У Калуш привезли “Вітер народу” з Іспанії

Каталонському художнику Антоні Міро цього року виповнилося 70 років. Його остання серія робіт, кожна із яких ілюструє рядок із поезії “Вітер народу” Мігеля Ернандеса, демонструватиметься у Калуській виставковій залі на вул. Дзвонарській впродовж двох тижнів.
Переглядів: 513
Обличчя знаменитого хореографа Антоніо Гадеса | Фото: Руслан Булгаков

У Калуській виставковій залі відкрилася виставка графіки каталонського художника Антоні Міро. На створення цієї серії, яка “подорожує” по світу з минулого року, художника надихнула поезія Мігеля Ернандеса “Вітер народу”, у якій — 24 рядки. Кожному рядку поезії присвячено своє візуальне зображення. В основі серії — обличчя знаменитого хореографа Антоніо Гадеса. 

Ініціатива представити виставку у Калуші належала директору Калуської виставкової зали Галині Турчик. Саме вона близько трьох тижнів тому домовилася із керівництвом Центру сучасного мистецтва в Івано-Франківську про експозицію у Калуші.
Відкрили виставку культові особи для художнього середовища Прикарпаття — архітектор Ігор Панчишин та директор Центру сучасного мистецтва Анатолій Звіжинський. На відкриття зібралася повна зала людей, серед яких — калуські художники, журналісти, фотографи та студенти Калуського коледжу культури і мистецтв.


СИМБІОЗ МИСТЕЦТВ АНТОНІ МІРО

Центральним образом-персонажем серії “Вітер народу” є Антоніо Гадес, його запальний яскравий танець, мова тіла. Дружба двох митців почалася ще всередині 1970-х. Вони товаришували впродовж життя, поки Антоніо не помер від важкої недуги кілька років тому.

Не одразу можна зрозуміти, звідки починати перегляд виставки. Про це запитували відвідувачі після презентації. Однак уважний відвідувач помітить, що всі роботи мають свій номер, який відповідає номеру рядка поезії Мігеля Ернандеса.

— Для Міро мистецтво було відкриттям історії Іспанії. Він — каталонець. Крім того, він у контакті із багатьма діячами культури Іспанії. Його близькі друзі — це поет Рафаель Альберті, танцюрист Антоніо Гадес, відомий гітарист Пако де Люсія, який грав у фільмі “Кармен” (помер у лютому 2014 року), відомі танцівники, режисери. Вони зустрічаються і постійно перетинаються. Здається, їм для творчості вистачає історії іспанського мистецтва — цієї “тканини”, яку вони можуть ще раз і ще раз перетворювати, — зазначив Ігор Панчишин. 

Серія “Вітер народу”, що є симбіозом різних мистецтв, маючи три інтерпретаційні вісі: поезію Мігеля Ернандеса, танець Антоніо Гадеса і живопис Антоні Міро, порушує багато питань, що хвилюють сучасне суспільство. Зокрема, питання фанатизму та маніпулювання свідомістю.

Художник Антоні Міро і досі живе в маєтку Мас-Сопальмо поблизу маленького каталонського містечка Алькой. Саме там сформувалася група митців, які творили або творять разом із Антоні Міро сучасне мистецтво Іспанії. Антоні Міро цього року виповнилося сімдесят. Така знакова дата — ще один привід згадати художника, з яким уже добре знайомі у прикарпатських художніх колах.


ПРИКАРПАТСЬКА ІСТОРІЯ

Перше знайомство прикарпатців з Антоні Міро відбулося, коли у 1980-их роках вийшла книжка іспанської поезії українською мовою, й українські мистецтвознавці налагодили контакти із іспанцями через літературу, розповів Ігор Панчишин. У 1989 році Міро вперше приїхав до Івано-Франківська.

Київський поет Олег Буценко ще в той час працював у комісії із Міжнародних зв’язків Національної спілки письменників. Налагоджуючи зв’язки з іспанськими літераторами, він познайомився із художником Антоні Міро. Так і народилася довготривала дружба каталонця із українцями.

— Хто тоді кого знав за кордоном? Через “десяті руки” розпитували, шукали особисті зв’язки. Він запросив Міро під нашу відповідальність, — пригадує Ігор Панчишин. — Потім Антоні Міро став членом журі міжнародної бієнале “Імпреза-91” в Івано-Франківську у 1991 році.

Враження від мистецького життя Станіславова у каталонця залишилися вочевидь, позитивні, раз він захотів повертати сюди свої роботи.

Ігор Панчишин на сьогодні працює у відділі охорони культурної спадщини Івано-Франківської міської ради. Він підтримує зв’язки із Міро і досі. Каже, що його важко назвати “типовим” іспанцем , яких вважають дуже емоційними.

— Він дуже стриманий чоловік. Інтелігентний і серйозний. І — надзвичайно продуктивний. Він працює, як автомат. Там — мільйон робіт. Працює по 15 годин на добу. Він залишив нам свої роботи. З правом продажу. Гроші ми могли взяти на розвиток ЦСМ. Але ми їх не продали. Це наше надбання. Роботи Міро часто беруть участь у мистецьких обмінах із іншими галереями.

