На збори, які відбулися в РБК, прийшли не тільки акціонери. Поки збори не почалися, усі активно спілкуються надворі | Фо У березні ВАТ “Оріана” опинилося у центрі скандалу місцевого масштабу: тоді під інженерним корпусом зібралися бюджетники і громадські активісти, щоб нібито зупинити розкрадання “Оріани”. Адже, напередодні подій “автомайданівці” затримали цілу фуру, навантажену металобрухтом. І хоча різали не день, і навіть не місяць, міська рада Калуша раптово “прозріла” і навіть запропонувала мирову угоду, за якою майно підприємства могло перейти у сумнівні руки. Тоді такий сценарій не пройшов.
Про те, що порізали немало, підтвердили днями на зборах кредиторів ВАТ “Оріана”: торік — на 40 млн. гривень.
У березні на ВАТ “Оріана” було призначено нового керуючого санацією — Володимира Юрківа. На той момент “Оріана” стояла за крок до знищення: підприємство нещадно “пиляли” і вантажівками возили на Донецьк. У Калуші, за деякою інформацією, навіть почалася боротьба за метал між “місцевими” та “приїжджими”.
— Основне завдання — зупинити ті процеси, які відбуваються, тобто, розкрадання майна. Ми проведемо інвентаризацію, щоб оцінити масштаби тих процесів, що відбувалися, масштаб збитків, які були завдані державі, — повідомив Володимир Юрків, тільки прийшовши на “Оріану”.
Витяг із ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 2 квітня 2014 року:
”У результаті проведеної інвентаризації виявлено, що частина будівель і споруд сульфатно-збагачувальної фабрики, грануляції перебуває в аварійному стані. До 90% обладнання замортизоване, є морально та фізично застаріле, розкомплектоване, через великий термін його зберігання, непридатне для подальшого використання. Транспортні засоби розкомплектовані, неможливі до відновлення. Виробничі запаси, що знаходяться на складах ВАТ “Оріана”, морально та фізично застарілі. Приміщення складів перебувають в аварійному стані, потребують капітального ремонту, дахи протікають. Упродовж вересня 2013 — січня 2014 року проводилася порізка та вивіз майна ВАТ “Оріана” невідомими особами. Про це неодноразово повідомлялося колишнього керуючого санацією ВАТ “Оріана” Телитченка А.О. Як встановлено інвентаризаційною комісією, майно різалось та вивозилось без належного документального оформлення. Місцезнаходження та кількість вивезеного металобрухту невідома. Через аварійний стан будівель сульфатно-збагачувальної фабрики неможливо підтвердити факт наявності чи нестачі значної кількості основних засобів, які розміщені безпосередньо в самих приміщеннях. Частина майна знаходиться в недоступній зоні, де перевірити факт наявності чи відсутності даного майна неможливо”.
А вже за кілька місяців був розроблений план санації “Оріани”, який має на меті підняти з руїн колись потужне промислове підприємство. Щоправда, план санації пропонував чи не кожен арбітражний керуючий. Стратегія Андрія Телитченка полягала у заміні активів — тобто передачі майна із кредитними зобов’язаннями на аналогічну суму іншим фірмам. Юрій Воронцов пропонував продати все майно. План санації “від Юрківа” передбачає вибірковий продаж — того, чого не можна задіяти у процесі відновлення виробництва.
15 липня і 14 серпня відбулися засідання Ради кредиторів ВАТ “Оріана”, — повідомив Володимир Юрків. На зібраннях обговорювали план санації “Оріани”. До обговорення залучили і громадськість. Адже, наслідком березневих подій стало створення Громадської ради при Комітеті кредиторів.
— Основне, що намагаємося досягти планом санації, — це зрушити ситуацію із “мертвої” точки, — запевнив Володимир Юрків. — Згідно із висновками Держфінінспекції, яка щороку проводить аудит “Оріани”, вартість майнових активів підприємства невпинно зменшується. План санації передбачає погашення вимог кредиторів, починаючи з другого кварталу 2016 року до 2020 року. Це відбуватиметься за рахунок часткової реалізації майна. Продаж відбуватиметься через аукціон, щоб отримати максимально можливу суму. Передбачається реалізація часток інших підприємств, якими на сьогодні володіє ВАТ “Оріана”. А також — вирішення комплексу екологічних проблем.
