Офіційна позиція влади у місті — це меседж не тільки політичній тусовці, але і правоохоронцям міста. Громада змусила Нас Ані у понеділок, коли в Україні почалися радикальні протистояння між силовиками та громадськими активістами, а міський голова зустрівся із керівниками фракцій міської ради, ані — у середу, коли у Києві із вогнепальної зброї убили кількох людей, а у Калуші відбулася чергова сесія Калуської міської ради — ні депутати, ні міський голова, фактично не висловили своєї позиції щодо подій в Україні: не вшанували загиблих хвилиною мовчання, не вивісили на державних установах жалобних прапорів і не оприлюднили засуджень подій, які відбуваються в Україні і не виробили алгоритму своїх дій. Тільки сьогодні було оголошено про позачергову сесію міської ради, розв’язкою якої стали рішення і заяви, які, у принципі, мали прозвучати точно не сьогодні. Між тим, нинішня доба порівняно із минулими у Києві була найспокійнішою. Проте, почалися масові заворушення в усій країні, а в Івано-Франківську люди захопили й утримують приміщення ОДА. Нині мітинги тривають й у Калуші.
— Я хотів би, щоб ми врешті висловили своє ставлення до подій у Києві, — звернувся до колег по депутатському корпусі депутат міської ради Роман Бігун. — Бо ми свою позицію так і не сказали. Досі ми вже зверталися до Президента, щоб вступився, до Верховної Ради і це — нічого не дало. Ці люди, які воюють у Києві — вони герої. І я хотів би, щоб ми перестали прикриватися статусами державних службовців. Янукович і Захарченко — теж державні службовці. Але вони не встидаються катувати і вбивати людей. А ми боїмося різке слово сказати. Звертаюся до міліції: ви давали присягу не Президенту, а — народу. Ви так швидко відкрили кримінальну справу по Савці, а де кримінальна справа за вбивства на Майдані, за корупцію?
— Ви сформуйте чітко: за що і проти кого? Бо зараз це ніхто чітко сформувати не може, — запитав міський голова.
Суперечку, яка тільки стала розгоратися, зупинив Володимир Іваницький, який закликав усіх вшанувати хвилиною мовчання тих, що загинули на Майдані.
— Що ми зараз повинні зробити: взяти зброю і їхати до Києва, — поцікавився Ігор Насалик.
Міський голова взяв слово, але договорити йому не дали. Відчувалося, що міський голова «заговорює» ситуацію.
— Що має зробити міський голова? — з-поміж іншого питався Ігор Насалик. — Вийти, як усі, і сказати: «Любіть Україну?». Я думаю, у Калуші цього говорити і до цього закликати не треба. Треба чітко визначитися: що робити далі?
— Я бачив позицію міських голів Львова, Івано-Франківська, але не бачив позиції міського голови Калуша, — наполягав народний депутат двох скликань Євген Гірник.
Нині, на сесії міської ради, фактично, стався «прорив»: закиди Євгена Гірника — не єдині, які звучали у бік міського голови. Від Ігоря Насалика люди хотіли почути чітку відповідь: де він і з ким. А також — його позицію щодо подій у Києві.
— Я хочу пояснень, чому за 2 місяці ви так і не висловили свою точку зору, — питалася калушанка Валентина Бідонько. — Ви не підтримали ні словом громаду — нібито через те, що ви перебували у відпустці. Громада постійно збирається на віче – вас не було жодного разу. Ви говорили: хлопці постраждали, відкриті кримінальні справи — ви їх не підтримали. Ви — з народом, чи з режимом?
— Якщо я представляю інтереси громади, то я можу бути проти народу? — питався міський голова.
— Ви — з народом? — активісти у залі приперли міського голову «до стінки»
— Так, — нарешті сказав Ігор Насалик. Також він повідомив, що засуджує дії влади.
— Визначте мені, що я маю робити: якщо ви скажете стояти на Майдані, то я буду стояти цілодобово. Лише я маю знати, за що і — за кого я стою.
— Міський голова має робити так, як роблять мери Львова та Івано-Франківська, — запевнив Ігоря Насалика Ігор Очкур. — Європейський мер не має зараз збирати бюджетників на збори із головою ОДА Чудновим.
