Позитив від реформи медицини — великий. Але якою ціною? Фото Оксани Пілянської Голова Калуської РДА порівняв стосунки міста та району зі стосунками Росії та України: сусідня держава постійно шукає причин конфлікту, хоча справжньою причиною є небажання Росії відпустити Україну до Євросоюзу.
— На щастя, події навколо безкоштовної медицини відбуваються наприкінці року і більшість населення району уже пройшли лікування (нагадаємо, цьогоріч кожен мешканець міста і району при плановому лікуванні безкоштовні медикаменти може отримати тільки 1 раз. Якщо людина планово лікується вдруге, то медикаменти має купувати за свої кошти. — Авт.). Тому рішення Калуської міської ради — це холостий вистріл, який не додав іміджу ні міському голові, ні — міській раді, — вважає Василь Петрів.
Практично кожен сільський голова вважав за необхідне дати оцінку подіям.
— У 2010 році питання стояло руба: або голосуєте за об’єднання медицини, або — район буде без безкоштовної медицини. Чому ще тоді Ігор Насалик не сказав, за яких умов пропонується об’єднання? Ми згідні підписати меморандуми, але ми повинні виконати волю тих, хто нас обрав, — вважає Войнилівський селищний голова Володимир Рудий.
— Останньою краплею була сесія Калуської міської ради, де міський голова невідомо з якого словника етики державного службовця взяв слова, якими обзивав сільських голів. Це не зробило честі ні йому як міському голові, ні міській раді. На щастя, революції у лікарні не відбулося. Я була під час пологів однієї мешканки нашого села — з малозабезпеченої сім’ї, у лікарні було ще кілька людей з Бабина Середнього та Студінки. І ніхто не пожалівся на те, що їм не дають ліків. Хочу подякувати лікарям, нашим мешканцям — що вони поставилися з розумінням до ситуації і показали, що «революція» йде на спад, — вважає сільський голова Студінки Марія Стасюк.
— Позитив від реформи медицини — великий. Але якою ціною? Міська рада вирішила нас провчити. Але кого покарали — сільських голів? Нині сільський голова один, а завтра — інший. Покарали людей. Сьогодні нас покарали, показали наше місце – сільське населення — то населення другого сорту. Але я пам’ятаю ті часи, коли зверталися до людей допомогти із харчуванням людей у лікарнях. Я сама ходила по селі. І ніхто не сказав: мою картоплю будуть їсти мешканці міста, — запевнила сільський голова Станькови Романна Романишин.
— Коли сьогодні міська рада вихваляється, що безкоштовна медицина запроваджена за рахунок надходжень від оренди землі та плати за землю, то мала би совість це говорити. Уся «хімія» перебуває на землях Мостищ, Верхні, Кропивника, Сівки Калуської, а надходження поповнюють міський бюджет. У 2005 році, під час того, як були затверджені межі Калуша, у сіл забрали гектари землі, — запевнила сільський голова Мостищ Галина Пукіш.
Загалом сільські голови говорили багато. З-серед усього можна було виокремити кілька напрямків: міський голова не ставив умов заздалегідь, включаючи села у безкоштовну медицину; каменем спотикання стала не сама адміністративно-територіальна реформа як факт, а методи її «насаджування»; рішення мають прийняти громади, а не сільські голови, водночас найбільше дискомфорту від рішення міської ради зазнають мешканці сіл, а не очільники сільських рад; сільські голови готові шукати порозуміння, якщо із меморандумів виключать пункт про реформу; досі для фінансування безкоштовної медицини для мешканців Калущини не потрібно було жодних меморандумів, тому можна вважати, що не-підписання угод — то лише підстава; поділ мешканців району на тих, хто лікується безкоштовно, і тих — що ні, створив розбрат між самими сільськими головами і мешканцями району; спільна медицина — це таки плюс: з огляду не лише на безкоштовне лікування, але й — на ремонти, поліпшення умов перебування у лікарні.
Єдиний фронт сільських голів «розбавив» очільник Томашівської сільської ради. Богдан Безрукий — один із шести сільських голів, котрі підписали меморандуми із містом. Крім нього, з підписантів був присутній ще Голинський сільський голова Віктор Ляхович.
Очевидно, що міському голові таки вдалося пересварити сільських очільників, бо виступ Богдана Безрукого був дуже емоційним, й подекуди основної теми — не стосувався.
