Боротьба за лід

Льодовий палац, який мав стати спортивною гордістю Калуша, на кілька років перетворився для міста на чемодан без ручки. Проект, у який держава вклала 20 млн. гривень, потребував стабільного бюджетного фінансування, яке не забезпечувало ні місто, ні область і не могла заробити сама спортивна споруда. Зараз у льодовому палаці точиться боротьба за посаду директора: колектив стукає у двері обласної влади і збирає підписи за діючого директора.
У березні керівництво ОДА зустрілося з представниками громади для вирішення спірних питань щодо користування комунальним

Льодовий палац “Нафтохімік” у Калуші, збудований коштом державної програми “Хокей України”, був відкритий у 2009 році й обіцяв Калушеві чималі перспективи розвитку хокею і фігурного катання. Але за кілька років льодова арена, хоч і стала популярною серед калушан і прославляла місто у хокейному середовищі, одна, так і не принесла Калушу ані спортивного прориву, ні заробітку. Щороку її позбавляють електроенергії за несплату.

Ідея будівництва у Калуші Льодового палацу визрівала кілька років. Відповідне розпорядження ще наприкінці 2005 року підписав тодішній перший віце-прем’єр-міністр України Микола Азаров. Щоправда, зі зміною влади з’являлося безліч “підводних течій”, які ледь не перемістили це будівництво до обласного центру. Та все ж 21 вересня 2007 року символічну капсулу під майбутню будову у міському парку таки було закладено. Зрештою, після ще кількох інтриг та спроб перенести будівництво в Івано-Франківськ, Калуш таки дочекався відкриття Льодового палацу. Це сталося 5 січня 2009 року. 

За кілька років споруду неодноразово відмикали від електроенергії. Найдовше — на місяць. Тоді допомогла обласна влада. Надалі затвердили схему фінансування закладу, при якій спортивну споруду у рівних частках мало фінансувати місто та область. Ще таку ж частку Льодовий палац мав заробляти сам. А у перспективі — перейти на баланс області.

Одним із основних спонсорів Льодового палацу є ТОВ “Карпатнафтохім”. З серпня 2010 року до червня 2011 року підприємство надало фінансову допомогу для погашення боргу на загальну суму 278 тис. грн. Крім того, у рамках угоди про співпрацю між Івано-Франківською ОДА та нафтовою компанією “Лукойл”, яка була укладена у 2010 році (з доповненнями у 2012 році. — Авт.), “ЛУКОЙЛ” зобов’язався інвестувати в соціально-економічний розвиток Прикарпаття 7 млн. грн. З них 3 млн. грн. мало бути виділено на підтримку діяльності льодового палацу та на розвиток дитячо-юнацького хокею в області.

У рамках угоди, було побудовано додаткову 280-метрову високовольтну кабельну лінію, яка дозволяє нормально забезпечувати спортивну споруду електроенергією.

Проте, статус Льодового палацу завис у повітрі на тривалий час, аж поки обласні чиновники (ймовірно, з прицілом на можливість проведення на Івано-Франківщині Олімпійських ігор-2022. — Авт.) раптово не зацікавилися калуською льодовою ареною. Однак, і міська влада змінила свою думку і виступила за те, щоб заклад залишався у власності громади. 

Поки область та місто вирішували питання про те, хто ж має бути господарем Льодового палацу, спортивна споруда, фактично, виживала. У 2009-2010 роках Льодовий палац виглядав досить жалюгідно, адже стіни почали вкриватися грибком та пліснявою — через економію коштів та недотримання необхідних технологій, пов’язаних із опаленням споруди. Стався скандал місцевого масштабу. Грибок — вивели.

Після тривалих перемовин, за погодженням з Міністерством молоді та спорту України, споруду наприкінці минулого року передали на баланс області. Відтак, спортивна споруда нарешті визначилася зі статусом та фінансуванням й отримала надію на друге дихання.


