Вітражі у Калуші, як й інші культурні цінності, потребують особливого захисту. Фото Марти Галкіної Наступного дня духовий відділ коледжу культури дає звітний концерт. У міському парку імені Франка співають і танцюють студенти. Їхні викладачі впродовж дня готували виступ, тож про пошкоджений вітраж дізнаються останніми.
— Як, коли розбили? — дивується Ольга Квецко, керівник студенського шоу-балету.
Петро Пірус, директор коледжу, вік вітражу пригадує по пам’яті.
— Я прийшов сюди у 1997-му, — каже Петро Степанович. — А вітраж було установлено десь три роки перед тим, так? — уточнює у колеги.
Чоловіки не приховують розгубленості. Незважаючи на концерт, настрій у них зовсім не святковий.
— Це коштовна робота професійного художника. Невідомо, чи вдасться відновити її, бо для цього потрібно демонтувати, — каже директор коледжу Петро Пірус. — Ми уже йому дзвонили. Він зараз у Львові. Будемо думати.
Директор коледжу каже, що кинули послідовно 13 каменів. За версією сторожа, було кілька “відморозків”. Однак студентка коледжу начебто бачила, що то був один чоловік, який стояв і кидав каміння.
Сторож коледжу культури — Іван Васильович, попросив не вказувати його прізвища з огляду на таємницю слідства. Саме він був на диспетчерському пункті у вівторок увечері, коли розбили вітраж.
— Я почув шум. Побоявся вийти, бо я ж один. Я живу тут неподалік, тому подзвонив синові, і він прийшов, — розповів Іван Васильович “Вікнам”. — То було 11.40. Міліціонери приїхали машиною. Один із них ставив запитання, я все розповів, як оце вам.
Сторож показує розбитий вітраж. На картині зображено артистів із театральними масками. Пошкоджено нижню частину вітражу.
Йдемо в інше крило коледжу. Тут — інший вітраж, який зображає чоловіка і дитину. Нижня частина — також розбита. Сторож переконує, що цей вітраж пошкоджено випадково раніше, і цю шкоду не вдалося відновити.
Внучка сторожа, третьокласниця Настя, бачила розбитий вітраж у лівому крилі.
— Он звідти кидали — від смітників, — показує. Спускаємося донизу. На другому поверсі, біля бібліотеки, глухі двері. Унизу, біля ганку, хтось палить цигарку.
— І там вікно розбите, — показує Настя.
Видно, що вітраж у лівому крилі, пошкоджений кілька років тому, — розбили ізсередини, і можливо, незумисне. На відміну від пошкодженого кілька днів тому. У ньому і з вулиці помітно більше десяти дір.
“ЗЛАЧНЕ” МІСЦЕ
Сторож коледжу культури припускає, що вчинити злочин могла група молодиків, які могли бути в неадекватному стані. За його словами, на території футбольного стадіону, що поряд із коледжем, часто збирається молодь
— Може варто було би встановити патруль, бо їх багато і на площі Героїв, і тут. Вони йдуть із парку. Ганяють пляшки по полю, дуже шумлять, що я не раз чув уночі, — скаржиться сторож.
За словами Івана Васильовича, раніше до міліції не раз зверталися люди, яких грабували вночі на Височанці. Після того, як міліція зробила рейд, “злачне місце” очистили, але — ненадовго.
— Розумієте, я ж їх не запам’ятав. Та й бігти за ними вночі не став — все одно би не наздогнав. Наступного дня я бачив якихось молодиків, які дивилися на побиту картину і сміялися, — розповів сторож.
КОМУ ВІТРАЖ, А КОМУ — ПЛАСТИКОВІ ВІКНА
Очевидно, що коледжу не достатньо одного сторожа, який нічим не озброєний. Однак для найму професійної охорони та встановлення сигназізації потрібні гроші. Калуський коледж культури належить до обласного управління освіти, тож у місті “крайніх” шукати даремно.
Олег Гладенький, інспектор зі зв’язків із громадськістю УМВС в Івано-Франківській області, повідомив, що зареєстрували заяву у міліції того ж дня. Оперативна група одразу виїхала на місце події. Зараз тривають слідчі дії.