— Кажуть — зрадник! Я — не зрадник й нікого ще не зрадив. Кого я зрадив? Я — не для себе, а для громади. У селі живуть старі люди, які потребують лікування. Я лікувався 17 днів у лікарні. І мав можливість порівняти, як змінилося харчування, лікування, — доводив Богдан Безрукий. І — одразу ж покинув залу.
Позаду почулися оплески — це Томашівському сільському голові аплодувала ініціативна група села Підмихайля у складі двох сільських депутатів та — секретаря сільської ради. Депутати рвучко привітали Богдана Безрукого та стали вимагати пояснень від свого сільського голови.
— За лікування, за аналізи треба платити величезні гроші. Чому сільський голова не підписує меморандум? Чому ніхто людям не пояснює ситуацію? — кричав чоловік.
Підмихайлівський сільський голова повідомив: його зобов’язують підписати меморандум. І запропонував заслухати ініціативну групу. Проте, Василь Петрів таку пропозицію відхилив:
— Думку людей ми можемо заслухати на зборах села. А зараз — прес-конференція.
Але прес-конференція — не вдалася. На неї прийшов в. о. заступника міського голови Василь Турчин. Як сам зразу наголосив — без запрошення. Й отримав добру порцію негативу на свою адресу й адресу міської влади загалом. Фактично, як сільські голови, так і районна рада зосередила на єдиному представнику від міста усю увагу. Василю Турчину згадали навіть відсутність профільної освіти на посаді заступника з медицини. За 2,5 години журналістам вдалося задати загалом три запитання.
Що далі?
Зустріч районної влади із журналістами — запізніла реакція. Складається враження, що район до кінця чекав на остаточне рішення міської влади, і аж тоді «дав волю почуттям». Проте, і зараз прозвучало тільки одне: оцінка. Оцінка діям міської влади, оцінка – становищу. Але що далі? Василь Петрів повідомив: повернуться до варіанту фінансування медицини 2010 року.
— Район здатен фінансувати свою частку, — запевнив Василь Петрів.
Однак, не в усіх сільських голів є на це відповідь. Тиждень — це поки що надто малий термін, щоб відчути реакцію людей. Але вона — буде.
— Ми думаємо, — зізналася одна із сільських голів. — Поки що немає людей, які б нарікали. Ми тепер будемо і програми свої приймати, а перед тим — радитися із медиками. Може, і другий кошик віддамо для своїх людей.
Другий кошик бюджету за нинішнього фінансового становища «викачується» на забезпечення делегованих повноважень держави, тобто — на заробітну плату.
Щоправда, район кошти економив, а місто — ні. Й нещодавно Калушу виділили 9 млн. гривень дотації на виплату заробітної плати. Сільські голови пригрозили, що робитимуть — як місто. Тоді й зможуть виділяти якісь кошти під програми для своїх мешканців.
Однак, фактом залишається те, що уже з минулого четверга більшість мешканців Калуського району не отримують безкоштовних ліків.
— У четвер пацієнтів Калуської ЦРЛ з району попередили: зранку ліки ще безкоштовні, далі — треба купувати, — повідомив Василь Петрів.
— Нічого не зміниш, але у цьому немає нічого страшного, — вважає заступник голови Калуської районної ради Сергій Твардовський, — Після сплеску емоцій люди звикнуть, що за ліки треба платити. Так лікувалися до 2011 року, а так будуть лікувати зараз. Але змінювати правила посеред гри — нечесно. Про умови треба було говорити спочатку.
Рішенням про відлучення району від безкоштовної медицини місто створило проблеми і для медиків. За словами головного лікаря Калуської районної лікарні Миколи Гудима, нині безкоштовне лікування отримують лише пільгові категорії населення — як міста, так і району. У денному стаціонарі районної лікарні лікуються 53% мешканців міста, але і їм сьогодні не видають безкоштовних медикаментів (можливо, тому, що лікарня — районна. — Авт.). Водночас штат лікарні розрахований на 140 ліжок денного стаціонару. Якщо міські мешканці через відсутність безкоштовного блага з лікарні «підуть», що робити з медичними працівниками?
Уже за кілька хвилин у залі засідань виконавчого комітету Калуської міської ради розпочнеться прес-конференція «від міста». Ії ще вчора анонсував Василь Турчин, оскільки йому так і не дозволили висловити позицію міста. Бій за безкоштовну медицину продовжується? Дубль 2 — читайте завтра.
