| Фото: life.pravda.com.ua Біля Дзеркальної зали Палацу Потоцьких ніде кроку ступити: охочих потрапити на презентацію книги Найєма-Луценка зібралося багацько.”Якби знали, що прийде стільки людей, шукали б більше приміщення”, — зауважує чоловік з оранжевим бейджем «організатор». Справді, нема ні де сісти, ні де стати. До того ж, нічим дихати. Серед присутніх і студенти, і сивочолі професори. Багато представників преси, деякі журналісти влаштовуються одразу біля презентаційного столика. Спершу заходить Мустафа Найєм, потім Юрій Луценко. За ними і директор видавництва «АБА-БА-ГА-ЛА-МАГА» Іван Малкович. Він є модератором зустрічі.
“Ви знаєте, що можна робити вічно? – запитав Малкович. — Дивитися на вогонь і слухати, як говорить Юрій Луценко. Хто вже його чув — знає, про що я кажу. Я вдячний, що Мустафа Найєм довірив цю справу сааме моєму видавництву. І я сподіваюся, що це сааме ті мемуари, які вже тягнуть на повість. Ця книга читається, як пиво у спеку — я вам обіцяю!”
До слова, книжка досить лаконічна: 77 замальовок, післямова Найєма, слово видавця на обкладинці. Коштує вона на Форумі 40 гривень.
Мустафа Найєм зізнався, що спершу не вірив Юрію Віталійовичу, однак, коли той показав йому власний щоденник, переконався у правдивості слів екс-міністра. “Є дві причини, чому я написав цю книгу: тюремні оповідки Луценка варті бути почутими, до того ж, це чи не єдиний високопосадовець, хто прийшов у політику заради політики (а не грошей і слави), — сказав Мустафа. — Час виходу книги не надто вдалий, бо скоро вибори. Та це не піар і не агітація. Книга була закінчена ще до революційних подій, просто ми не встигли тоді її видати через початок Майдану”.
Свій же виступ Юрій Луценко розпочав з того, що обожнює приїжджати у Львів. Зараз це вдалося тільки тому, що оголошено перемир’я, хоча й тимчасове. “Я був приємно здивований, що Іван Малкович захотів видати нашу книжку, мені вона вже здавалася неактуальною, - зазначив Юрій Луценко. — “АБА-БА-ГА-ЛА-МАГА”, до речі, одне з моїх найулюбленіших видавництв. Видані ним книжки часто читав своїм дітям» (цитує уривок з віршованої казки. — Авт.)”.
В основу цієї книги лягло близько 50-ти годин записів розмов Мустафи та Луценка, що проходили ще в липні 2013 року, одразу після виходу екс-міністра із в’язниці. “Знаєте, коли мені тепер дали перечитати рукопис, то мені сподобалося, — сміється Луценко. Через останні події я вже й призабув деталі”. За його словами, ув’язнення стало для нього дуже корисним. Це був певний катарсис, внутрішній діалог. “Луценко до тюрми страждав поверховістю, теперішній Луценко страждає надмірною філософічністю. Але це, по-моєму, краще”, — зауважив політик. Там він перечитав багато книг, переосмислив багато речей. Там він також зрозумів, що саме “сміх — це головна зброя в цьому театрі абсурду, а в диктатури нема заходів проти щирого сміху”. При цьому Луценко розповів кілька цікавих та кумедних історій з тюремного життя: і про повернення Януковича, і про приїзд “Папи ромського”. Присутні жваво реагували на жарти політика.
Звісно, у тюрмі не завжди було до сміху. “Я хотів довести, що не всі бояться, не все продається”, — запевнив політик. Книга ще й про те, як залишитися людиною, попри все, як не зрадити принципи і не стати негідником.
У в’язниці Луценко побував в камері для розстрілів, де підлога “і досі масна від крові”. В цей момент, за його словами, він усвідомив, що ми не зможемо побудувати нову Україну, доки не зруйнуємо фундаменти минулого. Адже, до прикладу, Кабмін — то колишнє приміщення НКВС, де під землею є ще чотири поверхи. “Ми наче живемо в УРСР”, — констатує Луценко.
Не лишив поза увагою політик і теперішньої ситуації в країні. Говорили про АТО та дії Росії і світу. На його думку, Путіну не потрібен Донбас, йому потрібна вся Україна, аби вона не змогла виконати свою історичну місію - показати, що можна жити інакше. І хоча Європа не бажає розв’язувати ІІІ Світову, українці таки не самі в цьому світі. Ми сильні, єдине, чим нас можна взяти, за словами політика, — це розбрат, так-бо брали Україну століттями.”Зараз же найважливіше, що ми маємо зробити, — це вбити терористів і полюбити їхніх дітей, тоді дітей навчити любити Україну. Це буде перемогою”, — говорить Луценко.
На завершення зустрічі говорили також про підтримку близьких. Сам політик зазначив, що йому було легше сидіти в тюрмі, аніж Юлі Тимошенко, бо у нього була Ірина - його кохана дружина. Найєм додав, що це найважливіше, що знайшов Луценко у політиці. Сій короткий спіч Ірина завершила словами “Слава Україні”, а Юрій Віталійович та Мустафа ще довго роздавали автографи.
Нагадаємо, у Львові триває ХХІ Форум видавців. Сюди приїхало понад 370 письменників з України та 25 країн світу, заплановано понад 1000 заходів у 60 локаціях, представлено книги понад 200 видавництв.
