На лицарському турнірі можна було багато чому навчитися. Фото Ігоря Дацка Дебют клубу історичної реконструкції «Нормани», який діє у Калуші вже близько півроку і швидко розвивається, відбувся в історико-краєзнавчому музеї Калущини 11 липня. До речі, тоді бій також відбувся у приміщенні — через дощ. Тоді прийшло небагато людей, хлопці розповідали про побут та життя в період Середньовіччя, далі провели показовий бій та продемонстрували майстерність у володінні старовинною зброєю. Цього разу все було масштабніше.
Із задуму двох калуських студентів — Олега Вангели і Андрія Ласійчука — клуб уже переріс у потужний культурно-просвітницький рух. До вузького кола організаторів після дебюту приєдналися ще троє людей.
— Артур Єфремов (зберігач фондів у музейно-виставковому центрі. — Авт.) допомагав нам із приміщенням. Ще один наш товариш, Віталій Демидюк — допоміг організувати стрільбища, показував учасникам різні способи стрільби. Нарешті, ми вирішили: який лицарський турнір без прекрасної дами? Наша хороша знайома, Віолетта Хомут, взяла на себе цю роль . Вона знайшла одяг, стилізований під Середньовіччя, і перевтілилася! Андрій Ласійчук взяв на себе роль судді, який визначав переможців на турнірі.
Про себе Олег Вангела скромно говорить, що він простий організатор, але саме він взяв на себе роль координатора всього фестивалю, подбав про медіа-підтримку та висвітлення події, привернув до неї увагу громадськості.
— Ми організувалися менше, ніж за місяць. Нас підтримали працівники історико-краєзнавчого музею. Радує, що нас офіційно включили у Програму святкування Дня Незалежності України у Калуші. Звичайно, хотілося, щоб турнір проходив на відкритому просторі. Дощ, звичайно, попсував картинку, але — добре, що у нас було нормальне приміщення у центрі міста. Хочу окремо подякувати усім волонтерам, які допомагали нам. Наприклад, вони тримали відстань між учасниками під час бою. Зустрічали гостей, пояснювали гостям, як дістатися до місця проведення турніру.
Учасники з’їхалися на турнір за запрошеннями «Норманів». Зібралося близько сотні людей. Всіх їх поєднувало одне — на кілька годин вони перетворилися у середньовічних кавалерів та прекрасних дам.
— Наймолодшим був хлопчина із міста Броди Львівської області, — розповів «Вікнам» Олег Вангела. — Він приїхав на турнір зі своїми батьками. І також хотів змагатися. Але, за правилами, до турніру допускаються тільки повнолітні люди, які досягли 18 років. Справа у тім, що участь у турнірі пов’язана із певним ризиком для здоров’я. Однак за згодою і у присутності батьків цьому хлопцеві дозволили змагатися.
До свого першого турніру хлопці готувалися ретельно. Подбали і про першу медичну допомогу. Бинт, вата, таблетки від тиску, від головного болю, були напоготові.
— На щастя, наш перший турнір пройшов спокійно, без жодних травм, — похвалив Олег.
На турнір очікували багато клубів із Тернополя, Львова, Івано-Франківська. Організатори навіть підготувалися до тимчасового поселення учасників турніру у місті та харчування. Через дощ частина людей не приїхала. Скажімо, учасники клубу історичної реконструкції із Львова «Пантера», яких тут чекали ще від липня.
Всі ті, кого не злякав дощ, — радісно примірювали на себе середньовічний образ. Олег Вангела та Андрій Ласійчук — самі неодноразові учасники фестивалів історичної реконструкції, організували також і традиційну для таких заходів систему нагород.
Учасники отримали грамоти та медалі із професійним гравіюванням.
— Перше місце, медаль і грамоту отримав відомий реконструктор Ярема Іванців зі Львова. Він — із клубу «Чорна Галичина». Він — «зірка» всеукраїнських фестивалів, учасник міжнародного турніру «Битва націй». Знаєте, він колись проходив в Україні, у Хотинській фортеці на території Хмельницької області. Всього учасники вибороли десять грамот і три медалі. Серед переможців були і тернополяни.
Організатори не без гордості повідомляють, що усі затрати на його проведення вони повернули.
— Ми скинулися. Наприклад, я віддав свою стипендію. Жодної спонсорської допомоги ми не отримали, — ділиться Олег. — Але у «мінусі» не залишилися. Ми продумали кілька акцій, які виправдали себе. Наприклад, охочі могли сфотографуватися у лицарських обладунках.
Довідка. Головний напрямок клубу «Нормани»— відтворення військової справи й побуту часів Середньовіччя. Хлопці розвивають історичну реконструкцію в жанрі living history. Реконструюють культуру Франції та Русі періоду 1190-1220 років.
Фото Світлани Лелик
КВАС І КАЛАЧІ — ВІД ПРЕКРАСНИХ ДАМ
Віолетта Хомут її подруги-волонтери пригощали гостей середньовічним квасом та калачем, який приготували спеціально до турніру.
— Після боїв я і моя помічниця, накрили для учасників стіл, адже жінки у середньовіччі мали, в першу чергу, обов’язок нагодувати свого лицаря! Спочатку цей захід мав проводитися на площі Героїв, але через погоду довелось перенести у історико-краєзнавчий музей. Після турніру я у образі прекрасної дами нагороджувала переможця і інших учасників медалями і грамотами.
Віолетта розповіла, що спеціально готувалася до турніру від початку серпня. Вона дізналася, що у Середньовіччі поєдинки влаштовували через прекрасну даму.
— У нас, на щастя, причиною бою була не я, — усміхається Віолетта.
Дівчина перед турніром читала спеціальні книги про епоху Середньовіччя. Між придворною дамою та селянкою у Середньовіччі — велика різниця, каже Віолетта. Дівчина спочатку хотіла бути селянкою. Лише потім змінила образ. Справа в тому, що тогочасне вбрання, яке носили селянки, виявилося складніше дістати. А от середньовічну сукню багатшої дами знайшла у костюмерній театру «Любарт», де вона грає.
— Прекрасна дама поводила себе більш пафосно, а от прості жінки-селянки в Середньовіччі займалися всім: приготуванням їжі, торгівлею і навіть полюванням з луком! Чоловіки будували державу, воювали і ходили у походи, а жінки допомагали їм у цьому. Тому заради них лицарі йшли на подвиги та вигравали турніри у їх честь, — каже «дама» лицарського турніру.
Цінний досвід отримали всі організатори культурно-просвітницької акції. Олег Вангела переконаний, що фестиваль проходить не востаннє. Можливо, до дня міста удасться організувати новий турнір. І вже тоді він обов’язково пройде на відкритому просторі.
