Насалик із власної ініціативи "втратить" одного заступника. З роботи" підуть" і 20% працівників виконкому Калуської місь Усі масштабні плани почнуть втілюватися з понеділка — наразі міський голова перебуває на лікарняному. А, за його відсутності, містом ширяться чутки про те, що верхівка міської влади позбудеться двох заступників: Галина Романко “піде” на пенсію, а Оксану Табачук переведуть на іншу посаду. Хоча у те, що міський голова звільнить Галину Романко, віриться — мало.
Так, у 2010 році під опікою та пильним оком Галини Романко була вся гуманітарна сфера міста. На початку 2011 року частину повноважень, зокрема, освіту, культуру та питання молоді і спорту, міський голова у неї забрав. Щоб передати іншому гуманітарному заступнику — Оксані Табачук.
Таким чином, залишилася тільки медицина, яка, після об’єднання з районом, за словами міського голови, потребувала окремого куратора. Його Ігор Насалик знайшов у Києві — скандально відому Віталіну Радецьку. Галину Романко звільнили — “за згодою сторін”. Однак, уже за два тижні Галина Романко повернулася. Ігор Насалик довірив їй надзвичайні ситуації, соціальний захист, засоби масової інформації та зв’язки із силовими структурами. Таким чином, у міського голови з’явилися три “гуманітарні” заступники (хоча раніше із гуманітарною сферою справлявся один. — Авт.): Галина Романко, Оксана Табачук та Василь Турчин, який курує медицину (раніше — Віталіна Радецька).
У 2012 році, після виборів, міський голова зробив ротацію: Галина Романко почала курувати освіту, Оксана Табачук — соціальну сферу, силовий блок та ЗМІ. Ротація пояснювалася, найпевніше, результатами виборів. Так, на виборах до Верховної Ради Ігор Насалик підтримав “регіонала” Валерія Келестина, а Оксана Табачук пішла у відпустку й активно працювала у виборчому штабі. Однак, результати виборів Ігоря Насалика відверто розчарували. Не спрацював й адмінресурс, й, очевидно, саме “слабку руку” заступника щодо своїх підлеглих міський голова поставив заступниці у мінус.
Торік в Оксани Табачук забрали і ЗМІ, призначивши за комунальними медіа “смотрящого” — начальника відділу внутрішньої політики Калуської міської ради Миколу Шинкаря. Таким чином, міський голова вивів із-під підпорядкування Оксани Табачук ключові в електоральному плані галузі, залишивши соціальну сферу і силовий блок — “відомства”, на які місто у фінансовому й управлінському плані не має безпосереднього впливу.
Усі ці роки Галина Романко була, фактично, незамінною, тому навряд чи їй загрожує звільнення. Тим більше, що не за горами місцеві вибори. Галина Романко “перебирає” на себе велику частку негативу від непопулярних рішень міського голови — наприклад, як у випадку із об’єднанням музичних шкіл. Кількома роками раніше таким “громовідводом” була керуюча справами виконавчого комітету Калуської міської ради Наталія Бабій.
Під питанням — і ще один заступник, який уже майже 3 роки перебуває у статусі в. о. — Василь Турчин. Він прийшов у міську владу у липні 2011 року. На виборах у 2010 році Василь Турчин очолив список УП у районну раду. Перед тим він очолював список “Фронту змін” до Калуської районної ради, відтак Василя Турчина зняли з виборів. Проте під час виборів він активно працював на Українську партію на Калущині. Тому і не дивно, що на знак подяки міський голова пролобіював п’яту посаду заступника міського голови — спеціально для Василя Турчина.
Розпорядження міського голови про призначення Василя Турчина своїм заступником так і не побачило світу. За деякою інформацією, Ігор Насалик активно лобіював свого однопартійця на крісло голови Калуської РДА, але — не вийшло. Не виключено, що Василь Турчин повернеться у район, — якщо скорочення торкнеться саме його.
Оптимальним варіантом економії бюджетних коштів, який, водночас, не викликав би зауважень та різноманітних трактувань, було б повернення до стандарту минулих років, коли гуманітарна сфера була об’єднана під керівництвом одного заступника. Зрештою, чому і ні? Якщо скорочені на 20% структури виконавчого комітету муситимуть справлятися зі своїми обов’язками, то і верхівка влади може спробувати “затягнути” паски.
