«Її не можна читати наніч і без валер’янки… Але її варто брати до рук кожного разу, коли буде спокуса зробити щось зле ч — Лесю, як народилась ідея укладання антології «Небесна сотня»? Наскільки мені відомо, Ви уклали її за дуже короткий термін — один місяць.
— Ідея виникла дуже просто — я скрізь натрапляла на десятки віршів про Майдан і «Небесну сотню»: в інтернеті, газетах, чула по радіо, хтось телефонував і читав у слухавку. У один момент я зрозуміла, якщо зараз не зібрати, то воно дуже швидко розгубиться. Адже тепер інформаційний простір такий перенасичений. І, справді, була хвиля віршів, а потім всі ресурси заполонила тема Криму і проблем із Росією. Тексти я збирала довше, ніж місяць, — відразу, коли вони почали з’являтись. А от активно працювала — впорядковувала і вичитувала — близько місяця.
— Чи допомагав Вам хтось добирати матеріал до книги?
— Так, люди дуже потужно відгукнулись на мій заклик зібрати тексти: надсилали і свої вірші, і вірші колег, і вірші, на які натрапляли випадково. Це дуже гарна ознака, коли всі так об’єдналися довкола цієї книги. Досить активно допомагали збирати тексти Христя Венгринюк та Юлія Ноєва. Антологія вийшла за підтримки канадських українців. Також долучились і українці Риму, зокрема, замовили певну частину тиражу для української громади.
.jpg)
— Я знаю, що до цієї збірки увійшли твори понад двохсот поетів та письменників і не тільки українських.
— Так, 234 автори з 6 країн — України, Білорусії, Італії, Польщі, США, Росії.
— Збірка також містить ілюстрації на тему Майдану. Це малюнки професійних художників?
— На обкладинці використано ілюстрацію талановитого київського графіка Марії Федюк. Також ми зібрали і чимало інших ілюстрацій, плакатів, графіті Майдану. Спеціально використали їх, щоб якомога краще передати дух Майдану. До речі, книга побачила світ у видавництві «Букрек». Окремо хочу відзначити роботу дизайнера Ігоря Стусика. Він зробив обкладинку і внутрішню верстку, які були затверджені з першого разу. Тобто, він абсолютно відчув, як має виглядати книга. Взагалі всі працювали над антологією на одному подиху.
— Вашу антологію можна сміливо назвати виданням світового значення, тому що книга була презентована європейській спільноті. Читачі яких країн Європи мали змогу познайомитися з революційним поетичним доробком українців?
— Книга була презентована на міжнародній виставці у Франції. Наразі представлена і на Книжковому Арсеналі. У Франції були, мабуть, представники всіх європейських країн, можливо, і не тільки європейських.
— Я думаю, що серед авторів «Небесної сотні» є і чимало галичан. Зокрема, як мені відомо, до неї увійшла досить популярна поезія івано-франківчанки Наталії Крісман «Мамо, я — ектреміст».
— Так, є багато авторів з Івано-Франківська, Тернополя, Львова. До речі, хочу запросити авторів, твори яких не ввійшли до книги, надсилати їх за цією адресою: lesiavoroniuk@gmail.com. Адже будемо укладати другий том.
— Тематично збірка дуже болюча, такі вірші зачіпають за живе. Але в кожного читача свій смак: щось подобається більше, щось — менше. Звичайно, що серед творів, які увійшли до антології, є і такі, які особисто припали Вам до душі.
— Так, серед авторів, які зачепили найбільше мене, — Дмитро Лазуткін, Андрій Волошин, Віра Китайгородська. Але мій улюблений вірш — спогад Володимира Дітчука про свого загиблого товариша з «Небесної сотні» Ігоря Костенка.
— Нещодавно побачила світ ще одне видання «Євромайдан. Хроніка відчуттів», авторами якої стали Тарас Прохасько, Сергій Жадан та Юрій Андрухович. Ця книжка викликала неабиякий ажіотаж, оскільки це було перше видання на тему Майдану. А як читацька аудиторія сприйняла появу у книгарнях «Небесної сотні»?
— Наразі книга неймовірно затребувана. Добре, що люди тепер хочуть читати і хочуть пам’ятати, не відмежовуватись від пережитого, хоча воно й дуже болюче.
— Дякую за розмову!
