Віктор Робейко розповів журналістам, чому повернувся в Україну. Фото Надії Сухарник Урочисте закладення першого каменю під будівництво свинокомплексу у с. Делієві Галицького району відбулося 19 липня 2012 року. Проектна потужність свиноферми — 4 000 свиноматок. Трохи більше, ніж через рік почали завозити перших свиней, а у березні тут із неймовірним результатом — 23 живонароджених поросят — відбувся перший опорос. У середньому, одна свиноматка на фермі у Делієві народжує 15,5-16 поросят. За рік вона може опороситися два-три рази. Отож, якщо ферма запрацює на повну потужність, за рік у Делієві буде народжуватися близько 150 000 поросят.
Нещодавно на ферму завезли ще 800 свиноматок, а на іншій фермі — у селі Маріямполі Галицького району — на карантині перебувають ще 1200. Тож, до осені ферма вийде на повну потужність.
Поросят тут вирощують до 30 кг. Частину з них закуповують гуртові покупці за ціною 36-40 гривень за кілограм, решту — планують відгодовувати до забійної ваги 110-115 кг на фермі “Маріямпіль”. Цього року продали вже близько 3000 поросят.
Довідка. Система розведення базується на генетичному ядрі з чистопородних свинок породи Йоркшир, яких має бути 10% від загального поголів’я. Свинок породи Йоркшир схрещують з кнуром породи Ландрас і їхнє потомство — гібрид LY-Ф1, яке містить 50% Йоркшира і 50% Ландраса і є продуктивними свиноматками, з оптимальним співвідношенням живонароджених поросят і молочної продуктивності. Таких свиноматок схрещують з кнуром породи Дюрок, який характеризується високими м’ясними якостями, і їхнє потомство становить основну кількість свиней на відгодівлі. Трьохпородний гібрид LYD має високий добовий приріст ваги і хорошу конверсію корму.
Двічі на рік фермі потрібні нові кнурі. Адже йде вперед генетика. Крім того, найвищий потенціал, який дають кнурі, — це сперма для шести опоросів. Вартість одного кнура (а таких на фермі близько 30-ти. — Авт.) 2000 євро.
Цікава деталь: одного з кнурів звати “Олежик”. Це був перший народжений кнурець на фермі Делієво, якого назвали “на честь” бригадира відділу запліднення Олега Довбенка.
На фермі утримується оптимальна для свиней температура — близько 20 градусів С. Поросятам потрібно більше тепла — до 30 градусів С, тому для них встановлені додаткові лампи та здійснюється підігрів підлоги. У спекотні дні над свинками навіть розпилюють воду, щоб їх охолодити.
Світло ж має бути 16 годин на добу і не менше 200 люксів (одиниці вимірювання інтенсивності освітлення. — Авт.). Тоді у свинок відчуття, як навесні, адже, як відомо, весна — найкращий час для розмноження у тварин.
Очолює ферму Віктор Робейко, родом із Рівненської області. Потрапив на ферму у Делієво просто з Данії. Адже нинішній генеральний директор ТзОВ “Даноша” Крістіан Брокоп Якобсен особисто об’їжджав ферми й агрошколи у Данії, де працює та навчається чимало українців, й агітував їх повернутися працювати в Україні. І хоча зарплата на фермах у Данії складає до 3000 євро, все ж Віктор Робейко приїхав у Делієво. На фермі у Делієво також працює один із бригадирів та його дружина, які покинули ферму у Данії і повернулися працювати в Україну.
— Я не хотів ставати емігрантом, — твердить Віктор Робейко. — Для мене це принципове питання. Крім того, як на мене, в Україні більші можливості для професійного розвитку.
На фермі, крім керівника, працює троє бригадирів. Загальна чисельність працівників — 15.
Ферми “Даноші” під’єднані до комп’ютерної системи “Агрософт”. Таким чином, українські ферми мають можливість звіряти свої показники із показниками данських ферм і бути інтегрованими у сучасну мережу вирощування свиней, у якій велика увага приділяється племінним якостям свиней. Так-от, менше ніж за рік фермі у Делієві вдалося увійти до числа 25% кращих ферм Данії. За деякими показниками українська ферма випереджає своїх данських конкурентів. Зокрема, у першому кварталі цього року був зафіксований показник 33,8 відлучених поросят від однієї свиноматки, у той час як середній показник 25% кращих данських ферм склав 32,5.
Довідка. Обов’язкова умова системи “Агрософт” — це систематична реєстрація показників робітниками господарства та внесення їх в комп’ютер. Для полегшення запису даних використовують систему злучень (навісний стенд, використовується в 90% свиноферм Данії). Номери свиноматок та події записуються в тижневу картку. Наприклад, “Агрософт” швидко видасть список тварин, які мають опороситись та яких потрібно вакцинувати. За роздруківкою плану опоросів керівник відділу може бачити свиноматок, яким потрібно приділити увагу раніше.
До речі, свиням, які були завезені з Данії на ферму у Делієві, вдалося уникнути хвороби багатьох новозбудованих ферм — тяжкої діареї, адже свині не мають імунітету до мікрофлори, присутньої серед новонароджених та поросят в нових приміщеннях і не можуть передати цей захист з молозивом своїм новонародженим поросятам.
— Нам не вдалось уникнути цієї ситуації повністю, але ми порівняно легко її перенесли завдяки вчасній імунізації свиноматок, — уточнює Віктор Робейко.
“Даноша” використовує комбікорм власного виробництва, який виробляють у селі Копанках Калуського району. Його отримують і свині у Делієві. До складу комбікорму входять пшениця, ячмінь, соя, соняшниковий шрот та вітамінні і мінеральні складники.
За словами Віктора Робейка, в Україні не навчають працівників ферм, тому вчити на фермах “Даноші” доводиться “з коліс”. Сам директор ферми не хоче бути фермером. Твердить: малий фермер — вразливий. І мріє, щоб Україна вирощувала, принаймні стільки ж свиней, як у сільськогосподарській Данії. Нині у Данії нараховують 24 млн. свиней, тоді як в Україні — 8. До слова: 85% свинини, виробленої в Данії, йдуть на експорт.
— Висока продуктивність свинок у Делієві базується на високому генетичному потенціалі, адже свинки імпортовані з Данії — країни, яка є визнаним світовим лідером у свинарстві; якісному та збалансованому за всіма необхідними поживними речовинами комбікормі власного виробництва; сучасному оснащенні якісно збудованих приміщень і високій професійності працівників, які доглядають за тваринами, — каже гендиректор ТзОВ “Даноша” Крістіан Брокоп Якобсен.
