З нагоди 105-річчя від дня народження Степана Бандери районні депутати та освітяни пройшли «бандерівськими» місцями пам’яті у Мюнхені. Калуська делегація побувала на мальовничому цвинтарі «Вальдфрідгоф», що на околиці Мюнхена, у будинку, де жив Степан Бандера та де відбулося його вбивство у 1959 році.
Калушан вразила скромність, із якою німці утримують своє кладовище.
— Могила Степана Бандери, за нашими мірками, дуже скромна. Зате навіває патріотичні почуття, почуття вдячності тим людям, — каже начальник відділу освіти Калуської райдержадміністрації Наталія Савчук.
На цвинтарі «Вальдфрідгоф» могил українців дуже багато. Освітяни відвідали українську частину цвинтаря. Тут поховано і Ярослава Стецька, і автора «Декалогу українського націоналіста» Степана Ленкавського, і багатьох українців, які у ХХ столітті жили і працювали у Мюнхені.
— Я знайшла могилу, де похована Розалія Савчук, у якої моє прізвище, — розповідає Наталія Савчук. — Працювала вихователем у «Рідній школі». Була онкохворою і померла молодою, до 30 років. Одним словом, подумати нам було над чим.
— На «Вальдфрідгоф» — тихо й безлюдно. Мене вразили автомати, з яких в обмін на євро випадає свічка з сірниками у пластиковій підставці, — пригадує Богдан Дядяк, директор Новицького НВК.
ПРАВНУЧКА БАНДЕРИ ЗНАЄ ТРИ МОВИ
Калуські освітяни вже багато місяців плідно співпрацюють мюнхенськими українцями. Минулими місяцями взяли участь у акціях «Імена замість номерів», «Ні, я жива, я буду вічно жити», «Україна очима дітей», а тепер — і у святкуванні 105-річчя з дня народження Степана Бандери. А у травні, після Великодніх свят, планують прийняти гостей у відповідь — зустріти у Калуші родину Ореста Куцана, онука провідника ОУН.
— Нас зустріли у Мюнхені надзвичайно гостинно. Коли ми приїхали уночі, нас чекали. І навіть зустріли із нами Новий рік «по-нашому», тобто на годину раніше. Тепер плануємо зустріти гостей, як належить, — обіцяє Наталія Савчук.
Поїздка з метою відвідати могилу Бандери тривала тиждень. За цей час калушани побачили не тільки Мюнхен, а і інші міста Європи.
— На мене найбільше враження справив собор святого Іштвана у Будапешті, Відень і цвинтар у Мюнхені, — поділився Іван Живачівський, директор Тужилівського НВК.
Утримання пам’ятників на території цвинтаря «Вальдфрідгоф» — платне. Скільки саме доводиться платити, Іванові Живачівському невідомо. Однак, сам факт привернув його увагу: це роблять іноземці.
— Німецька громадська організація своїм коштом утримує могилу нашого національного героя. Прикро, що ми не маємо того уряду, який міг би піклуватися про пам’ятник. Якщо ми декларуємо вірність ідеям незалежної України, треба долучатися, — каже він.
На думку освітян, результатом наступної поїздки мають стати зйомки науково-популярного фільму за свідченнями очевидців останніх років Степана Бандери, зокрема, його охоронця, який був із провідником ОУН до останніх днів, та лікарів. До того ж, зять Степана Андрійовича Бандери — Андрій Куцан, також може багато чого розповісти. Освітяни зазначають, що всі родинні фотографії Бандер впорядковані сім’єю дочки Степана Бандери Наталії Куцан, підписані та розкладені у хронологічному порядку.
До речі, у Мюнхені живуть і правнуки Бандери — 9-річна Міла та 5-річний Лукаш. Саме вони ймовірно, приїдуть до Старого Угринова навесні.
— Міла — дуже допитлива дівчинка. Вона навчається у звичайній німецькій школі, а також у «Рідній школі». Вчиться німецькою, володіє французькою, а вдома у них панує українська, — згадує Наталія Савчук. — Вона мріяла мати український прапор. Ми подарували їй один із двох знамен, що мали із собою. Міла понесла його додому гордо — прямо тримала перед собою на витягнутих руках.
ВАСИЛЯ ДЗУНДЗУ ВРАЗИЛИ У ЄВРОПІ ВЕЛОСИПЕДНІ ДОРІЖКИ
Із поїздки освітяни повернулися з ідеями і з наміром по-новому навчати дітей мало не всім предметам — а зокрема, історії України, географії та іноземним мовам. Та і переконання в тому, що Україні слід рухатися у Європу, окріпло.
— Вітер, сонце, кожен клаптик землі там працює на людину, — ділиться враженнями директор Богдан Дядяк. — У крамницю німці заходять із порожніми пляшками, щоб не забруднювати екологію викидами. Ніхто не кидає на землю чеки на продукцію. Та й здоров’я нації у них краще — в тому числі, завдяки тому, що у країні збудували велосипедні доріжки і працює велосипедний завод. Німець сідає на велосипед і покращує своє здоров’я.
До нього приєднується і Василь Дзундза, голова Калуської районної ради. Його також вразило захоплення європейців велосипедами.
— Навіть урядовці у Німеччині їздять на велосипедах, — каже він.
Василь Дзундза зізнався, що планував поїхати до Мюнхена заздалегідь. Однак, скасував поїздку в останній момент, щоб залишитися у вирі політичних подій України.
За спеціальністю вчитель історії, директор Кадобнянської ЗОШ І-ІІ ступенів Манич Оксана найбільше вражена була поїздкою до концентраційного табору Дахау.
— Я на своїх уроках не раз розповідала дітям історії про те ІІ світову війну, — розповідає Оксана Богданівна. — Однак тепер я розумію, що жоден підручник не у змозі передати справді тих подій, які відбувалися. У таборі Дахау загинуло більше 40 тисяч людей. І там кожен клаптик землі розповідає історію про них… Разом із нами табір оглядало дуже багато молодих людей із різних країн… І персонал був готовий відповісти на всі запитання. Я захоплююся тими працівниками, які не зважаючи на свято, всі були на робочих місцях.
Усім учасникам калуської делегації у Німеччині подарували книгу із раніше неопублікованими відомостями про Бандеру, Коновальця, Петлюру. За словами Наталії Савчук, вона буде зберігатися у відділі освіти, де ознайомитися із нею зможуть усі охочі. Начальник відділу освіти також висловила вдячність спонсорам, за підтримки яким поїздка освітян до Мюнхену стала можливою, а саме ПП «Весна», ТзОВ «Даноша» та депутатам райради. Завдяки їхнім фінансовим внескам поїздка до Мюнхена на могилу Степана Бандери таки відбулася, а бюджет Калуського району при цьому не поніс жодних фінансових витрат.
— У будь-якому разі ця поїздка — не остання. У 2014-му минає 55 років із дня вбивства Степана Бандери. Буде створено нову групу істориків і вчителів, які відвідають Мюнхен. Будемо і надалі намагатися, щоби побільше калушан поспілкувалися із родичами Степана Бандери, а особливо — молоді. На цьому наголошує й Андрій Куцан. І щоб зробили власні висновки, за що боролися національні герої та побачили, у чому полягають європейські цінності, — резюмував Василь Дзундза.
