Ігор Швайка — другий міністр, який відвідав “Даношу” | Фото: Оксана Пілянська До участі у нараді запросили представників з 17-ти областей України. Вони ознайомилися із новітньою технологією виробництва біогазу, обмінялися досвідом та обговорили питання відновлювальної енергії.
До 1998 року у Калуському районі “животіло” колись велике підприємство з вирощування свиней.
— Я приїхав — там було лише шестеро людей, які щось охороняли, — розповів журналістам голова районної ради Василь Дзундза.
Він розповів: пошуки інвесторів тривали кілька років. І лише у 2004 році ТзОВ “Даноша” викупила колишній свинокомплекс “Прикарпаття”.
Зараз на місці руїн — нова сучасна ферма, переоснащена та переобладнана. Українська “Даноша” входить у структуру компанії “Axzon Group”, засновником і директором якої є Том Аксельгаард.
На “Даноші” виробничий цикл починається із вирощування зерна і закінчується продажем свиней. На кожній із цих виробничих ланок “Даноша” гарантує якість.
— Наше надзавдання — стати лідером на ринку, — запевнив гендиректор ТзОВ “Даноша” Крістіан Якобсен. — Але ще важливіше для компанії — у який спосіб буде досягнуто поставленої мети. Компанія має задекларовані цінності, тому працювати нам дуже легко: якщо виникає якась дилема, ми вирішуємо її із застосуванням цього критерію.
Однією із обов’язкових умов роботи компанії є співпраця із місцевим населенням. Для Калуського району “Даноша” — бюджетоформуюче підприємство. Так, лише за минулий рік компанія сплатила 17 млн. гривень податків. “Даноша” орендує у районі 12 тисяч гектарів землі і веде соціальну політику.
— Компанія — соціально відповідальна, — каже начальник відділу зовнішніх зв’язків та розвитку компанії Любов Богачевська. — Ми допомагаємо у реалізації різних проектів: реконструкція клубів, заміна вікон у школах, опалення — у садках, підтримка спорту. “Даноша” створила соціальний фонд, і сільські ради можуть надсилати заявки на включення до фінансування її потреб за рахунок коштів цього фонду.
Соціальний фонд розподіляють двічі на рік. При цьому компанія не має вирішального права голосу, адже у соціальному комітеті фонду — у меншості. Тож, саме представники громад мають можливість впливати на те, як саме розподіляться кошти.
“Даноша” працює поза політикою, тому, розглядаючи свою роль у нинішніх подіях в Україні, на підприємстві вирішили спрямовувати кошти на допомогу пораненим. Люба Богачевська про це говорить мало, адже, на “Даноші” впевнені: це — не те, що варто афішувати. Проте, Василь Дзундза “Вікнам” розповів: “Даноша” оперативно відгукнулася на прохання від району і перерахувала 90 тис. гривень на потреби військових. Ще 500 тис. гривень компанія виділила для допомоги пораненим. І 200 тис. гривень — на придбання дьогтю для ремонту доріг.
РОГИ І КОПИТА
За 10 років “Даноша” перетворилася на потужну сільськогосподарську компанію — забезпечену різнопрофільними власними виробництвами. Компанія складається із трьох фермерських комплексів у Калуському районі (с. Копанки, с. Вилки, с. Лука) та трьох — у Галицькому районі (с. Лани, с. Тустань, с. Маріямпіль). Має свій комбікормовий завод. За словами Крістіана Якобсена, це — серце виробництва. Завод забезпечує власним комбікормом усі ферми ТзОВ “Даноша” у Калуському та Галицькому районах. Має власний відділ будівництва, який займається реконструкцією та будівництвом ферм. І зараз, поряд із розвитком свинарства, “Даноша” планує відкриття нового напрямку роботи — розвиток молочного скотарства. За словами Василя Дзундзи, “Даноша” завезла у Студінку 100 нетелів голландської породи чорнорябий голштин. Купили молодняк в Угорщині — у датської компанії. Коровам голштинської породи належать усі світові рекорди молочної продуктивності. За словами Василя Дзундзи, жодних проблем зі збутом молока не мало б виникати: зокрема, на території Калуського району розташований виробник сирів, який має постійний запит та молочну продукцію. Окрім молока, ферма буде вирощувати бичків — для продажу. У планах — придбання наступної партії нетелів.
БІОГАЗ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА
Без сумніву, одним із найбільших досягнень ТзОВ “Даноша” є відкриття у 2013 році біогазового заводу. На території свинокомплексу потужністю 54 тисячі голів працює завод із виробництва біогазу, який виробляє 1166 кВт/год електричної та 1200 кВт/год теплової енергії. Потужність заводу, який виробляє 10 980 кубічних метрів біометану на день, — 1 МВт. Сировиною заводу є органічні відходи тваринництва, які після переробки використовуються як цінне добриво в рослинництві.
Завод — унікальний, і має лише один аналог в Україні.
— Щоб мінімізувати використання ресурсів, ми використовуємо відходи для вироблення енергії, — пояснив Крістіан Якобсен.
За словами директора біогазового заводу Івана Кальковця, електроенергії, яку виробляє біогазовий завод, вистачає для виробництв компанії. За винятком періодів пікових навантажень. За підрахунками Івана Кальковця, біогазовий завод окупиться за 8 років (його будівництво обійшлося у 60 млн. гривень. — Авт.). Компанія отримала “добро” на зелений тариф (регіональні або національні енергопостачальники зазвичай зобов’язані купувати електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел. — Авт.) і навіть має погоджений тариф, але поки що ним не користується. Планується будівництво ще трьох біогазових заводів.
Роботу біогазового заводу продемонстрували і міністру агрополітики Ігореві Швайці. Міністр до Калуша приїхав із запізненням. Вибачився і пояснив: погані дороги. Після екскурсії по заводу — зауважив:
— Усе, що ми можемо виготовити, треба виготовляти та попередньо експериментувати з цим. Природний газ — універсальний енергоносій, який легко транспортується. Коли ми говоримо про альтернативну енергію, тут дещо складніше. Десь використовується деревина, десь існують такі великі свинокомплекси, де логічно впроваджувати роботу біогазових установок.
Після візиту на біогазовий завод відбулася робоча нарада з питань розвитку виробництва альтернативних видів палива та використання біогазу.