ПЕРСПЕКТИВИ…

Льодовий палац наразі перебуває у процесі реорганізації. Принаймні, юридичної. Про це ”Вікнам” повідомив начальник управління сім’ї, молоді фізкультури і спорту ОДА Мирослав Карабін. Спортивна споруда трансформується в обласне комунальне підприємство. На сесії обласної ради для льодової арени навіть виділили фінансування — 440 тис. гривень. Щоправда, визнає Мирослав Карабін, наразі лише на папері.

— Живих грошей нема, — каже Мирослав Карабін. — Палац — існує, але не так, як би хотілося.

Роботу Льодового палацу забезпечують 19 працівників. За словами бухгалтера Ольги Жидіної, на заробітну плату щомісяця потрібно приблизно 44 тис. гривень. Зарплату “закриває” область. Витрати за електроенергію — ТОВ “Карпатнафтохім” (60-80 тис. гривень щомісяця. — Авт.).

Працівники Льодового палацу згадують, у яких умовах працювали упродовж п’яти років — фактично, на самоокупності. І навіть упродовж року не отримували заробітну плату, адже всі зароблені кошти спрямовувалися на функціонування палацу.

Так, для спортивної споруди потрібно 120 тис. гривень на місяць. Навіть у сезон — з листопада до лютого — льодова арена заробляє максимум половину від необхідного. З настанням тепла — всього кілька тисяч гривень на місяць. Палац міг би заробляти більше, однак на заваді — кілька факторів. Насамперед — боргові зобов’язання. Наприклад, міська рада боргує льодовій арені майже 60 тис. гривень — за заняття учнів калуських шкіл. Льодовий палац, зі свого боку, теж має борги, хоча про їхні розміри Мирослав Карабін не говорить. 

— Міська влада нічого не дає, — зазначає Мирослав Карабін. — Хоча, коли стояло питання, де будувати льодовий палац, Калуш наполягав, щоб спортивна споруда була розташована саме тут. То мала би підставити плече.

Наразі і область, і працівники Льодового палацу велику надію покладають на  ТОВ “Карпатнафтохім”, який оплачує за електроенергію. А Мирослав Карабін зауважує: зважаючи на ситуацію у країні, зокрема, і фінансову, це щастя, що арена функціонує навіть у таких фінансових рамках. Чиновник не говорить про плани щодо Льодового палацу, бо їм немає матеріального підтвердження. Однак, робота спортивної споруди має містити соціальну складову, — вважає Мирослав Карабін. І каже: планується, що діти займатимуться тут безкоштовно, дорослі — платитимуть.

Інша складова прибутковості Льодового палацу — впорядкування документації. Так, за інформацією “Вікон”, договір на заняття на ковзанці Льодовий палац має тільки із управлінням освіти Калуської міської ради. Хокейні команди Калуша тренуються безкоштовно, і — без юридично оформлених угод. А це — не тільки теоретичні прибутки спортивної споруди, але і — відсутність прописаної відповідальності у критичних випадках. Навіть, якщо область вестиме соціальну лінію щодо дітей — тих, які просто відпочивають, і тих, які всерйоз займаються спортом, — то це має бути документально прописано.

Так, у 2010 році при обласній ДЮСШ відкрили секцію хокею, яка фінансувалася із обласного бюджету впродовж двох років. Однак, з 2012 року область фінансово не підтримує хокеїстів.

Упродовж приблизно року у Льодовому палаці функціонувала секція фігурного катання. Однак, сподівання, що у Калуші зародиться цей видовищний вид спорту не справдилися: фігурне катання є не тільки красивим, але і — досить дорогим. 


