“Голий” бюджет затвердили депутати міської ради минулого тижня. Бюджет міста Калуша, за визначенням посадовців — на тому ж рівні, який довели з Мінфіну. У бюджеті — кількамісячна “діра” із заробітної плати, борги минулого року, платежі з яких не пропустило казначейство та — “приховані” ресурси, які ще під питанням, чи вдасться задіяти. Отже, яким буде цей рік для міста?
ЗАВИЩЕНІ МІЛЬЙОНИ
— Бюджет поки що сформували такий, як є. Пропоную його прийняти, а через 10 днів будемо вносити поправки, — повідомив міський голова Ігор Насалик.
Бюджет Калуша він назвав катастрофічним. І найбільш проблемною ланкою бюджету є медицина. Там заробітної плати — на 8 місяців.
З таким станом справ, на думку міського голови, місто не дотягне до вересня-жовтня, коли з державного бюджету надходить дотація вирівнювання на виплату заробітної плати. Тому Калуш звернувся і нібито вже отримав позитивні запевнення про те, що 12 млн. гривень місту з обласного бюджету додадуть зараз — для того, щоб забезпечити бюджетників заробітною платою хоча б на 10 місяців.
Дохідна частина міського бюджету за доходами першого кошика, доведена Міністерством фінансів на 2014 рік, становить 72,6 млн. гривень при фактичному виконанні цього показника за 2013-й рік на рівні 62,6 млн. гривень.
— Торік показники були завищені на 15,7 млн. гривень. Ми знали про це з початку року і до кінця року так і недовиконали цей показник на завищену суму,— каже начальник фінуправління Калуської міськради Марія Семенюк.
По другому кошику доходів (власні доходи, де плата за землю займає 94%. — Авт.) доведено цифру 42,8 млн. гривень. Аналогічно доведено показники по спеціальному фонду та по дотації вирівнювання. Також у спеціальному фонді врахована дотація з Державного бюджету на ремонт і утримання доріг — 3,8 млн. гривень.
Власні доходи або доходи другого кошика — це кошти, за які місто фінансує виконання різноманітних програм. На соціально-економічний розвиток місто цьогоріч запланувало майже 15 млн. гривень (кошти, які планується отримати від продажу комунальної землі та майна. — Авт.). І ще 9 млн. гривень має минулорічних боргів за виконані роботи, які так і не профінансувало казначейство.
ПРОГРАМИ: ДЛЯ ВЛАДИ І ЛЮДЕЙ
Бюджет міста вже кілька років поспіль формується програмно-цільовим методом.
Так, депутати прийняли Програму розвитку місцевого самоврядування, яка цього року розвиватиме на тільки самоврядування Калуша, але і — самоврядування Калуського району. Згідно із рішенням, міська влада планує виділити 60 тис. гривень на святкування Днів сіл у районі, і ще 18 тис. гривень — на організаційне забезпечення проектів із територіальними громадами сіл, з якими укладено Меморандуми про співпрацю. Це — крім того, що фінансування мешканців сіл передбачено іншими програмами, зокрема — і програмою безкоштовного медикаментозного забезпечення. Депутати — задумалися. Зокрема, депутат міської ради Олег Нижник (фракція НРУ) запропонував на суму, яку передбачили для фінансування святкувань у районі, збільшити депутатський фонд, який становить 250 тис. гривень.
— Депутатський фонд — не для того, щоб ви його використовували на свій округ, — пояснював міський голова. — Ці кошти ви можете використовувати, наприклад, для допомоги людям, які до вас звертаються (щодо захворювань тощо). А те, що пов’язано із будівництвом і ремонтами, ми закладаємо у програмах.
Наприклад, торік у місті встановили 34 дитячі майданчики, а цього року подали заявок ще на 21 майданчик. Вартість одного — приблизно 22 тис. гривень. Відтак, за кошти депутатського фонду (орієнтовно — по 5 тис. гривень на депутата) жоден із депутатів не встановить на своєму округу майданчик.
Зрештою, коштами депутатського фонду навряд чи хтось взагалі активно користується. За інформацією секретаря Калуської міської ради Олександра Челядина, торік депутати використали менше 40% “депутатських” коштів. Скористалися ними 16 депутатів із 50-ти.
Фінансування Програми розвитку місцевого самоврядування цього року зросло майже на 200 тис. гривень. Найперше — це витрати на села, які торік у програмі не передбачалися. На створення дорадчих комітетів торік кошти не виділялися, а цьогоріч передбачили 15 тис. гривень. На 20 тис. гривень збільшили суму, яка передбачена для підтримки громадських організацій. Також міська влада планує цього року широко популяризувати свою діяльність і навіть за це платити: якщо торік на “створення тематичних теле- та радіопередач, публікації у ЗМІ” коштів не закладали, то цього року передбачили 50 тис. гривень.
Зрештою, Програму проголосували у тій редакції, яку запропонували виконавці, тобто — включно із фінансуванням святкувань у селах. При цьому, бюджетна підтримка мешканців сіл є і в інших програмах. Наприклад, програма допомоги онкохворим додатково потягне з міського бюджету 300 тис. гривень порівняно із минулим роком. Програма допомоги дітям-інвалідам збільшена на 100 тис. гривень, Програма допомоги одиноким та малозабезпеченим — на 25 тис. гривень. Щоб допомогти дітям, хворим на цукровий діабет, “докинули” 2,5 тис. гривень. Загалом, у бюджеті міста передбачено майже півмільйона гривень на села, які уклали із містом Меморандум про співпрацю (не враховуючи “безкоштовних ліків”. — Авт.). І це — не вперше місто фінансує села: досі із міського бюджету на соціально-економічний розвиток сіл було профінансовано більше 1 млн. гривень. Проте тоді, витримуючи суперечку із депутатами Калуської міської ради, міський голова мав перед собою мету — адміністративно-територіальну реформу. Яку мету перед собою ставить міська влада — невідомо. Питання у тому, чи є ця мета, чи насправді це — бажання коштом міського бюджету “покарати” непокірні села, які до співпраці не долучилися? А, може, це — “пряник” до майбутніх виборів?
