Калуська центральна міська книгозбірня після оновлення — це приклад зручного бібліотечного простору, куди читачі й Бібліотечна система Калуського району об’єднує 49 бібліотек району, в яких працює 73 фахівці.
— Хочу розвінчати міф про космічну заробітну плату наших працівників, — одразу почала із “наболілого” начальник відділу культури Калуської РДА Тетяна Молдавчук на засіданні колегії Калуської райради. — Тільки трішки більше половини всіх працівників Центральної бібліотечної системи працюють на повну ставку. 9 людей працюють на чверть ставки, отримуючи зарплату нижче прожиткового мінімуму. Думаю, що навряд чи знайдеться хоча один працівник бюджетної сфери, який би здійснював прибирання свого робочого приміщення, не отримуючи за це жодної винагороди. Крім того, з 1 серпня зменшено надбавку бібліотечним працівникам з 50% до 30%.
На колегії виникло запитання, як саме відрізняється заробітна сільського бібліотекаря від оплати праці у інших закладах бюджетної сфери. Ця розмова викликала у залі усмішки. Начальник відділу культури відмовилася оголошувати заробітну плату завідувача бібліотекою. Мовляв, це конфіденційна інформація (пізніше “Вікна” з’ясували, що заробітна плата становить 1800 гривень із доплатою — принаймні, в однієї із завідувачів бібліотеками. — Авт.)
— Значить, потрібно державним службовцям підіймати заробітну плату, — зазначила з місця директор центральної бібліотечної системи Світлана Сокульська. — На законодавчому рівні такі зарплати встановила держава…
Далі говорили, як поповнюється книжковий фонд сільських бібліотек. Тетяна Молдавчук торкнулася книжкового асортименту у сільських бібліотеках.
— На поповнення книжкового фонду міська “культура” витрачає щороку більше 120 тисяч гривень. У районі за останній рік — нуль, — наголосила Тетяна Молдавчук. — На проведення капітальних і поточних ремонтів за останні роки також було виділено нуль гривень. Завдяки лояльному ставленню сільських голів, із сільських бюджетів було здійснено поточні ремонти. Хочу подякувати сільським головам Кропивника, Яворівки, Бабина-Середнього, Вістови, Пійла, Кадобної, Тужилова та багатьох інших.
Коли дійшло до опалення сільських бібліотек, з’ясувалося, що 19 бібліотек не опалюються взагалі. Система опалення там відсутня. Всі ці бібліотеки рятуються масляними радіаторами.
— Сівка-Калуська, Студінка, Тужилів. Тут же є система опалення. Хіба там приміщення бібліотек не опалюються? — запитує голова райради Василь Дзундза. — На виборах я свій округ перевіряв особисто…
— Бібліотеки, які не опалюються: Довпотів, Сівка-Калуська, Бабин-Середній.., — читає список Тетяна Молдавчук.
— Бабин-Середній — не опалюється? Не опалюється… — з’ясовує Василь Дзундза. — То, що — коли опалюється сільська рада, у нас хіба важко протягнути і поставити ще одну батарею?
— Мені здається, ми відстаємо і маємо старе бачення. У селі кажуть, що бібліотека має “мінєти книжки”, — вступає у розмову сільський голова Станькови Романна Романишин.
Її слова викликають у залі значне пожвавлення — люди сміються, коментують, обговорюють.
— Реформа має полягати у тому, щоб більше місця приділяти масовій роботі. Висвітлювати громадські події, які відбуваються у державі, — пропонує Романна Романишин. — Потрібні комп’ютери. Тоді люди пішли би в бібліотеки. Не треба думати, як загнати людей у бібліотеку — потрібно змінювати підхід до роботи.
ДО БІБЛІОТЕКИ — НЕ ТІЛЬКИ ЗА КНИЖКАМИ
Директор Верхнянської сільської бібліотеки Надія Іващишин — уродженка цього села, працювала в обласній та районній бібліотеках, в останні роки — у селі. Має понад 30 років стажу.
Завдяки перемозі у конкурсі Міжнародного фонду “Відродження” Надії Іващишин вдалося придбати для Верхнянської сільської бібліотеки нових книг на 5 000 гривень.
Надія Іващишин на власні кошти придбала для роботи у бібліотеці письмовий стіл. За її словами, це нормальне явище, і говорить вона про це, тільки щоб показати приклад іншим.
— Звичайно, книга сьогодні, на щастя, доступна. Той, хто хоче читати, — читатиме, знайде таку можливість. Скажімо, мій син є читачем і районної, і міської бібліотеки, звідки регулярно бере книги. Я чула про проект укрупнення сільських бібліотек. Звичайно, є села, де живе 300-400 людей і там утримують бібліотеку, — ділиться думками Надія Іващишин. — Був проект — зробити одну бібліотеку на три села. Але спробуй їхати за книжками в інше село, якщо ти — людина пенсійного віку. А саме такі люди часто просять книгу. Деяким читачам самотужки відношу книжки додому.
За словами Надії Іващишин, сільський бібліотекар — не конкурент міському. Це — людина-енциклопедія, яка мусить орієнтуватися в усьому. Всі масові заходи культурно-просвітницького характеру, які відбуваються у селі, не проходять без участі бібліотекаря.
— На щастя, у нас із Миколою Олексійовичем (Філіповичем, сільським головою Верхньої. — Авт.) — ефективні ділові стосунки. Він не мине нагоди, щоби виділити наші досягнення у районі. А ми допомагаємо йому організовувати масові заходи, пишемо сценарії, проводимо День села. Спільно із працівниками соцзабезу на свято Маковея організували акцію для соціально малозабезпечених жителів.
ДОСЯГНЕННЯ — Є!
Бібліотеки Калуського району є переможцями міжнародного конкурсу “Бібліоміст”, що дало можливість організувати чотири Інтернет-зали. Завдяки особистим зусиллям бібліотечних працівників матеріальна база поповнилася на 76 тис гривень. Інтернет-зали діють у центральній районній бібліотеці, Новицькій і Голинській сільських та Войнилівській селищній бібліотеках.
І те, що читачі виключно пасивні — справжній міф. Наприклад, на прохання громади села з 1 вересня 2014 року при бібліотеці-філії села Перевозець працює освітньо-мистецька світлиця “Розумники”, яка об’єднує школярів молодшої школи. Юні читачі мають змогу підготувати домашнє завдання у сільській бібліотеці з малювання, української мови, праці, іноземної мови тощо. Також вчаться декламувати вірші, вивчають патріотичні пісні, діляться враженнями про прочитані книги.
Бібліотека стає і центром підтримки громади в умовах воєнної загрози. Сьогодні тільки у Калуші живе близько сотні людей, які приїхали з Донецької та Луганської областей чи Автономної республіки Крим після початку військових дій у цих регіонах. Точно, не менше їх і в Калуському районі. Бібліотеки району забезпечують цих людей не тільки книгами. Вони допомагають їм зорієнтуватися: встановити контакт із місцевими органами влади, отримати потрібні довідки, відновити навчання тощо. Для цього у центральній районній бібліотеці було проведено тренінг. Працівники сільських бібліотек знають, як отримати документи, перереєстрацію на отримання соціальних виплат, пояснювали людям, що приїхали з зони АТО, як взяти участь у голосуванні на виборах до Верховної Ради.
