22 травня виповнюється 110 років із дня народження Йонаша Штерна. Картини художника, який народився у Калуші, вижив у гетто, похований у Польщі, калушанам найближчим часом не будуть доступними уживу.
Картина зі справжньою щелепою, яка можливо, належала рибі, аплікації із курячих кісток, робота, зроблена із продірявленої тканини, залитої червоною фарбою — такий візуальний ряд “пізнього” Йонаша Штерна.
— Ми гордимося тим, що із Калуша походить така людина. Дітям це дає надію — у житті все можливо, — каже директор виставкової зали Калуського музейно-виставкового комплексу Галина Турчик.
— У нас відомі ті люди, якими Європа зовсім не цікавиться. І навпаки. Він створив свій власний новий стиль, а у історії мистецтва це мало кому вдалося зробити. У 1950 роках він потрапив до Італії і побачив європейське мистецтво, яке у цій країні завжди було на висоті. Чим Штерн так вразився? Я не знаю, що саме бачив він, але роботи настільки для нас незвичні! — Галина Турчик показує роботу, де на червоному фоні зображено об’єкт, що нагадує “чорну діру”.
Італійський художник Альберто Бурі неймовірно часто змінювався. Змінював свій стиль. Як і Йонаш Штерн. Про Штерна відомо мало. Він мав безліч зв’язків у західноєвропейському мистецтві. Створив цілу мистецьку школу, яка існує і понині.
— Євреї його не визнавали своїм, за те, що він був одним із найбільших активістів Комуністичної партії Польщі. Комуністи його не визнавали, бо він — єврей, — каже директор музейно-виставкового комплексу Уляна Паньо.
Краківська група — група художників, яку створював Йонаш Штерн, існує і тепер.
СВІЙ СЕРЕД ЧУЖИХ, ЧУЖИЙ СЕРЕД СВОЇХ
Йонаш Штерн поїхав із Калуша у 1922 році, коли йому було 18.
— Щоб навчатися у Akademia Shtuk Pieknych, він мусив десь брати гроші. І він пішов у друкарню, — припускає Галина Турчик. — Він був людиною дуже активною. Брав участь у різних художніх товариствах. У яких тільки партіях не був!
Повернувся до Львова у 1930-ті роки. Займається малярством і графікою: лінорит, офорт, акватинту. Спочатку це були роботи жанрового характеру.
Мистецтвознавці відзначають роботи “У кав’ярні”, “Любителі …”. Вони були виконані у гротескній манері і нагадують роботи Гросса. Вже до війни Йонаш Штерн захопився кубізмом, — розповідає Галина Турчик. — Ці роботи були дуже добре зроблені. Після кубізму захопився іншою поширеною у Європі течією — експресіонізмом. Краків — це Європа.
В Україні, яка була під Польщею, було більше можливостей для художника отримати класичну освіту. Всі західноукраїнські художники знали про європейські віяння, багато людей їздили на навчання до Європи.
— Це початок ХХ століття. Промисловість росте. Після змін у суспільстві, і люди потребують нового візуального ряду, який би відповідав новому світосприйняттю. І — от Пікассо, осноповоложник кубізму. Штерн шукав свій власний стиль, — каже Галина Турчик.
Йонаш Штерн створив свої роботу Він створив кілька. Можливо, далі кубізм був йому нецікавим.
— У Штерна — це не той експресіонізм, що у Німеччині, але — його.
Штерн цікавився абстракціонізмом і роботами Василя Кандинського. Його художній талант був поза сумнівом для сучасників. Мистецтвознавці припускають, що він міг би стати родоначальником власного стилю. Але його художню працю перервала ІІ світова війна.
НОВИЙ СТИЛЬ ЯК ЗГАДКА ПРО СМЕРТЬ
Калушанин мав незвичне ім’я та прізвище, яке на івриті значить “зірка”. Про життя Йонаша Штерна у Калуші відомо небагато, адже прожив він тут усього не більше тридцяти років. Про батьків його майже нічого не знаємо, лиш те, що у їхній родині у 1904 році народився майбутній художник. Його назвали Йонашом — німецький варіант єврейського імені Іона, що значить “голуб”.
— До Штерна органічні рештки у мистецтві ніхто використовував, — каже Галина Турчик. — Якщо у Америці на той час (1960-ті. — Авт.) після Марселя Дюшана поп-арт уже став нормою, то у Європі цього ще не знали. Штерну удалося так поєднати матеріали, що коли ми дивимося на ці роботи, бачимо багато філософії. Органічні рештки, як казав Бруно Шульц… Вони нагадують якесь послання про смерть, про те, що життя бистроминуще і смерть скоро настане.
Очевидно, що Йонаш Штерн отримав початкову освіту у Калуші. Навчався у Промисловій школі у Львові. Потім вступив до Академії мистецтв у Кракові — одного із найбільш престижних художніх навчальних закладів. Ще студентом захопився суспільно-політичною діяльністю. Художник розділяв модні у його часи ідеї лівого спрямування. Він був активним учасником Комуністичної партії Польщі.
Друга світова війна застала 37-річного Штерна у Львові. Він малював у стилі модерного мистецтва. Був відкинутий поляками, як учасник Комуністичної партії. Художник не мав сім’ї — одружився Йонаш Штерн значно пізніше. Коли почалася війна, разом із іншими євреями потрапив до гетто. Ці жахливі картини, які показували марноту життя, залишилися в творчості Штерна до кінця його творчості. У 1942 році дивом вижив під час розгрому німцями єврейського гетто у Львові.
— Під тілами розстріляних людей йому вдалося дістатися до Угорщини, до Будапешту. На щастя, він не повернувся після війни в Україну, — каже Галина Турчик. — Той підхід, із яким малював Штерн — у Союзі це значило, одразу у табір. У цій території існував тільки соцреалізм. У Польщі — було вільніше.
Йонаш Штерн ніколи не зображав соцреалізм, як його сучасники в Україні.
— Штерн прожив післявоєнні роки, працюючи над своїми експериментами, — розповідає Галина Турчик. — Якби це було у нас, то, напевно, доля “розстріляного Відродження” та дисидентів спіткала би і його. Це точно, — каже Галина Турчик.
Зараз картини Йонаша Штерна не доступні калушанам, оскільки привезти їх із Польщі — значить підготувати приміщення музею. Воно до експонування робіт, які високо цінуються, зовсім не готове. Щонайменше, немає відповідного освітлення та охорони.
Картини Йонаша Штерна можна придбати у інтернеті. Вони дорого коштують і високо цінуються.
Йонаш Штерн до кінця життя жив у Кракові. Його син Войцех Копчинський є професором Академії образотворчих мистецтв у Кракові.
Біографія
1904 рік — народився у Калуші;
1929-35 — навчається у Кракові;
1937 рік — активна політична діяльність у складі Комуністичної партії Польщі;
1938 рік — ув’язнений у таборі Береза Картузька;
1941 рік — потрапив у гетто;
1943 рік — втік до Будапешту;
1945 рік — повернувся у Краків;
1954-75 роки — викладає малярство у своїй “альма-матер” — Академії мистецтва у Кракові;
Входив до Краківської художньої групи
Створив серію із 12 лінотипів “Гетто у Львові”. Крім класичного станкового живопису, працював у жанрі графіки, сериграфії.
