— Наші предки прикрашали різнокольоровими яйцями власне помешкання не лише навесні. Адже яйце завжди було символом початку життя, — розповідає методист з питань фольклору коломийського районного управління культури Микола Кавацюк. — І отой початок, що символізує яйце та народженням нового, люди приносили в оселю перед великими святами та клали на почесному місці. Нині цей звичай поховано у товщі віків, і навіть фольклористи та етнографи достеменно тепер нічого не можуть сказати про різдвяні писанки.
Проте на Гуцульщині в окремих високогірних селах, де ще не все полонила цивілізація, писанки за різдвяним столом – звична річ. Про первісне значення мальованих яєць уже ніхто не згадує, бо з приходом християнства вони перестали виконувати роль родових оберегів.
— Розписують яйця писачком — металевою конусоподібною трубочкою з дерев’яним держачком, — продовжує пан Кавацюк. — Фарбують яйця воском, аніліновими фарбами або витравлюють оцтом. Візерунки наносять не лише писачками, але й булавками, голками, шпильками та навіть маленькими цвяшками. Які візерунки будуть на яйці, залежить від його… форми. Так на подовгуваті майстрині наносять такі візерунки: «сакви», «жабки», «косиці», на круглі — «зірку», «рожу» та «хрести в колі». Словом, що більше підходить до форми.
Аби написати одну писанку, майстриням треба десь годину-півтори часу. Не відступаючи від традицій, коломиянки додають і щось своє. Зокрема пишуть на яйцях привітання зі всіма зимовими святами та побажаннями миру і процвітання кожній родині, яка отримає цей оберіг. А бувають і цілком сучасні писанки із зображенням ялинки, святого Миколая, Вифлиємської зірки, церкви, навіть карпатських гір. Здавна вважають, що ручний розпис яєць вбирає енергетику людини, тому до роботи не можна братися з поганим настроєм. А найкраще за давньою традицією помолитися. Тоді й писанки виходять не по-зимовому сонячні. Їх можна дарувати друзям на свята, прикрасити різдвяний стіл, інтер’єр і навіть ялинку.
До речі, коломийська традиція навіть перейшла й на Схід України. І тепер на Донеччині так само перед Новим роком та Різдвом розписують писанки. За словами писанкарки Ольги Бойко із міста Сіверська, зображають на них пташок, сніжинки, зимові пейзажі, калину в снігу, ангелят, колядників. А ще східноукраїнські писанки є основою для створення інших атрибутів свята — пташок. На писанку наклеюють крила та дзьоб і виходять різдвяні пташки. Також їх прикрашають як ялинкові іграшки блискітками, лелітками, бісером, навіть побитими новорічними іграшками.
— Важливо, аби не зіпсувати свята розбитою писанкою, брати не звичайні, а дерев’яні чи глиняні яйця. Бо ж розбита писанка віщує нещастя. А так ви усе збережете, — радить Микола Кавацюк. — І коли буде на Новий рік та Різдво писанка в господі, тоді й свято вдасться, а рік буде щасливим і багатим. Подароване розмальоване яйце принесе в дім злагоду та любов, а також оберігатиме родину від усього лихого.