У лікарнях слідкуватимуть за вагою пацієнтів Жодної смаженини, менше вуглеводів та холестерину — за таким принципом тепер годуватимуть пацієнтів. І не тільки у Калуші, але й загалом в Україні. Щоправда, Калуш — у піонерах: це один із трьох районів Прикарпаття, які почали харчувати хворих за новим принципом з червня. З липня на нові стандарти переходять інші лікарні Івано-Франківщини.
У жовтні минулого року МОЗ видав наказ “Про удосконалення організації лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні”, за яким відміняє систему номерних дієтичних столів по Певзнеру, якою досі користувалися у лікарнях.
— МОЗ розглядає харчування пацієнтів як частину лікувального процесу, — каже заступник головного лікаря Калуської ЦРЛ з лікувальної частини Наталія Кінаш.
— Головною концептуальною відмінністю сучасних рекомендацій щодо харчування, які використовуються у практиці лікаря, від традиційних підходів є те, що харчування будь-якої людини, у тому числі дієтичне, базується на чотирьох головних складових: адекватності енергетичним витратам, збалансованості за вмістом найважливіших продуктів, безпечності їжі та максимально можливому збереженні задоволення від її споживання. Пацієнти не повинні групуватись “навколо дієтичних столів” за ознакою власної хвороби. Зважаючи на те, що основою харчування будь-якої людини має бути фізіологічно повноцінне харчування, підхід до харчування пацієнтів повинен бути заснований на формуванні здорової дієти з індивідуальними налаштуваннями з урахуванням несприйняття певних продуктів та особливостей наявного захворювання, — пояснюють українцям у МОЗ.
Досі частина пацієнтів лікарні також харчувалася дієтично. Наприклад, у гастроентерологічному відділенні на дієті тримали практично усіх, а харчування розраховували згідно за діагнозом. Однак, пацієнт травматологічного відділення, у якого, наприклад, зламана рука, але здоровий шлунок, дієти не потребував і міг не зрозуміти.
Суть нововведення у тому, що харчування має бути організоване за індексом маси тіла пацієнта. Індекс розраховують за формулою: масу пацієнта ділять на зріст у квадраті. Відповідно до результату, пацієнтів поділяють на нормотрофіків, тобто таких, у яких нормальна вага тіла, гіпотрофіків — із заниженою масою тіла, та гіпертрофіків — це якраз ті люди, яких обмеження стосуватимуться найбільше.
— Якщо раніше кожному пацієнту видавали 20 грамів масла, то зараз будуть давати залежно від індексації маси тіла: гіпертрофікам — 5 грамів масла, і лише гіпотрофіки отримуватимуть звичну порцію масла, — каже Наталія Кінаш.
Наприклад, вага людини — 67 кілограмів, зріст — 1,67 метра, у квадраті це 2,79 кв. м. 67 : 2,79 = 24,01. Тобто людина — нормотрофік.
Індекс маси тіла у нормотрофіка — 18,5-25 кілограмів на квадратний метр, у гіпертрофіка — більше 25-и, у гіпотрофіка — менше 18,5. Наказ торкається норм по хлібу, круп, макаронів, картоплі, інших овочів, а також риби, м’яса, птиці. Крім того, нові норми забороняють харчувати хворих смаженим, тому і котлети, і навіть рибу тепер мають готувати на парі.
Наказ дуже дискусійний, адже не тільки зменшує лікарняний пайок для пацієнтів, але й збільшує витрати на харчування. Традиційно у раціоні медзакладів переважають картопля, хліб, крупи, макарони. У Калуші нововведення уже навіть викликали невдоволення у пацієнтів головного стаціонару. Люди цього тижня поскаржилися міському голові: мовляв, у лікарні, напевно, просто зловживають.
Той розпорядився збільшити видатки на харчування: з 9.50 до 14.00 гривень на день на одну людину. Тож у Калуській ЦРЛ тепер думають, як урізноманітнити меню, не порушивши при цьому наказу МОЗ. Найпевніше, у раціон введуть більше овочів та білків. Зараз у Калуській ЦРЛ готують інформаційне роз’яснення для пацієнтів — щоб зменшити потік невдоволених. І — зміни до штатного розкладу.
— Наприклад, формуючи меню для дитячої лікарні, ми розраховували його на одну категорію пацієнтів. Зараз треба рахувати для 5-ти категорій — залежно від віку дитини. Окремо є норми харчування онкологічних, гастроентерологічних хворих, вагітних та породіль. Тому нам потрібно увести у штат ще хоча б одну посаду дієт-сестри: одна складатиме меню для дорослих, друга — для дітей, — каже Наталія Кінаш.
Між тим, народний депутат-”свободівець” Ігор Сабій звернувся до нового міністра охорони здоров’я України Олега Мусія з вимогою переглянути порядок харчування хворих та встановити норми, які б не лише забезпечували життєдіяльність пацієнтів, але й сприяли одужанню. Перед нардепом це питання підняли медики Хмельниччини.
— В умовах, коли лікарі в державних лікарнях можуть хіба-що мріяти навіть не про сучасне діагностичне та лікувальне обладнання, а про наявність елементарного переліку препаратів першої необхідності, важко вести мову про можливість забезпечення повноцінного харчування хворих. Але теперішньому керівництву Міністерства охорони здоров’я все ж варто переглянути та скасувати абсурдні мізерні порції продуктів, визначені попереднім урядом для харчування хворих в українських лікарнях. Оскільки норми харчування хворих в українських лікарнях, згідно з наказом МОЗ, часом гірші, за норми харчування в’язнів у нацистських та комуністичних концентраційних таборах, — зазначив Ігор Сабій.