— Ми будемо вдячні за будь-яку інформацію про те, що відбулося, — зазначив інспектор Олег Гладенький. — Якщо знаєте щось, телефонуйте у райвідділ міліції. Черговий скерує до того, кому потрібно передати повідомлення.
Вітражі — середньовічне мистецтво, яке вимагає довгої копіткої роботи. Зате і давав училищу культури таємничий вигляд середньовічного палацу, особливо увечері, кажуть студенти. Очевидно, коштовність роботи не дозволить полагодити його швидко.
Директор Калуського музейно-виставкового комплексу Уляна Паньо каже, що художник Ярослав Господарчук, який живе у Калуші, може його полагодити.
— Це унікальний випадок, коли живе художник вітражу. Хто як не він, знає, що робити, — каже Уляна Паньо.
Де їх узяти, музейник не береться припускати.
— Вже давно в Калуші на басейні “Посейдон” зняли вітраж. Ми всюди писали, що його потрібно зберегти, коли йшлося про реконструкцію басейну. Що той вітраж має неабияку художню цінність. Але його демонтували. Зараз не найкращі часи. Пластикові вікна — будь-ласка, а от вітраж — немає цінності.
На її думку, в період вихідних днів можливі провокації, тому потрібно відстежувати, що діється навколо навчальних закладів, більш ретельно.
— Можливо, потрібен і пост самооборони, — вважає директор Калуського музейно-виставкового комплексу Уляна Паньо.
ЯРОСЛАВ ГОСПОДАРЧУК ГОТОВИЙ ВІДНОВИТИ ВІТРАЖ
Художник Ярослав Господарчук виготовив натуральний вітраж на свинцевій основі на замовлення тодішнього училища культури у 1990 році. Сам малював зображення. Сам його втілив у склі. Використав шість кольорів. Виготовив вітражі у лівому і правому крилі, на три поверхи коледжу. Відповідно, це роботи для відділу духових інструментів, танцю і театральної режисури. Відтоді вітражі уже не вперше намагаються пошкодити, розповів художник «Вікнам».
Навіщо, художник не знає.
— Я відчуваю розчарування, — зізнається 58-річний чоловік. — Працюєш, а не знаєш, для чого…
Якщо знайдуться кошти на ремонт вітражів, художник готовий полагодити їх у стислі терміни. Однак у будь-якому разі для ремонту знадобиться щонайменше тиждень.
Вітраж двошаровий, і зовні над кольоровою частиною знаходиться прозоре скло. Оплатити слід вартість прозорого та кольорового скла. Крім того, на думку експертів, варто натягнути сітку над вітражем, щоб унеможливити повторення інциденту. Для реставрації вітраж бажано демонтувати, це не загрожує цілісності роботи. Потім вітраж можна встановити на місце.
Однак поверх скла слід установити захисний бар’єр.
— Важливо не тільки відновити, а охороняти існуюче, — каже художник.
Ярослав Господарчук — автор усіх видатних вітражів у Калуші. Вітраж у коледжі культури — не перше місце, де його роботу спіткала сумна доля. Великий вітраж не вдалося врятувати, коли у концертному залі Училища культури у 2002 році сталася пожежа. Роботи Господарчука у районному будинку культури також вимагають реставрації.
На жаль, багаті замовники цінують художні роботи краще, ніж масовий споживач. Зокрема, кілька років тому спеціально на замовлення Ярослав Господарчук виготовляв вітраж площею кілька десятків квадратних метрів для ресторану у Росії, де власником є івано-франківець.
Не зважаючи на прикрі новини, художник продовжує працювати для Калуша. Він працює над оздобленням церкви на Височанці, де виготовляє тематичний вітраж “Хресна дорога”. Це — академічна робота, і вимагає професійної ретельності. Саме закінчує виготовляти фігури 12 святих. Однак, зізнається — працювати з кожним роком не легше. Йому, як і багатьом художникам, доводиться обирати: шукати роботу не за спеціальністю, або ж жити на мінімальну заробітну плату працівника культури.
