати відповідних підтверджуючих документів від виконавця робіт. Митними службами заінтересованих країн не підтверджено інформації про перетин вантажів із відходами гексахлорбензолу та їх утилізацію на виробничих потужностях інших країн, — йдеться у доповідній записці першого заступника міністра Кабінету міністрів Владислава Забарського на ім’я прем’єр-міністра Миколи Азарова.

Лист днями надійшов до виконавчого комітету Калуської міської ради з Івано-Франківської ОДА.

Натомість, за даними вантажно-митних декларацій і документів про перевезення, за кордон для утилізації вивозили “відходи виробництва, одержання і застосування біоцидів та фітофармацевтичних препаратів включно із відходами пестицидів та гербіцидів, які не відповідають стандартам, мають прострочений термін придатності чи не придатні для використання за призначенням”, а не “промислові відходи”, до яких належать відходи ГХБ. 

Ще у 2011 році сайт LB.ua писав про махінації із калуським гексахлорбензолом:

— Агентство з охорони довкілля отримало від заводу “Tradebe” (Британія) звіт: Україна надсилає їм на переробку не гексахлорбензол, а “агрохімічні відходи, що містять небезпечні речовини, включаючи пестициди з 1-го по 11-й клас токсичності, включаючи гексахлорбензол”. При чому вміст гексахлорбензолу в цих відходах був мінімальний. За даними британського урядового агентства, у 2010 році у різних партіях відходів найбільший відсоток гексахлорбензолу складав 13%. Найменший — близько… нуля. Хоча українське Мінприроди стверджує протилежне, говорячи про 32-46%. У 2011 році британці очкували ще на 10 тисяч тон українських відходів. Перша партія — корабель з 2-ма тисячами тонн. Відповідно, в Британське агентство з охорони довкілля надійшли звіти про тестові проби на гексахлорбензол усіх цих партій. Відповідальний за поставку ТОВ “Сі буд сістем” надав 8 пробних тестів. В одному виявилося 2% гексахлорбензолу, в решті семи — менше 1% ГХБ.

Нагадаємо, що у 2010 році, коли Калуш оголосили зоною надзвичайної екологічної ситуації, і з Калуша почали вивозити перші партії ГХБ, йшлося про 11 тис. тонн отрути. Зараз вивезли вже понад 30 тис. тонн.

Голова громадської екологічної організації Зелений Рух “Карпати” Михайло Довбенчук пропонує вдатися до радикальних дій — просто не допустити вивезення ГХБ з кар’єру.

— У зв’язку із хибними, надуманими пропозиціями щодо знаходження у відвалах Домбровського кар’єру близько 6-ти тисяч тонн гексахлорбензолу та їх вивезенням за межі України, пропоную звернутися до Мінекології та природних ресурсів, щоб прийняти рішення про заборону вивезення землі із відвалів Домбровського кар’єру під виглядом гексахлорбензолу до того часу, поки не відбудеться детального вивчення цього питання, — наполягає Михайло Довбенчук.

Його пропозиції співзвучні із думками Владислава Забарського, який у доповідній записці пропонує скасувати пункти протоколу засідання Кабміну від 24 липня, де йдеться про виділення коштів для здійснення у 2013 році невідкладних природоохоронних заходів (щодо вивезення гексахлорбензолу для утилізації на виробничих потужностях інших країн).

— Дивно, коли ми кілька років добиваємося фінансування, щоб перекрити доступ підземних вод у кар’єр, коли ми кричимо про катастрофічну ситуацію із просіданням земної поверхні над шахтними виробітками і потрібне у зв’язку із цим відселення людей, — і нас ніхто не чує. А на вивезення неіснуючого гексахлорбензолу із кар’єру гроші є, — акцентує Роман Переймибіда.


КАЛУШ — ЗНОВУ ЗОНА?

— Те, про що я говорив кілька років тому — нині до цього стратегічного рішення дійшли всім Кабміном, — повідомив у коментарі “Вікнам” міський голова Ігор Насалик.

“Стратегічне” рішення стосується будівництва спеціального заводу.

— Зважаючи на необхідність утилізації відходів гексахлорбензолу, відходів кислих гудронів, накопичених у Львівській області в обсязі близько 500 тисяч тонн, а також інших небезпечних відходів, накопичених на території України в обсязі близько 2 млн. тонн, та ефективного використання державних коштів, закупити екологічно безпечні потужності зі знешкодження небезпечних відходів, у тому числі — гексахлорбензолу”, — така пропозиція міститься у доповідній записці.

Про те, де би мали бути розташовані такі “потужності”, думати не доводиться, адже “визначатися із закупівлею” пропонують доручити Мінприроди разом із Мінпромполітики, Мінекономрозвитку та — Івано-Франківською ОДА.

Ідею про будівництво заводу з переробки ГХБ вперше у 2011 році озвучив Ігор Насалик. За ідеєю мера, після переробки калуського гексахлорбензолу завод  працював би як сміттєпереробний. Однак, ідея наштовхнулася на гостру реакцію громади та — голови ОДА.

Михайло Вишиванюк запевнив: поки він на посаді, у регіоні подібного виробництва не буде.

— Гексахлорбензол переробляти у Карпатах, туристичній зоні, перлині Європи, — злочин, — переконував Михайло Вишиванюк. Він також зазначив, що навіть думати про будівництво такого заводу є злочином.

Нині в уряді ідею Ігоря Насалика — трансформували. Очевидно, що є пропозиції не щодо невеликого виробництва, а — єдиного в Україні заводу з переробки отрути різної токсичності.

На Прикарпатті Калуш є розвиненим промисловим містом, далеким від туристичного вектору розвитку, яке є цілим складом небезпечних отрутохімікатів. А може стати ще і клоакою для всієї України, у якій нараховується близько 2 млн. тонн небезпечних відходів. А з досвіду калуського ГХБ, отрутохімікати при доброму державному фінансуванні мають властивість швидко збільшуватися.