…І КАДРИ

Те, що спортивна споруда, нарешті, отримала “господаря”, дає надію на впорядкування її роботи: організаційно і фінансово. Хоча Калуш не є для Льодового палацу достатнім плацдармом для прибуткової діяльності, але при хорошому менеджменті можна сподіватися на нормальні перспективи. Адже, основний заробіток Льодового палацу — це прокат льоду для хокейних команд з інших міст. І чим більше команд вдасться залучити до тренувань у Калуші, тим, очевидно, менше бюджетного фінансування потребуватиме Льодова арена. При цьому більше можливостей і для розвитку соціальної складової — навчання школярів та відпочинку для мешканців міста.

Наразі в області думають про кандидатуру директора. І тут намітилося справжнє протистояння. Називають дві кандидатури на посаду: діючого директора Льодового палацу Євгена Геренду та голову обласної федерації хокею Ярослава Дороша. Обоє — калушани. Питання розглядала депутатська комісія з питань сім’ї, молоді, фізкультури та спорту Івано-Франківської обласної ради, яка запланувала розібратися у ситуації на місці.

Тим часом, колектив Льодового палацу активно відстоює діючого директора Євгена Геренду. Люди вже написали кілька листів до обласної влади і заручилися підтримкою ФСК “Нафтохімік”. Нині збирають підписи громадськості.

— Євген Геренда вміє планувати і прогнозувати розвиток закладу на місцевому та регіональному рівнях, розробляє фінансові проекти для ефективного та безперебійного функціонування Льодової арени. Ефективно вирішує питання забезпечення коштів спонсорів для оплати за енергоносії, — вважають працівники Льодового палацу. — Він неодноразово вкладав власні кошти для придбання необхідних для ремонту будівельних матеріалів та комплектуючих частин обладнання. Лідерські якості Євгена Геренди допомогли йому створити та підтримувати позитивний психологічний клімат у взаємовідносинах з працівниками льодової арени та відвідувачами. Стійкий до стресових ситуацій, вміє запобігати розгортанню конфліктних ситуацій.

Під зверненням до голови обласної ради Василя Скрипничука та голови ОДА Андрія Троценка підписалися 15 із 19-ти працівників Льодового палацу. Вони активно опираються призначенню на посаду Ярослава Дороша, якого вважають надто конфліктною і неврівноваженою людиною, адже працювали з ним упродовж кількох місяців (Ярослав Дорош був адміністратором Льодового палацу. — Авт.). Крім того, обурюються тим, якими шляхами Ярослав Дорош прагне посісти посаду і навіть демонструють “Вікнам” лист від голови обласного осередку федерації хокею Ярослава Дороша до екс-голови Івано-Франківської ОДА, очільника обласної організації Партії регіонів Василя Чуднова, у якому Ярослав Дорош, як член ПР, просить прийняти “правильне і розумне рішення”.

Голова обласного осередку федерації хокею, тренер хокейного клубу “Олімпія” Ярослав Дорош свого часу повернув Калушу хокей. Він став основним ініціатором і локомотивом спорудження у Калуші льодової арени. Однак, її директором не став. За офіційною версією — через відсутність відповідної освіти. Сам Ярослав Дорош вважає, що не був призначений директором, бо “занадто невигідний”, адже має власну точку зору на все і не боїться її озвучувати. У Ярослава Дороша виникали конфлікти із представниками міської влади. Але увесь цей час Ярослав Дорош активно цікавився долею Льодового палацу. У коментарі “Вікнам” він повідомив: свою кандидатуру на очільника Льодового палацу — зняв.

— Вони (працівники Льодового палацу. — Авт.) проти мене, бо бояться порядку, — вважає Ярослав Дорош.

Він зауважив, що претендувати на посаду — не буде, однак, “є людина, яка вболіватиме за розвиток Льодового палацу”. Хто — не сказав, зазначивши тільки, що це буде сюрпризом.

Наразі у Калуші чекають приїзду депутатської комісії обласної ради. Заступник голови комісії Іван Данилишин у коментарі “Вікнам” зазначив: він — за Дороша. Але питання вирішуватимуть на місці, причому — найближчим часом, адже сесія обласної ради запланована на 3 червня.