— Якщо ви хочете, щоб я, як Анушкевичус, колядував на Майдані — я заколядую. Але я займаюся питанням життєдіяльності міста, — запевнив Ігор Насалик.
ПРОПОЗИЦІЇ
Це, фактично, вдруге громада була виразником самої себе під час сесії Калуської міської ради, дискутуючи з міським головою та змушуючи депутатів міської ради слухати й — вислуховувати. Варіант «у мініатюрі» відбувся, коли на сесії міської ради вирішували питання функціонування двох музичних шкіл.
Нинішні пропозиції різнилися радикальністю: від ідеї розпустити виконком міської ради (якщо службовці так побоюються кримінальних переслідувань) та сформувати «народний виконком» (який не боятиметься працювати проти режиму) до — практично формальних пропозицій.
Калушани у сесійній залі вимагали мало, але — дієво. Зокрема, Ігор Очкур та Володимир Іваницький підготували рішення із двох пунктів, якими пропонували:
— визнати закони, прийняті Верховною Радою 16 січня, не чинними на території Калуша;
— рекомендувати правоохоронним органам не порушувати прав і свобод громадян.
Це рішення активісти запропонували внести у порядок денний як пропозицію від громади.
Фактично більше, ніж годину громада і міський голова сперечалися про те: варто чи ні не визнавати у Калуші «злочинні» закони. Міський голова намагався переконати, що це — нічого не дасть, що уже завтра рішення міської ради опротестує прокуратура, і що це — загалом нерозумно.
«Рецепт» від Насалика — звернутися до Гаазького суду щодо двох інцидентів у Києві (коли одного із активістів Майдану «Беркут» роздягнув догола та фотографував та — коли до людей застосовували водомети при мінусовій температурі); звернутися до правоохоронців, щоб ті сконцентрувалися на розкритті кримінальних злочинів у Калуші; звернутися до заступника прокурора Голосіївського району Києва про об’єктивність у розгляді питання щодо двох затриманих «Беркутом» калушан — Василя Слівінського та Віталія Маліборського.
— Львів, Івано-Франківськ, де не визнають злочинних законів — не є розумними містами, натомість — один Калуш думає головою, — наполягали калушани у суперечці із міським головою.
Зрештою, під тиском громади, міський голова поставив на голосування рішення про те, що Калуш не визнає чинність прийнятих Верховною Радою злочинних законів. «Тут говорять, що Насалик боїться», — наприкінці зауважив Ігор Насалик.
На сесії міської ради принаймні двічі прозвучали запевнення про те, що протистояння в Україні спровоковані «ззовні».
— Нам зателефонували з Івано-Франківська: івано-франківський «Беркут» не допускають у Київ, бо там працюють російські силовики, переодягнуті у форму «Беркуту», — повідомив на сесії Віктор Павлів.
— Мені чомусь здається, що Україна реалізує неукраїнський шлях розвитку, а шлях, який нав’язаний іншими державами, — припустив міський голова.
Також депутати «спустили на гальмах» питання про єдиного депутата міської ради від Партії регіонів — голову міської партійної організації Михайла Форовича.
— Я розумію: Форович — хороший чоловік, колега. Але зараз у нас — політична ситуація, маємо дати оцінку, — запропонував на початку сесії Роман Бігун.
Навряд чи після сьогоднішньої сесії Ігоря Насалика бачитимуть на вічах, біля військової частини чи ще де-небудь у «гарячих» точках. Зрештою, навряд чи хтось на це наївно сподівався. Однак нинішня сесії — це подвійне досягнення: по-перше, громада нарешті дала оцінку діям, або точніше — бездіяльності міського голови під час політичної ситуації у країні; по-друге, Калуш зрештою заявив свою політичну позицію. І навіть якщо завтра рішення міської ради опротестує прокуратура, або ж його раптом «забудуть» відправити до Києва, Калуш влився у всеукраїнський протест не тільки діями окремих своїх громадян та громадського органу — Комітету опору диктатурі, але й — офіційної позицією від влади. Офіційна позиція влади у місті — це меседж не тільки політичній тусовці, але і правоохоронцям міста. Зрештою, це елементарно підтримка своїх же громадян, зокрема, й у Києві, така собі «легімітизація» калушан на Майдані. Масова відмова виконувати та підкорятися «злочинним» законам — це дієвий метод протидії режиму.