Музиканти «Maut»: «Просто мотати головою не виходить»

У Калуші виступила команда із Івано-Франківська «Maut». Музиканти зіграли у Калуші десять пісень у яскравому сценічному образі. Соліст Макс Проданюк був одягнений у довгий балахон із візерунками, а обличчя зафарбоване зеленим гримом. Крім нього, психоделічну музику «Maut» творять Євген Тарасенко, Євгеній Козлов, Юрій Попов, Ілларіон Іваненко та Андрій Крілик.
Переглядів: 466
Музиканти відзначили калуську публіку. Фото зі сторінки бенду Maut у соцмережі Вконтакте

Вокаліст бенду «Maut» розповів «Вікнам» про своє рідне місто Івано-Франківськ, про враження від Калуша та про атмосферу своєї музики.

— Хто допомагає вам створювати кліп?
— Кліп ми мали знімати минулого літа, але ми не змогли зібрати достатню для зйомок суму. На рахунок урізноманітнення шоу – ми завжди думаємо над цим. Порівняно з першими концертами які ми грали – те що ми робимо зараз на голову вище. Наступний міні-тур, запланований на осінь, скоріш за все, буде ще кардинальніше відрізнятися від попередніх. Проблема в тому що втілювати всі ідеї не завжди э можливість, особливо технічна.

— Чи є у вас плани урізноманітнити шоу, скажімо, відео-перформенсом?
— На рахунок урізноманітнення шоу – ми завжди думаємо над цим. Порівняно з першими концертами які ми грали – те що ми робимо зараз на голову вище. Наступний міні-тур (запланований на осінь) скоріш за все буде ще кардинальніше відрізнятися від попередніх. Проблема в тому що втілювати всі ідеї не завжди э можливість, особливо технічна.

— Де вам більше подобається виступати, у клубі, чи open-air? 
— Нам, якщо чесно, не особливо є різниця на якій площадці грати, — чи то клуб, чи на відкриому повітрі. Головне, щоб була хороша публіка.

— Які ваші враження від Калуша?
— Враження від Калуша у нас лише позитивні. Дуже відчутна різниця в тому, як нас сприймали люди старшого покоління – сиділи і відривалися, мотали головами і плескали в долоні. Ми такого ще не бачили на жодному концерті і були приємно здивовані. Ще нас надзвичайно тепло прийняв наш хост. 

— Чи маєте кавери?
— Каверів ми не граємо. Майже. Як інтро інколи використовуємо трек Анджело Бадаламенті — “Falling”. Це саундтрек з психоделічного серіалу “Twin Peaks”, який атмосферно до болі нагадує нам нашу музику.

—  Постійно живете у Франківську?
—  Так, ми всі живемо, працюємо і граємо музло в Франківську. Сказати пр омісто щось особливе нам мабуть не вдасться. Воно просто рідне і комфортне, дещо старомодне і маленьке, тому ми досі не можемо повірити що в таких умовах нам всім таки вдалось знайти одне одного =) Якщо порівнювати франківськ 20 років тому і зараз – впевнено можемо сказати що 20 років тому все в Франківську було дуже-дуже великим. Мабуть тому що ми були ще зовсім малі.

— Які плани на літо?
— Про плани на літо ми нікому нічого не розповідаємо — це великий секрет. Скоріш за все ми не будемо грати концерти і тісно працювати на репетиційній базі, і можливо, студії. Хтозна.

— Розкажіть, яку пісню найчастіше просять заспівати на біс.
— Люди не сильно знають наші пісні поіменно. Вони просто кричать “на біс”, ми питаємо що вони хочуть почути — м‘яско чи ембіент, і, вже базуючись на їх відповіді, ми самі вирішуємо, що грати. До речі, всі завжди просять м‘яско.

— Чи важко керувати гуртом?
— Важко самоорганізуватися сімом молодим і повним енергії людям. На щастя, з нами працює невеличка команда людей, які вставляють нам «пістонів» за лінивість і погану організацію. Ці люди це наш букінг-менеджер Вова, котрий попри питання, котрі стосуються власне, букінгу (замовлення квитків. — Авт.) несподівано взяв на себе абсолютно всі організаційні питання, чим дуже-дуже сильно полегшив нам життя, і наш звукорежисер Валік, котрий зайнявся питанням райдерів, беклайну і звуку в цілому, котрий сам спілкується з клубами на рахунок технічного забезпечення, керує нами на сцені і інколи навіть керує сценічним світлом. Ми тепер не дуже можемо уявити, як би наш колектив функціонував без цих людей.

 

— Ваша музика — це музика для людей різного віку.
— Хочеться думати що ми творимо музло для таких самих людей, як ми. Якщо його можуть адекватно сприйняти молодші чи старші люди – це дуже круто. Насправді, ми не дуже задавалися питанням архетипу нашого слухача – робиться музика, та й робиться. Знайдеться слухач – буде добре. Реакція глядачів на нас завжди дуже неоднозначна. Сценічні образи, музло, поведінка – вкупі зі сторони це все виглядає досить дивно. Інколи ми помічаємо групи людей, які приходять під сцену повідриватися і пострибати, але їм це не особливо вдається через ту саму прогресивну складову нашого музла – просто мотати головою туди-сюди під нього не виходить. Для них це точно несподівано. На рахунок масовості, ми не брали участі у якомусь справді масовому заході.

— Чи виступали за кордоном?
— На даний момент нас запросили всього на один закордонний фест, і то не особливо далеко — в Польщі. Ведемо переговори, подивимось як все складеться.

Розмовляла Марта ГАЛКІНА, журналіст