Ірина Балук: “Багато хто робить перерву, а потім знову повертається у танець”

У неділю, 19 жовтня, у Калуші відбулися щорічні регіональні змагання серед танцюристів. Їх організував клуб “Кармен”. У турнірі взяли участь 17 пар із Рівного, Івано-Франківська, Тисмениці та Калуша.
Переглядів: 1014
| Фото: Марта Галкіна

Вчитися танцю переважно приходять у дитячому або підлітковому віці. А взагалі у клубі “Кармен” займається понад сотня калушан. Наймолодшим учасникам 4 роки. Обмежень по віку — немає. Діти, які навчаються танцю, проходять почергово усі класи: “Школа”, “Ювенали-початківці”, “Е-клас”, “Д-клас”. Ці класи розділяються по віку на категорії до 7 років, до 10-11 років, до 11-12 років. Після 12 років діти вважаються юніорами, а після 15 років — молоддю.

Ірина Балук майже 12 років керує калуською філією клубу спортивного танцю “Кармен”.

— Ірино, хто цього разу був в гостях у Калуші?
— Були пари, які займаються у зразковому клубі спортивного танцю “Лінія” у Рівному та клубі “Кармен” — у філіях Івано-Франківська, Тисмениці та Калуша. На жаль, в Калуші немає бальної зали достатніх розмірів. Її ніколи і не було. Бальне приміщення є тільки у ПК “Юність”. Раніше проводили ще і у ПК “Мінерал”. Хоча нам часто пропонують провести конкурс у ПК “Мінерал”, але організувати там потужний турнір — неможливо, бо не дозволяє зала: там стоять колони, і глядачів можна розмістити тільки з одного боку приміщення. А бабусі-дідусі приходять подивитися…

— Хто безпосередньо організував змагання?
—  Усі разом.  Зокрема, багато зусиль доклала особисто президент клубу, Оксана Калинчук.

Щаслива пара Ірини та Богдана Балуків


— Які враження від змагань?
— З кожним роком конкурс стає все потужнішим. У регіональному форматі змагання проходять із 2004 року. Відтоді проводили щороку, пропустили тільки минулий рік. Цього року дуже порадувала погода. Чесно кажучи, хвилювалася, що буде холодно, однак було природнє тепло. Сонячна і суха неділя полегшила багатьом батькам і дітям дорогу на змагання і додому. Добре показали себе і гості, і наші калушани. Вихованці клубу “Кармен” зайняли ІІ місце у класі “Ювенали” — Дмитро Романів і Анастасія Чура, Роман Ковальчук і Христина Кучера.

— Щорічні регіональні змагання у Калуші цього року проходили у понад десяти різних категоріях. Усіх переможців і не перерахуєш. Хто вас вразив найбільше?
— У категорії “Діти” танцювали найбільше наших пар із Калуша — 8. Діти, які вперше вийшли на паркет, показали дуже гарний рівень. У категорії “Діти” учасникам по п’ять років. Як сміливо вони все демонстрували, такі артистичні Арсен Дмитришин і Тетяна Боброва, Олексій Дзямба і Аліна Гнатюк та багато інших.

У старшій групі відзначилася наша пара, яка перемогла весною на конкурсі у Польщі, — Олег Терлак і Вікторія Скікун. Своїм артистизмом усіх вразили Олександр Дубатовка та Поліна Пивоварчук із Рівного. Я в захваті від їхньої роботи, від того, як вони передають емоції за ці кілька хвилин. Пригадую їх іще маленькими. Вони танцюють із 6 років. У 8 років отримали приз на чемпіонаті у Італії. Вони щодня займаються. Приймають участь у всіх конкурсах, на фестивалях, у телешоу. Ці діти живуть танцем. Брат Олександра — Михайлик Дубатовка, також танцює. Це сім’я, яка цінує танець. Батьки дуже переживають за творчість своїх дітей. Після закінчення змагань учасники отримали грамоти, медалі або кубки — залежно від класу та зайнятого місця.

