Слідом за Києвом Народні Ради почали утворювати у регіонах: міжфракційні депутатські об’єднання утворилися у Калуській міській та районній радах. Однак, якщо у районній раді наступним кроком після утворення міжфракційного об’єднання має відбутися утворення виконавчого комітету райради (замість — РДА), то у міській раді потреба депутатського утворення — невідома. Однак, і умісті, і у районі стверджують: рішення, насамперед, політичне, і його слід сприймати більше як вияв позиції. У деяких випадках — непослідовної. Наприклад, районна рада, створивши Народну Раду і маючи намір у майбутньому «ліквідувати» РДА, голосує за програму фінансування адміністрації. Відтак, фракція «Батьківщини» у райраді вирішила вийти із міжфракційного об’єднання. А у місті громада оголосила про «альтернативну» Народну Раду.
Водночас прокуратура уже звернулася до суду щодо цих рішень місцевих рад. Нині має відбутися судове слухання у Івано-Франківському окружному суді про відміну рішення Калуської міської ради, яким, зокрема, було створено Народну Раду. «Вікна» збирали думки й погляди.
Олександр ЧЕЛЯДИН, секретар Калуської міської ради:
“Виступи на вічах уже перетворилися у виступи кандидатів на міського голову”
— Існування Народних рад не виписано законодавчо, однак вони утворюються як супротив органам державної влади на місцях. Нині прокуратура вже подала до суду позов про відміну рішення міської ради, яким, зокрема, було утворено міжфракційне об’єднання «Народна рада» та оголошено про те, що на території Калуша не діють закони, прийняті ВР 16 січня. Це рішення міську раду змусили прийняти громадські активісти. Народна Рада може бути легітимізована лише із прийняттям відповідного закону Верховної Ради. Я дивуюся, коли виступає екс-народний депутат Євген Гірник і закликає не визнавати закони, прийняті Верховною Радою. Це — неправильно. Або йдемо цивілізованим шляхом, як європейці, або діємо, як махновці. Міська рада на своєму рівні має керуватися тими повноваженнями, які передбачені для неї законом.
Створене міжфракційне об’єднання у міській раді — це питання політичної позиції. І ми її уже висловлювали не раз. А ті люди, які нині хочуть увійти до Народної ради, — це вже використання ажіотажу для займання посад у міській раді. Виступи на вічах уже перетворилися у виступи кандидатів на міського голову. Якщо міська рада буде займатися лише гаслами, то не матиме часу на господарку. Створення Народних рад зараз — це створення нелегітимних органів при існуючих радах, або просто їх перейменування. Такі рішення нині є формальними. На жаль, у час революції люди хочуть випередити події, але їх тримає якір законодавства.
Сергій ТВАРДОВСЬКИЙ, заступник голови районної ради:
“Ми утворили Наглядовий комітет, завдяки якому можемо впливати на рішення РДА”
— Мета створення Народної ради у районній раді — це підтвердження позиції кожного депутата. Навіть голова районної організації Партії регіонів своїм підписом заявив, що він — із народом. Народна рада координуватиме роботу депутатів усіх фракцій райради, крім фракції «Батьківщини». Як тільки область утворить виконком, ми теж його створимо — не важливо, чи буде це прописано на законодавчому рівні. Районну раду звинувачують у співпраці із владою, але іншого механізму наразі немає, адже фінансування відбувається через РДА. Як компроміс — ми утворили Наглядовий комітет, завдяки якому можемо впливати на рішення РДА. У подальшому ми готові залишити у Наглядовому комітеті лише представників громади, якщо громада так вирішить, і Комітет зможе контролювати не тільки РДА, але і раду. Але рішення за програмою РДА мусило бути, бо жодна програма не може фінансуватися без затверджених коштів. Доки адміністрація існує, вона має належним чином виконувати делеговані їй повноваження. Однак, фінансування може розпочатися лише за умови затвердження постійною комісією райради. РДА складе кошторис, а комісія вирішить, що із запропонованого потрібно профінансувати.
Народна Рада в Україні — це формування більшості у ВР — із опозиції і позафракційних депутатів. Створюючи Народні Ради на місцях, ми у такий спосіб легітимізуємо і підтримуємо Народну Раду у Києві — як виразника інтересів українського народу.
Петро ЦЮПА, очільник Комітету опору диктатурі:
“Вони прикриваються статусами державних службовців і бояться репресій”
— Громада міста прийняла рішення про створення альтернативної Народної Ради. Є різні думки про те, як вона має виглядати. За однією із версій, Народна рада має складатися із депутатів міської ради. Але я дотримуюся думки, що Народна Рада має формуватися із громади. Таку Народну Раду ми будемо створювати на випадок революційних подій, коли громада має взяти владу у свої руки. Як засвідчили події, які відбувалися у місті, міська влада, заступники є бездіяльними у питаннях Майдану. Вони прикриваються статусами державних службовців і бояться репресій. Тому на одній із позачергових сесій міської ради ми пропонували змінити виконавчий комітет міської ради: якщо вони бояться, ми готові запропонувати людей, які не будуть боятися стати разом із громадою та працювати із Майданом. Тоді цю пропозицію міська влада не сприйняла. Між тим, зараз продовжується формування Народної Ради. До Комітету уже подали 8 кандидатур на входження до Народної Ради. Список наразі відкритий і може поповнюватися. Думаю, що рішення про утворення Народної Ради ми приймемо на одному із віч, які відбуваються біля пам’ятника Романові Шухевичу.
Тарас СЛУЧИК, політолог:
“Прокуратура перетворилася на орган інквізиції місцевих рад та депутатів”
— Є два підходи до створення Народних рад: революційний та поміркований. Перший означає, що Народна рада — це колегіальний орган, який формується спільно з опозиційних депутатів та громадських активістів та перебирає на себе функцію управління області, створює виконавчий комітет замість облдержадміністрації. Тобто, проводить реформу місцевого самоврядування на практиці. Для реалізації цього сценарію потрібно політичну волю та бажання реалізувати справжню ЄвроРеволюцію.
Другий сценарій, більш поміркований, означає, що на основі опозиційних депутатів створюється міжфракційне об’єднання “Народна рада”. Тобто, це формалізація більшості у раді. Цей механізм є абсолютно законним, проте він не змінює статусу кво.
Прокуратура перетворилася на орган інквізиції місцевих рад та депутатів. Вони оскаржують усі рішення, які тільки можуть, не читаючи закони. Таке враження, що прокурори хочуть заблокувати роботу депутатського корпусу та виконавчих комітетів міських рад. Але у цьому є і позитив: ми тепер будемо знати прізвища та імена яких прокурорів потрібно буде люструвати першими.