”Вікна” повідомляли, що у Калуші зареєстрована “Калуська соляна компанія”. За словами її директора Василя Петріва, фірма планує переробляти розсоли Домбровського кар’єру, а їхній партнер — італійська фірма “WOMM” — вже навіть отримала кредит від італійського банку. Проте, ідея не працює, оскільки не схвалений план санації. Переробка розсолів — це єдиний на сьогодні спосіб вирішити хоча б частину екологічних проблем міста.
Інший проект, який планують створити на базі ВАТ “Оріани”, — відновлення виробництва калійних добрив. Так, є інвестор, який готовий вкладати кошти у відновлення калійних добрив на Калущині. Зокрема — розконсервувати рудник “Ново-Голинь”.
Тобто, акцент у відновленні платоспроможності ВАТ “Оріана”, зокрема, — на роботі з інвесторами.
— Не передбачається ліквідувати всі активи — залишаться ті, які зможуть бути задіяні у виробництві і приносити доходи. За рахунок цього можна далі “гасити” інші вимоги кредиторів. Загалом реєстрових вимог кредиторів є більше, ніж на 1,6 млрд. гривень, — зауважив Володимир Юрків.
14 серпня Комітет кредиторів ВАТ “Оріана” прийняв концепцію плану санації за основу та направив до Фонду держмайна на погодження. Станом на вівторок, 16 вересня, остаточної відповіді від Фонду майна ще не надійшло: Фонд вніс свої корективи, які на ВАТ “Оріана” врахували до плану санації і направили після цього проект повторно. Думки у залі розділилися. Зрештою, неоднозначним є законодавче трактування: згідно із одними нормативними актами, план санації має бути направлений до Фонду держмайна після затвердження його на зборах кредиторів. За іншими — план санації можна прийняти після рішення Фонду держмайна.
— “Оріана” давно нічого не виробляє, — апелювала представник “Оріани” Тетяна Тодорчук. — Здійснює тільки природоохоронні заходи й отримує дохід від оренди. І не може залучати інвестора. Санація — це можливість відновлення платоспроможності підприємства. На активах старої і нової баз “Аверсу” можна збудувати індустріальний парк. Калуш як промислове місто поволі “вмирає”. Але у нас є перспектива — сировинна база, близькість до кордону. Від несхвалення плану санації втрачають самі ж кредитори. Адже, нині вже на 80% немає тих активів, з якими “Оріана” зайшла у процедуру банкрутства.
— 11 грудня 2003 року ухвалою Господарського суду був затверджений реєстр вимог кредиторів, — звернувся екс-голова правління ВАТ “Оріана” Богдан Павликівський. — Першої черги — на 31,2 млн. гривень, другої — на 498 тисяч гривень, третьої черги — на 45 млн. гривень, четвертої — на більше, ніж 1,5 млрд. гривень. Плюс пеня майже півмільйона гривень. Перша черга — вимоги під застави банку — кошти, які підлягають обов’язковому задоволенню. Друга — погашена ще у 2005 році. Станом на 2007 рік вартість реалізованого майна обраховувалася максимум на 80 млн. гривень — якщо не рахувати акції “ЛУКОЙЛ Нафтохіму”. Ми з кредиторами говорили — вони свої кошти не отримають ніколи. Суми повернення немає. З чого і звідки будуть повертати?
Витяг із ухвали суду:
”Керуючий санацією вказує, що ним проведено аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості товариства, в результаті якого встановлено дебіторську заборгованість, яка повинна бути списана та не може обліковуватися у відповідності до даних бухгалтерського обліку, оскільки є безнадійною та не може бути визнана активом на загальну суму 28407785 грн. 23 коп. В результаті проведеної інвентаризації кредиторської заборгованості виявлено 16 кредиторів, які припинили свою діяльність (ліквідовані) разом на загальну суму 37628152 грн. 36 коп. Також, виявлено 7 кредиторів, які перебувають в процедурах банкрутства разом на загальну суму 18841399 грн. 4б коп.”.