Інша програма, яка, фактично, є ноу-хау цьогорічного бюджету, Програма розвитку позашкілля. Другу половину минулого року у місті реєстрували школярів, щоб визначити їхні пріоритети у проведенні позашкільного часу. Як повідомила “Вікнам” начальник управління освіти Калуської міської ради Любов Максимович, визначилися 65 % учнів калуських шкіл. На сесії міський голова порахував: виходячи із коштів — по 500 гривень на 1 учня. У результаті освіта на позашкілля додатково отримає 1,8 млн. гривень, галузь спорту — 550 тис. гривень, а культура — 600 тис. гривень.
— Програма передбачає збільшення кількості дітей, зайнятих позашкільною освітою — до 82%, — каже Любов Максимович. — Однак збільшення можливе тільки з 1 вересня.
Кошти, за твердженням начальника управління освіти, використають на розвиток: розширення гуртків, розвиток матеріально-технічної бази та участь школярів у змаганнях.
БЮДЖЕТНІ “СЮРПРИЗИ”
Попри весь песимізм ситуації, розгляд міського бюджету завершили на оптимістичній ноті. За словами Ігоря Насалика, міський бюджет має приховані джерела наповнення. І, якщо їх вдасться задіяти, то місто отримає на розвиток кілька десятків мільйонів гривень.
— Єдине джерело, на яке ми можемо розраховувати, — це плата за землю, — наполягав Ігор Насалик.
За словами начальника земельного відділу Калуської міської ради Володимира Мельника, цього року у Калуші, згідно із законодавством, грошова оцінка землі піддасться перегляду. Крім того, міський голова сподівається на додаткові дивіденди від інвентаризації землі. У місті працюють державні аудитори з державної фінансової інспекції, які “мають вказати місту незадіяні ресурси”.
Другий механізм наповнення міського бюджету — підприємство-банкрут “Оріана”.
— Відбувається ліквідація “Оріани”. Я активно працюю із радою кредиторів й ОДА. “Оріана” винна місту близько 100 млн. гривень: у межах 80 млн. гривень — плати за землю і ще 25 млн. гривень — по “Водотеплосервісу”. Працюємо, щоб місто поставили хоча б у другу чергу, — повідомив Ігор Насалик.
Якщо із платою за землю все більше-менш зрозуміло, то кошти по КП “Водотеплосервіс” — темна справа. Можливо, йдеться про ситуацію, яку ще у 2011 році у своєму інтерв’ю “Дзеркалу тижня” розповів голова КРУ Петро Андреєв:
— Наприклад, директор КП “Водотеплосервіс” у Калуші Ігор Яковина отримав субвенції держбюджету на погашення заборгованості в розмірі 35,4 млн. грн., з яких замість погашення боргів за газ спрямував 23 млн. гривень на купівлю американського препарату для очищення води “Сі квест”. При цьому вартість цього препарату вдев’ятеро перевищувала його заявлену митну вартість, а різниця в ціні становила 20 млн. Після купівлі цей препарат обміняли на вексель якоїсь комерційної фірми, що перебуває в стані банкрутства, не має активів і погасити вексель не в змозі.
— Ці гроші ВТС отримав як різницю у тарифах від держави. Міг використати на оплату газу, електроенергії, зарплати, на заміну комунікацій, — каже екс-заступник міського голови з економіки Ігор Очкур.
І — пояснює схему: є живих 25 мільйонів. За них купують сіль і зразу продають з націнкою 0,5%. Але взамін отримують не гроші, а папірець, вартістю 20% від “номіналу”.
— Є фірми і банки — кредитори “Оріани”. “Оріана” їм винна величезні кошти, які не поверне ніколи. І цим банкам і фірмам вигідно продати ці борги хоч за 20%. Припускаю, що міський голова купив такий вексель за 4-5 млн. гривень. Фірма “А” продала сіль “Водотеплосервісу” й отримала живих 25 млн. гривень. Фірма “Б” (“дочка” фірми “А”) купила за 3-5 млн. гривень вексель “Оріани” і відкупила за цей вексель ту ж саму сіль. У результаті власник фірм “А” і “Б” має у власності сіль плюс 20 млн. гривень, а “Водотеплосервіс” має папірець, вартістю 3-5 млн. гривень, — висловив припущення у коментарі “Вікнам” Ігор Очкур.
За його словами, у 2006 році місто, у результаті певної оборудки, уже отримало від “Оріани” 12 млн. гривень. Але зараз повторити “фокус” навряд чи вдасться.
Міський голова анонсував ще одне джерело наповнення міського бюджету: поки що — секретне, яке має принести ще більше, ніж 10 млн. гривень.
— Думаю, що до кінця року власні доходи будуть на рівні 60-65 млн. гривень, — припустив Ігор Насалик.
Фактично це — приблизно на 20 млн. гривень більше, порівняно із затвердженою “планкою”. І “пахне” щорічною практикою: штучно “роздутий” бюджет дає важелі ручного управління фінансами міста.