«Тавор» повернув до витоків української народної духовної музики

У калуському костелі святого Валентина відбувся концерт духовної музики «Ми Господу хвалу складаєм». «Таворське» багатоголосся стало першим із заходів, приурочених до дня міста, який відзначатимуть у вересні 2014 року. Концерт відбувся з нагоди 465-ї річниці присвоєння місту Калуша Магдебурзького права і 577-ї річниці міста Калуша.
Переглядів: 833

Незважаючи на дощову погоду, людей була повна зала. Розпочався виступ номером вокального тріо у складі Оксани Герус, Лесі Ланик та Марії Гбур, які виконали твори «Любімо життя» та «Троянда Божій матері».  Далі перед залу вийшли хористи камерного хору «Тавор»  під керівництвом диригента Оксани Демків.

Колектив виконав твори Миколи Леонтовича, Миколи Дилецького, Кирила Стеценка, Пйотра Янчака, грузинського композитора Шен хар Венахі — всього десять творів композиторів кількох країн. Крім музики, гостям було запропоновано цікавий сценарій, який передбачав знайомство із класиками української духовної музики.

Овації залу завершили виконання частини з літургії Миколи Дилецького: «Прийдіте, поклонімся. Слава, Єдинородний. «Алилуя».

Микола Дилецький — один із перших серед українських музикантів 17 ст., які започаткували потужний вплив української музичної культури на музичне життя Росії, що призвело до системних змін у церковній і світській музиці Російської імперії: старовинний знаменний спів поступово витіснився партесним багатоголоссям.  Усе це було наслідками впливу західноєвропейської музичної культури, а також зближення культової музики зі світською.

Концерт у виконанні камерного хору ”Тавор”. Солістка Оксана Солоджук.

Прозвучали частини з Літургії Кирила Стеценка «Милість миру, Свят і Тобі співаємо».

— Татарське лихоліття, а пізніше підпорядкування укр. Церкви Москві поклали початок розриву церковного співу співу з українською творчістю. Український народ був позбавлений можливості оживляти і поповнювати церковний спів новим елементом пісенної творчості.

Тонкий музичний розум Кирила Стеценка відчував той розрив між церковним і новим народним співом і намагався заповнювати цю прогалину. Усі його теми народні по духу, пройняті молитовністю. У цьому полягає велика таємниця церковного мистецтва Кирила Стеценка, — розповіла ведуча концерту Зоряна Середа

Наступним твором співаки виконали Псалом  «De profundis» у обробці Пйотра Янчака

Назва цієї широковідомої католицької молитви є в мистецтві символом відчаю та благання Бога про помилування. Перші слова 130 псалма «De profundis» стали активно вживаними у мистецтві. 

— Цей псалом — молитовний крик до Господа явити милість Своєму народові. Коли псалом оспівувався паломниками, впевненими, що Бог прощає гріхи, в ньому виражалася загальна надія народу, що настане день, коли Господь позбавить його від наслідків гріхів, що накликали важкі біди на країну. Хоральну прелюдію на цей псалом створив Йоганн Себастьян Бах. Літературні твори із заголовком «De profundis» мають Оскар Вайльд та Федеріко Гарсіа Лорка, — розповіла Зоряна Середа.

Концерт закінчився піснею-молитвою «Боже великий-єдиний», яку всі присутні виконували стоячи. Настоятель римо-католицької парафії костелу святого Валентину о. Роман Стадник подякував диригенту Оксані Демків та колективу «Тавор» за свято духовної музики. «Тавор» виступає у костелі святого Валентина переважно у дні релігійних свят.

«Тавор», або «Фавор» — гора у Ізраїлі, яка традиційно вважається місцем Преображення Господнього.