Крім того, під час танцювального конкурсу продовжувалася благодійна акція. Люди могли зробити доброчинні внески на користь АТО. Ми зібрали 3500 гривень. Гроші буде перераховано на потреби бійців.

— “Кармену” у листопаді виповнюється 12 років із дня заснування. Що встигли зробити?
—  Клуб “Кармен” — учасник багатьох Всеукраїнських змагань, зокрема, у Києві, Рівному, Львові, а також танцювальних турнірів у Польщі, Угорщині, Італії. Цього року  у Польщі пара із Калуша (Терлак Олег і Скікун Вікторія) стали чемпіонами.

— Наскільки багато людей після занять залишаються вірними танцю?
— Багато дітей вступають вчитися на хореографію. Зараз таких факультетів немало. Це і Київський національний університет культури і мистецтв імені Михайла Поплавського, і Рівненський державний університет хореографії, й Інститут мистецтв Прикарпатського університету імені Стефаника. Хто повертається до Калуша, хто залишається у Івано-Франківську, Львові. Рівному. Взагалі, танець — це на все життя. У кожного доля, робота складається по-різному. Багато хто робить перерву, а потім знову повертається у танець. А інші приводять своїх дітей.

— Кого стараєтеся залучити до танцю?
— Нам не вистачає хлопців. Навіть доводиться декому із них танцювати двічі. Діляться (сміється. — Авт.). А для дівчат, поки вони не знайдуть партнера, існує програма “Леді-соло”.

— Ірино, коли ви почали займатися танцями?
— У восьмому класі школи. Після школи я вступила на навчання до Одеського політехнічного університету, де отримала технічну освіту, однак не припиняла займатися танцями і там. Коли повернулася до Калуша, повернулася на паркет. А згодом здобула і професійну освіту — вступила до Рівненського Європейського університету, де була спеціальність — менеджер бальної хореографії.

— Кого ви вважаєте своїм вчителем?
— Я відвідувала Будинок школяра у Калуші, який працював біля ЗОШ №1. Моєю вчителькою, яка привила любов до бального танцю, була Татарин Тетяна Дмитрівна .

— Які правила для бального костюму?
— У категорії “Ювеналів” до 12 років є обмеження — сукні в один тон, певна довжина, все закрито — майже, як купальник. Єдиний декор — бант або гіпюрова вставка. У хлопців — чорні штани і біла сорочка із метеликом. У старшій категорії сукні поділяються, залежно від стилю танцю. Воно буває облягаючим, або із “крилами”. Звичайно, діти швидко ростуть, тому сукню потрібно змінювати кожних два роки. Коштують сукні недешево, від 3000 до 5000 гривень. Крім того, окремо потрібно придбати спеціальне взуття.

— Що зараз у моді?
— Зараз у моді монохромні сукні із гіпюру із однотонною “основою”. Шиють облягаючий “низ” із гіпюру та легкий повітряний “верх”. Додаються різні прикраси. Сукні можуть бути оздоблені комірцями, може бути відкрита спина — у старшій категорії все вже залежить від смаку. Сукні мають бути із тканини, яка летить, прикрашені оборками, рюшами, бантами. Можна сказати, що це коктейльний стиль 1930-их років. Законодавцем моди завжди була Англія.

— Як обираєте музику?
— Обираємо спеціальну танцювальну музику. Навіть відомі хіти спеціально переробляються, щоб було чітко чути ритм, скажімо, ча-ча-ча.

У клубі спортивного танцю “Кармен” триває набір дітей та дорослих у клас бальної хореографії.. Для нових учасників організовують пробні заняття, де учні можуть спробувати свої можливості. Хто бажає залишитися, може придбати абонемент. Можна отримувати як індивідуальні уроки, так і займатися у групі.

Довідка. У всьому танцювальному світі змагання зі спортивних танців діляться на дві програми: європейську (стандартний, сучасний або бальний зал), латиноамериканську (Latin) або їх іноді називають десяткою танців.

У європейську програму входять: повільний вальс, танго, віденський вальс, повільний фокстрот і квікстеп (швидкий фокстрот). В латиноамериканську: самба, ча-ча-ча, румба, пасодобль і джайв.