Наймолодший вершник Булана мав чотири роки

Колись козаки вірили, що найсильнішим богатирем є той, хто може підняти власного коня. Сьогодні — таких немає. Однак сміливці, які наважуються доглядати вдома породистого скакуна — є. Олег Федоренко показує приклад. Він купив коня, і розробив кінний маршрут на Калуське “море” — Домбровський кар’єр. Приєднатися до нього можна усім — було би бажання.
Переглядів: 1502
Олег Федоренко і його породистий скакун Булан. Фото Оксани Гузинець-Мудрик

Кілька тижнів на вулиці Сівецькій у Калуші сусіди диву даються, і кличуть друзів із інших районів міста. Щоранку у гайку неподалік вулиці Об’їзної тренується справжній породистий скакун.

Від Об’їзної — йти вузькою стежкою. Минаємо колію. Підходимо до витоптаного манежу. Посередині пасеться кінь світлої масті. Його водить в поводі молодий чоловік.

Коні — у Калуші незвичне явище. Іноді у центрі міста, біля ЗОШ №3, можна побачити фіру, запряжену конем. Чоловік використовує коня у господарстві. Скакунів для верхової їзди у місті до цього часу ніхто не бачив. Тож, “Вікна” вирішили дізнатися, звідки взявся кінь на Об’їзній.

— Його звати Булан. Ось, знайомтеся, — погоджується розповісти чоловік. — Батька його у Києві продали у Козацький театр, а мама — у Каретному дворі у Львові. У Києві люди займаються лицарськими боями. Мама його каретою возить туристів у Львові.

Вдалося дізнатися, що власник буланого коня — 26-річний калушанин Олег Федоренко.

Коні — стали його улюбленими тваринами. Чоловік розповідає, що раніше жив у Ліссабоні.

— Там з ними мав першу зустріч, там і закохався, — ділиться Олег.

У Ліссабоні — велика професійна школа верхової їзди. Там він доглядав за тваринами. Хоча за професією Олег Федоренко — дизайнер. Закінчив Прикарпатський університет у Івано-Франківську. У Португалію поїхав працювати). Там і навчили його доглядати за кіньми. 

— Уявляєте Київ? Велике місто, — каже Олег Федоренко. — Звичайно, у Ліссабоні коней вміють доглядати і люблять, і їх у місті — багато. У Києві також дуже багато коней. А от у Калуші — досі не було.

Олег живе неподалік Об’їзної. Утримує коня у себе вдома. Йому допомагає товариш — Олексій.

Лікарі кажуть, що кінь — це не тільки природний тренажер, а і джерело енергії. Людина від коня “підзаряджається”.

Булану — тільки буде три роки. Його день народження — 5 липня, — бере коня за повід Олег.

У Булана — шкіряне сідло. Збруя прикрашена кольоровими бомбончиками. Шкіра — сяє, очі чисті, ясні.

— Колись козаки вірили, що найсильнішим богатиром на селі є той, який може підійняти свого коня. Але це наврядчи можливо, — каже Олексій. Він любить коней. Знаходить час, щоб бути поряд із ним.

— Та і всі сусідські діти — щодня у нас, — розповідає Олег. — Дідусь і бабуся, у яких Олег утримує коня, полюбили Булана. Дідусь їхав верхи. Хоча востаннє це робив ще в молодості. Кожний вибирав в колгоспі собі по коневі і гнав з паші на колгосп. Адже колись багато людей тримали коней. Дивно, що зараз їх поменшало.

Важить кінь 500 кг. Щодня Булан з’їдає кілограм вівса. Випиває 40 літрів води. 60 літрів — це коли нестримна жара. 12 кг сіна і багато зеленої трави, адже він росте.

— Коні живуть більше тридцяти років, — розповідає Олег. — До п’яти років кінь росте. Брати участь у змаганнях може із чотирьох років. Однак паспорт у Булана — є, адже він породистий. Належить до торійської латвійської легкоупряжної породи. Тата звати Амур. А маму — Муза.

Коня Олег придбав місяць тому. Працював у санаторії інструктором, і захотів мати свого. Тільки півтора тижні тому вперше дозволив покататися  сторонній людині. Каже, що кінь сприйняв “чужинців” нормально, адже Олег уже об’їздив його. Тобто, дав йому час для адаптації. Спочатку ж Булан був переляканий і відносився до сідла з недовірою. Але день за днем вони подружились і, мабуть, ця дружба на віки.


У КАЛУШІ ІМІДЖ СТАВ БУЛАНОМ

Утримує коня Олег у літньому деннику, який змайстрував разом з родиною. Літній варіант житла — дерев’яна шопа, яка стоїть під яблунею. Тут кінь спить — як і всі його родичі, стоячи.

Звичайно, на зиму — треба буде щось серйозніше. Збудувати стайню — для господаря не проблема. Він може утримувати і п’ятьох коней, якщо верхова їзда у Калуші набуде популярності.

— Характер у Булана — спокійний. Він врівноважений кінь, на якого не страшно і дитину посадити, — розповідає Олег.

— Два роки я працював за кордоном, де зрозумів, що коні — це здорово і популярно. Побачимо, як піде у Калуші. Поїхати тут — є куди. Я розробив маршрут на Домбровський кар’єр. Увечері — краса. Щоправда, для фотосесії потрібна гарна камера. Ми пробували із другом на звичайний фотоапарат — не вдається…

Кінь — красень із темно-брунатною гривою та “панчохами”, на сонці виблискує золотистим відтінком. Його спина — приємного “палевого” кольору. Саме своїй масті кінь завдячує своїм іменем, яке він носить.

— По паспорту коня звати Імідж. Але — ми не хотіли так називати. Воно нам не сподобалося, — зізнається господар. — Інша справа — Булан!

Олегу допомагає його молодша сестра. Вона навчається у медичному університеті.  Дівчина вважає що спілкування із конем — це не тільки веселий вид відпочинку, а ще і чудовий спосіб лікування.

— Наймолодший вершник Булана — мав чотири роки. Він сів на коня і просився, щоб посидіти іще! Взагалі, я ще не зустрів жодної людини, яка би хотіла добровільно злізти із коня, — каже Олег Федоренко.


ДО ТЕМИ
Лікуватися потрібно не менше трьох місяців

Іпотерапію сьогодні продуктивно запроваджують на Закарпатті. Там працює фахівець з терапевтичної верхової їзди Мирослава Головач.

— Кінь приручився при тісному контакті із людиною. Раніше на коні їздили всі, і старі, і малі. І люди були здоровіші, — каже вона. — В ньому збереглося те, що кінь старається віддати людині все. Найкращий метод лікувальна верхова їзда дає при лікуванні захворювань хребта, дитячого церебрального паралічу, порушень нервової системи.

Не кожен кінь може бути застосованим до іпотерапії. Для цього кінь повинен мати спокійний характер. Деякі фахівці твердять, що кінь уже повинен мати шість років, адже до цього часу він росте і є емоційно неврівноваженим.

Займатися потрібно регулярно. За висновками вчених, для досягнення ефекту потрібно не менше трьох місяців іпотерапії.