Мар’ян Заікін працює на комбікормовому заводі з дня відкриття | Фото: Оксана Гузинець-Мудрик Історія компанії в Україні почалася у 2004 році, коли ТзОВ «Даноша» викупила колишній свинокомплекс «Прикарпаття» у селі Копанки Калуського району, провела грунтовну реконструкцію приміщень, встановила системи вентиляції та годівлі, тощо. А у травні 2007 року вступив у дію власний комбікормовий завод. Зараз потужність заводу становить близько 1850 тонн високоякісних гранульованих кормів на тиждень. Для всіх віко-технологічних груп використовують тільки сухі корми власного виготовлення, із високоякісної сировини без стимуляторів росту, що готують за спеціально складеними ретельно збалансованими рецептами від датських ветеринарів.
— Приготування комбікорму схоже на те, як готується кава у кавомашині: тиснемо кнопку — і вуаля — лате готове, — жартівливо пояснює принцип приготування власного комбікорму на підприємстві прес-секретар ТзОВ «Даноша» Надія Сухарник. — Ми користуємося рецептами комбікормів, які випробувані і використовуються у Данії.
КОМБІКОРМОВИЙ: ІСТОРІЯ І ПРОЦЕС
Комбікормовий завод складається з шести зернових складів, системи елеваторів (у тому числі — галереї підземних), двох сушок і, власне, комбікормового виробництва. Завод забезпечує власним комбікормом усі ферми ТзОВ «Даноша» у Калуському та Галицькому районах.
Комбікормовий завод розташовується на території ферми у селі Копанки.
Довідка. Ферма в с. Копанки була збудована ще в 1975 році і тривалий час перебувала у державній власності. Після того, як її викупила компанія «Даноша», ферму повністю реконструювали як ззовні, так і зсередини, що дало змогу пристосувати застарілу споруду до сучасних стандартів виробництва. Усі будівлі було модернізовано й переосн-ащено, встановлено сучасне обладнання, вентиляційну систему та систему подачі кормів. Також проводився капітальний ремонт стін, стелі та даху, повністю замінено усі вікна та ізоляцію.
Загальна ємність зовнішніх сховищ комбікормового заводу становить 19 000 тон в трьох силосних вежах. Додаткові складські приміщення були збудовані у 2013 році, що збільшило загальну ємність сховищ комбікорму ще на 9000 тон.
Два роки тому на підприємстві оновили сушку, систему охолодження, елеватори та виробничі лінії.
Комбікорм «Даноша» виготовляє з ячменю, пшениці, кукурудзи, які вирощують на полях «Даноші». Сою та премікси (необхідні вітаміни та мінерали. — Авт.) — закуповують.
— Соя потрібна як джерело протеїнів, — зазначає Надія Сухарник.
Головний оператор Мар’ян Заікін працює на комбікормову заводі з часу його відкриття — 2007 року. Закінчив Калуський політехнічний коледж.
— Увесь процес виробництва комбікорму виведений на трьох комп’ютерах, — розповів «Вікнам» головний оператор Мар’ян Заікін. — Від закачування всіх складників — до гранулювання і транспортування вже готового комбікорму. Основними складниками є ячмінь, пшениця, соя, соняшник, які спочатку потрапляють на вагу, далі у бункер, а згодом — у млин. Після перемелювання комбікорм направляють до бункера, а згодом у міксер — для змішування там же додається соєва олія. І знову у бункер — для гранулювання. Гранули ж потрапляють у холодильник. Якісні гранули потрапля-ють у силос. Неякісні ж гра-нули йдуть на переробку. Роль людини у процесі зведена до мінімуму, адже процес автоматизований. Якщо трапляється збій комп’ютерної системи, на виробництві це жодним чином не позначається. Але якщо комп’ютер видає помилку на одному з циклів, то тут уже потрібна допомога фахівців виробництва, які усувають проблеми.
Грануляція корму відбувається за температури 72 градуси С, що дозволяє знищувати шкідників, але — зберігати всі вітаміни та поживні речовини.
За добу завод виробляє 300 тонн комбікорму. За тиждень замовлення складає 1800-1900 тонн.
ЕКОНОМІЯ ЧЕРЕЗ ТЕХНОЛОГІЮ
«Даноша» витрачає на відгодовування свиней значно менше, ніж інші вітчизняні гравці. Секрет — з точки зору конкурентів — у показнику конверсії корму. Простіше кажучи, це витрата кормів на 1 кг приросту. У презентації для інвесторів Axzon повідомила, що конверсія корму на її українських фермах становить 2,4 кг, тоді як середній по галузі в країні показник — 4 кг (для порівняння: у Данії — 2,66 кг, Німеччині — 2,92 кг).
— Я не вірив у це, поки на власні очі не побачив на підприємстві, — підтверджує у коментарі finance.ua конкурент «Даноші» Ігор Бучацький, який працював у 2009-2011 роках генеральним директором агрохолдингу Sagro, в який входить свинарське господарство «Калита».
Витрати на відгодівлю займають у собівартості свинини приблизно 75%.
Голова правління головного акціонера ТОВ «Даноша», компанії «Axzon» Том Аксельгаард запевняє, що секрет такого рекордно низького показника на його підприємствах проста: це генетика поголів’я (компанія використовує тільки данську породу свиней), скрупульозно підібраний склад кормів і менеджмент, який контролює всі процеси щохвилини.
Власна лабораторія ТзОВ «Даноша» проводить аналізи як сировини, так і готових кормів.
— Всі аналізатори, завдяки яким ми робимо аналізи, сертифіковані відповідними державними установами, — каже Зіновія Нищук, спеціаліст із закупівлі зернових — Серед них — Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації. Проводиться аналіз на рівень вологості в зерні (має бути не вищим за 15%, щоб уникнути псування. — Авт.) та вимірюється вміст протеїну. Крім того, проводиться аналіз на наявність мікотоксинів — токсичних (шкідливих) речовин, які виробляє пліснявий грибок.
Компанія «Даноша» використовує не тільки власноруч вирощену сировину, але і працює з сільськогосподарськими підприємствами-виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств-виробників.
— За якістю сільськогосподарська продукція має відповідати вимогам ГОСТ та ДСТУ чинним в Україні. Якість продукції повинна відповідати також медико-біологічним вимогам і санітарним нормам якості продовольчої сировини і харчових продуктів. Зернові культури також по-винні мати природний запах та колір, без самозігрівання і теплового пошкодження, бути без будь-яких домішок та забруднень органічними речовинами. Ураження товару зерновими шкідниками не допускається, — твердить Зіновія Нищук.
«Даноша» при закупівлі сировини для кормів керується як українськими, так і данськими вимогами до якості зерна. Останні, до речі, є іноді навіть жорсткішими.
