Винуватці ситуації навколо 5-го батальйону мають прізвища. І вони повинні бути названі

12 червня було видане спільне розпорядження голови обласної ради та голови ОДА про створення робочої групи для розслідування ситуації зі станом справ у Прикарпатському батальйоні. До робочої групи увійшли 24 особи: представники військової та обласної прокуратури, СБУ, громадських організацій, депутати. Сьогодні голова робочої групи, перший заступник голови ОДА Володимир Семко на дні депутата в області оприлюднив результати роботи групи.
Переглядів: 646
Депутати обласної ради, щоб вивчити ситуацію, виїжджали у Делятин. Фото Тараса Греня

Так, члени робочої групи провели два засідання та одне — виїзне у Делятині, де дислокується батальйон. За словами Володимира Семка, державна фінансова інспекція провела перевірку матеріально-технічного забезпечення батальйону. Згідно із висновками робочої групи та фінінспекції, усі засоби, які були закуплені для батальйону, обласний військкомат облікував. Більшість із них передано батальйону. Всього обліковано засобів на 1,4 млн. гривень. Це — гроші цільового фонду, який був створений для збору коштів для допомоги військовим.

На вимогу депутатів обласна влада провела математичні обрахунки: враховуючи, що у батальйоні 421 особа, виходить, що на кожного військового припало по 3325 гривень. Однак, це не означає, що кожен військовий був забезпечений на таку суму — придбані засоби розраховані на загальне користування, — пояснив перший заступник голови обласної ради Олександр Левицький.

— Наведені на сесії факти — про неякісні берці та ремені — мали місце, — повідомив Володимир Семко. — Вказані недоліки усунуті. Черевики Житомирської фірми 100% замінені. Підприємець зменшив ціну на ремені з 50-ти до 30-ти гривень і їх також замінили: ремені довжиною 90 см на ремені довжиною 1,1 м. Загалом, Прикарпатський батальйон визнано кращим від аналогічних батальйонів в інших містах.

— Коли ми говоримо, що наш батальйон найкращий, то я жахаюся, — заявив заступник голови наглядової комісії Ради оборони області Олександр Сінкевич. — Нас, комісію матеріально-технічного забезпечення, націлили на придбання найдешевшого. Але не можна за 4,80 грн купити якісні шкарпетки. Сама постановка питання була неправильною. Що із тими шістьма мільйонами гривень, які люди зібрали? За ці кошти можна було б взірцевий батальйон зробити.

Олександр Сінкевич зазначив: він та ще кілька осіб — перші, хто поїхав до батальйону у Делятин. Наступного разу їздив туди із робочою групою. Й побачив очевидні зміни. Насамперед — піднявся бойовий дух солдат, не було п’яних, хворих чи тих, хто не хотів чи не міг служити. Проблема — питна вода та медикаменти. Щодня з десяток військових долає хвороба — через сирість.

Депутати обласної ради наполягали: якби не громадськість та збурення, яке піднялося через оприлюднення інформації про реальний стан справ у батальйоні, військових відправили на Схід без нічого.

— Збурення громадськості дало позитивний ефект, — наполягали депутати.

— У нас не було такого досвіду взаємодії і забезпечення, — стверджував Олександр Левицький. — Коли говорив військовий комісар — про те, що батальйон нічим не забезпечений, то це сприйняли майже як злочин. А коли почали говорити інші, то це уже невиконання обов’язків.

— Для мене це була страшна комісія, — звернувся один із членів робочої групи до присутніх. — У військовий час хтось підміняє товар. Чому ми уникаємо про це говорити?

— Я думаю, що члени робочої групи можуть письмово звернутися до голови обласної ради та ОДА — щоб вжити заходів за виявленими фактами, — запропонував Олександр Левицький. У коментарі «Вікнам» перший заступник повідомив: члени робочої групи можуть написати письмове звернення до прокуратури чи інших контролюючих органів — якщо хочуть не просто поговорити на сесії, а щось змінити.

— Я ж не можу заявити, наприклад, що ця куртка крадена, якщо я у цьому не впевнений, — ілюстрував Олександр Левицький роль обласної ради. — Я не володію детальною інформацією про результати роботи робочої групи.

Зрештою, представники контролюючих органів входили до складу робочої групи, і, швидше за все, отримали копію звіту. Лише це вже б мало стати підставою для розслідування зловживань навколо Прикарпатського батальйону.

— Винуватці мають прізвища. І вони повинні бути названі, — акцентував депутат Степан Волковецький. — Бо у звіті не було названо жодного прізвища. Виглядає, що область геть беззуба.

Наприкінці засідання, коли у залі залишилося досить мало людей, не витримав і заступник голови обласної ради Остап Дзеса. Він зауважив: зловживання навколо Прикарпатського батальйону — є.

— Давайте про це говорити відкрито, адже у залі уже немає представників ЗМІ, — зауважив чиновник. — Для чого ми маємо думати, щоб не образити якогось бюрократа. Зловживання — є. Особисто мені відомі факти, які наразі не підтверджені, тому говорити не буду. Є інформація, що закуповували речі, ціна яких 260 гривень, по 520 гривень.

Забезпеченням Прикарпатського батальйону займалася Рада оборони області — сектор матеріально-технічного та фінансового забезпечення Координаційного центру з питань мобілізації і цивільного захисту Ради оборони області. За інформацією «Курсу», підпис під рішенням про закупівлю сумнозвісної військової форми, взуття і поясів — заступника керівника цього сектору Олександра Сінкевича. Фактично, виходить неоднозначна ситуація: Рада оборони області, яка є позабюджетним утворенням, займалася забезпеченням військових й також несе частку вини за неякісні поставки та скандал навколо батальйону. Але відповідальність все одно, очевидно, — на ОДА, яка є розпорядником коштів цільового фонду, з якого фінансувалися закупівлі.

Для області справа Прикарпатського батальйону — розслідування причин, замовників та фірм-постачальників неякісної продукції для військових мала б стати справою честі. Дуже гучною, із оприлюдненням прізвищ і фірм — щоб це стало першим і останнім випадком. Якщо не через правоохоронців та фінінспецію, які, можливо, працюють недосконало, то через публічний осуд і попсуту репутацію обласна влада має поставити на місце тих, хто прагне нажитися на смертях і війні.

Приблизно так зробили у Калуші: як повідомляли «Вікна», місто за рахунок благодійних пожертв пошило форми для 16-ти калушан, які служать у Прикарпатському батальйоні. Кожну форму комплектували берцями. Проте, днями 14 пар берців підприємцю-постачальнику повернули.

— Ми підприємця попередили: гроші йому оплатимо тільки після того, як у нас у Делятині приймуть форму і взуття, і воєнком затвердить документацію. Однак, з Делятина нам 14 пар берців повернули — через низьку якість. Ми розрахувалися із підприємцем, за винятком поверненого нам товару. Більше із ним справи не вестимемо. А для військових шукаємо якісне взуття, — повідомив «Вікнам» в. о. заступника міського голови Василь Турчин.