Тестування викликало обурення калуських учителів і батьків. На їхню думку, воно, по-перше, методологічно неправильно організоване, а, по-друге, надто скидалося на бізнес-проект, адже всі завдання і бланки із голограмами, на яких діти мали б складати тести,треба було купувати — коштом батьків. Ті, у свою чергу, пішли із скаргами до міської влади.
— Я і сам удома маю класного керівника, де вже почали збирати гроші на завдання (дружина Марія Челядин — учитель в одній із калуських шкіл. — Авт.). Тепер, мабуть, будуть ті гроші віддавати, — зазначив на початку сесії секретар міської ради Олександр Челядин. — Ми вперше на сесії обговорюємо таке питання. Оскільки із кожної школи ми отримали велику кількість звернень батьків на ім’я міського голови, то повинні відреагувати на них. У них батьки нарікають на те, що моніторинг МОН — витратний для батьківської кишені, а також — стрес для самих учнів. Я пригадую ситуацію 13-річної давності, коли школярі у Калуші вчинили справжній бунт, били шибки в управлінні освіти — через зміну робочого графіку. Тож, ми маємо негативний досвід, і треба це питання вирішити без конфліктів.
ГРОШІ І СТРЕСИ
Якщо перша чверть для школярів є таким собі часом для “розігріву”, то саме на листопад-січень на учнів припадає найбільше навантаження. Адже, окрім засвоєння нових знань, саме у цей період відбуваються конкурси і предметні олімпіади. Тож, плюс 5-10 контрольних для них може бути, дійсно, стресовою ситуацією. Водночас, МОН ще і перенесло графік проведення моніторингу із жовтня на листопад-грудень.
— Моніторинг проводиться згідно із наказом МОН України від 17 липня №995. Наказом №1412 від 10 жовтня цього року внесено зміни — змінено графік проведення моніторингу, який має початися із 12 листопада. На проведення моніторингу необхідні фінансові витрати. Завдання розміщені на сайті, а також їх можна придбати у брошурах, вартість яких для 5-х класів становить 7 гривень, для 10-х — 8 гривень. Тобто, витрати на всіх учнів нашого міста, які мають складати моніторинг, становлять понад 52 тис. гривень. Крім того, моніторинг планують для виявлення рівня залишкових знань. Проте, чи доцільно перевіряти залишкові знання у листопаді-грудні, коли вже минув певний час, — виникають різні думки, — вважає начальник управління освіти Калуської ради Любов Максимович.
Зрештою, наскільки об’єктивно можна визначити рівень залишкових знань таким методом, як того хоче МОН, калуські освітяни також сумніваються.
— Кожен моніторинг має на меті відслідкувати ситуацію, і внести корективи, щоб її поліпшити. Минулого року впроваджений новий державний стандарт початкової освіти. Цього року — новий державний стандарт базової освіти. Тобто, щоб визначити, чи ефективний цей стандарт, моніторинг треба проводити, як мінімум, за три роки, коли теперішні другокласники підуть до п’ятого класу. А тих дітей, яких нині пропонують моніторити, навчали ще за старим стандартом, — каже депутат міської ради, директор ЗОШ №5 Ірина Люклян. — По-друге: об’єктивність оцінювання. Усі завдання є в інтернеті — на сайті МОН. Є і відповіді. Тож, будь-який “двієчник” зможе за допомогою дорослих, наприклад, розв’язати завдання, а потім — просто їх списати.
Паралельно учні можуть готуватися до тестів, придбавши брошуру із завданнями, які МОН доручило готувати Центрові навчально-методичної літератури. Центр, до речі, часто пов’язують із міністром освіти Дмитром Табачником. Кожен збірник завдань для проведення моніторингу містить 10 варіантів тестів, кожен із яких складається із завдань, що відрізняються складністю та формою. Кожен учень виконуватиме один варіант тестів та заповнюватиме бланк відповідей. До речі, бланк також є у брошурах — зі спеціальною голограмою, яку комп’ютер зможе “зчитувати” при перевірці. Якщо бланк перексерити — голограму може не розпізнати.
— До мене вже приходив представник Центру навчально-методичної літератури з Івано-Франківська. Пропонував дві упаковки посібників із моніторингу для 10-х класів. Навіть пропонував частину грошей заплатити пізніше. Проте, я — відмовився, — додав депутат міської ради, директор ЗОШ №3 Михайло Коротич. — Міністерство дає право вибору часу для проведення тестування — із 1-го по 6-й урок. Тож, коли одна школа складатиме тести на першому уроці, інша — на шостому, то діти легко обміняються ММS-ками із вирішенням завдань.
ПОШКОДУВАЛИ ТІЛЬКИ МІНІСТРА
Враховуючи рекомендаційний характер проведення моніторингу, Калуська міська рада вирішила відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року №1283 “Про затвердження порядку проведення моніторингу та оцінки якості освіти” не проводити моніторинг якості загальної середньої освіти для учнів 5-х і 10-х класів, йдеться у рішенні, яке підтримали 38 присутніх депутатів.
Під час прийняття рішення депутати ледь не “звільнили” міністра освіти.
Депутат від фракції Народного руху України Олег Нижник вніс пропозицію проголосувати за звернення до уряду із вимогою звільнити міністра освіти і науки Дмитра Табачника. Проте, поправка не набрала відповідної кількості голосів. Її підтримали 19 із 26-ти необхідних голосів депутатів. Схоже, не політизувати питання депутати вирішили заздалегідь. Як зазначив Олександр Челядин, спочатку із цього приводу планували направити звернення урядові і голові Івано-Франківської ОДА. Проте, питання вирішили не політизувати. Секретар міської ради повідомив, що консультувався із управлінням освіти Івано-Франківської ОДА. Від керівництва дістав запевнення: органи місцевого самоврядування можуть вносити такі корективи. А перед засіданням сесії рішенням цікавився навіть прокурор. Тож, рівень залишкових знань калуських школярів так і залишиться невідслідкованим. А Калуська міська рада отримала добрий досвід “відміни” наказу міністерства.