Літографії Антоні Міро — це принти, допрацьовані живописно. Вони обігрують світлини з пластикою Антоніо  Гадеса у різних варіаціях. Роботи виконані методом літографії — це друк уручну на папері, коли малюнок наноситься на камені, а потім — на папері.

У серію робіт увійшли репортажні фотографії, помножені багато разів, і оброблені методом літографії. Це достатньо дорога техніка. Все робиться вручну, на верстаті у художній майстерні, розповів директор ЦСМ Анатолій Звіжинський.

— Цю серію Міро створив через 6 років після смерті Гадеса.. По роботах цього не відчувається, але Міро давав собі час, щоби пережити смерть свого друга. Це не той варіант, як у нас, коли Майдан не встиг відбутися, а вже відбуваються виставки. Людині потрібен час, щоб осмислити те, що відбулося.

Запитання, яке найбільше цікавило багатьох відвідувачів, яким “вітром” занесло роботи Антоні Міро в Україну, а відповідно —  у виставкову залу Калуша. Виявляється, ця виставка — під патронатом держави.

— Натхненником виставки став Олександр Буценко (вже відомий перекладач. — Авт.). Всі витрати — страхування, транспортування — взяло на себе Посольство Іспанії. Важливо, щоби виставка набула державної підтримки. Коли держава береться опікуватися, вона відповідає за все.


“ІСПАНІЯ НАМ БЛИЗЬКА”

Народ у сучасному вияві — це доволі дискусійне поняття. Тоді, чим є народ на виставці Антоні Міро? Адже у серії робіт не вжито народного мистецтва у звичному значенні цього слова. Мистецтвознавці наголошують, що в тому і є особливість стилю Антоні Міро, що він говорить про народ мовою сучасного мистецтва.

— Мистецтво кола Антоні Міро — це не мистецтво “народницьких мотивів”. Вони (Міро, Гадес, Саура та люди їхнього кола. — Авт.) — абсолютно сучасні люди, які працюють на тлі поступу сучасних технологій, сучасних явищ. Простежується і їхній зв’язок із Сальвадором Далі та художниками того кола, — твердить Ігор Панчишин. — Міро вміє робити сучасні гігантські роботи. Вони вражають тим, що вони прості, доступні, сучасні і мають смак. 

— Вірш — достатньо абстрактний. Саме мистецтво — не можна назвати абстракціонізмом, адже зображення людини, є на кожній роботі. Віршований текст — дещо специфічний. І це особливість іспанської поезії взагалі. Скажімо, Федеріко Гарсія Лорка постійно звертається до  асоціативного мислення. Кожне зображення — це певна метафора.

Сприймати таку авангардну виставку поза контекстом історії Іспанії — нелегко. Однак схоже, калушани зрозуміли суть мистецтва Міро. І оцінили виставку каталонського художника.

— Мене ще зі студенських років захоплювало іспанське фламенко, — розповіла керівник театру “Любарт” Любов Липовська. —  Хто такий Антоні Міро? У радянський час ми збирали газетні вирізки про нього. В нього є ідеї, як національну культуру можна вписувати у сучасний світ. Мене захоплювала, що ми говоримо ніби про свої проблеми, а виходить, що то про проблеми Іспанії. В студентські роки це була моя любов і наснага. Дякую вам за те, що повернули мені молодість.

Отож, мова, якою Антоні Міро  говорить про свій народ, виявилася зрозумілою. Це й не дивно, адже в обох народів, українського і іспанського, — багато спільного у історії. Про це говорила і директор Музейно-виставкового комплексу Калуша Уляна Паньо.

— Так сталося, що цього дня ми відзначали скорботну дату (відбулася панахида біля пам’ятника загиблим учням торгівельної школи, яких розстріляли гестапівці у 1941 році у Калуші. — Авт.) 11 молодих людей віддали життя. Вони дуже хотіли свободи. І це символічно. Іспанія нам близька, бо вона також перебувала у важких умовах тоталітаризму. За свободу потрібно багато платити. Поглянувши на нашу сучасність, ми любимо казати, що так, як українці, ніякі народи не терплять. Це — неправда. Приклад Іспанії показує, що це не так.
Любов Липовська також зазначила, що фільми Карлоса Саури, у яких знімався зокрема герой виставки Міро — Антоніо  Гадес— є постійними у програмі калуського кіноклубу.

Відкриття закінчилося виступом гітариста із гурту “Широкий лан” Олега Матійціва, який зіграв пісні іспанською мовою на гітарі. Насамкінець ті, хто залишився, переглянули фільм Карлоса Саури “Криваве весілля”.


ГАДЕС У КАЛУШІ

У Калуші по четвергах працює кіноклуб, який заснували актори театру “Любарт”.

Днями у кіноклубі продемонстрували фільм Карлоса Саури “Кармен”. Одним із акторів у культовій іспанській стрічці є знаменитий хореограф Антоніо Гадес.

Карлос Саура — режисер, володар кількох номінацій на премію “Оскар” та численних нагород європейських кінофестивалів. Зокрема, “Срібний ведмідь” за фільм “М’ятний коктейль із льодом” (1967), приз за найкращий фільм на кастильській мові від аргентинської Асоціації літописців кінематографії за фільм “Анна і вовки” (1972), номінація на премію “Оскар” за фільм “Мамі виповнюється сто років”.