Про те, що у плані санації не вказано повної суми повернення, наполягали і представники головного кредитора ВАТ “Оріана” — Калуської оДПІ. Зі слів представників, цифри, вказані у плані санації, не підкріплені розрахунками. Навіть, якщо зібрати максимум — 1,2-1,3 млрд. гривень, то мінімум півмільярда гривень — не вистачає. А в плані санації не прописано те, що решта боргу повертатиметься за рахунок надходжень від діяльності підприємств, які мають утворитися.
Зрештою, кредитори план санації так і не затвердили — навіть компромісний варіант, при якому рішення було б дійсне за умови погодження від Фонду держмайна. Тому незабаром збиратимуться знову.
ГРОМАДСЬКІСТЬ ПРОТИ?
Збори кредиторів ВАТ “Оріана” зробили публічними і відкритими. Вочевидь, сподіваючись на те, що громадський тиск вплине на рішення кредиторів. Однак, громада на те мала свою думку. Так, відомий у місті еколог Михайло Довбенчук запропонував не голосувати за план санації, а — запросити та вислухати представників Фонду держмайна.
— Я, як представник громади, вимагаю від уряду повернути нафтохімічний комплекс. Держава повертає борг замість “Оріани”. “ЛУКОЙЛ” ні копійки не заплатив.
Довідка. У 2005 році Фонд держмайна України оскаржував законність формування статутного капіталу “ЛУКОРу”: до нього Україна внесла цілісний майновий комплекс “Оріани”, а ТзОВ “ЛУКОЙЛ-Нафтохім” — 107 акцій, вартість яких, за оцінкою експертів Генпрокуратури, становила $3 млн. замість обумовлених 111 мільйонів. Тоді ФДМУ понад два роки через суди намагався змусити інвестора наповнити статутний капітал “ЛУКОРу” реальними грішми — внести 662 млн. грн. і виконати ще один важливий пункт зобов’язань — погасити заборгованість “Оріани” перед німецьким банком. Єдиним результатом, очевидно, можна вважати те, що інвестор частково поповнив статутний капітал “ЛУКОРу”, внісши до нього 100 млн. гривень. Що ж до кредиту, взятого у німецькому банку, і відсотків за ним, то їх, зрештою, уряд погасив за бюджетні кошти, а сума цього боргу, тепер уже перед державою, “зависла” на балансі “Оріани”. Засоби бралися для будівництва нових виробництв, які потім і були передані до статутного фонду “ЛУКОРу”.
17 січня акціонери “ЛУКОРу” — державна “Оріана ” і російський “ЛУКОЙЛ-Нафтохім” — вирішили ліквідувати підприємство, роздати борги кредиторам і розподілити наявні кошти серед акціонерів.
Якщо “ЛУКОРу” не стане, “Оріана” не зможе виконати це зобов’язання, а бюджет — отримати понад 2 млрд. гривень, — вважає Богдан Павликівський.
Рішення про ліквідацію “ЛУКОРу” було прийняте 17 січня 2014 року. Хоча 23 грудня 2013 року було анульовано свідоцтво на право здійснення діяльності Телитченка.
Витяг із постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 березня 2014 року.
“На підставі відповідного подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих Міністерством юстиції України винесено наказ №2781/5 від 23.12.2013 року, пунктом 6 якого анульовано свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, виданого Телитченку А.О.”
— “Оріана” бореться за свої активи, які виведені у “ЛУКОР”, — запевнила Тетяна Тодорчук. — Але, на жаль, ми програємо у судах.
Фактично, введення плану санації “Оріани” вигідне не тільки підприємству, але й місту, адже будуть створені нові виробництва і робочі місця. Але, вочевидь, “Оріана” — навіть у сьогоднішньому жалюгідному стані — досить ласий шматок для багатьох великих гравців. Отримати вплив над “Оріаною” намагалися як на рівні міста, так і на рівні держави — навіть іноземної. І тут вже є певний символізм: “Оріана” — перша назва стародавньої України. Чи зможе відстояти свою самостійність Україна нинішня і — давня?
