Театральний критик Людмила Томенчук, яка навмисно була запрошена на виставу, заявила, що в Україні твори такого рівня здатні сприйняти дуже мало глядачів. Треба бути особливо підготовленим. Тому ймовірно, вистава буде дещо змінена і в такому вигляді показана на широкий загал. Керівництво театру, а також його режисер говорять, що навмисно вдалися до експерименту. Вистава продовжує експериментальну лінію лялькового театру, започатковану ними постановкою “Цахес”.
Своїми рефлексіями щодо нової вистави поділився журналіст і перекладач Володимир Гарматюк:
театр на межі.. якщо вона є — та межа.. вони назвали це Витівкою Великого Мертвіарха.. за мотивами п’єси Мішеля де Гельдерода.. напевно, лише одна з витівок.. світ в очікуванні свого кінця.. землю має роздовбати комета.. як там у Патріарха? “зійшла комета, Господи прости.. Розпущені убори і хвости, запахло спиртом, сіркою і цапом..” він таки прийшов.. на високих платформах, в шапці із закрученими вусами (рогами??) і слонячою головою з довжелезним хоботом на місці Фалоса.. у тієї голови крила мух замість вух.. (може, саме так — в їхньому розумінні — мав би виглядати древній демон BEHEMOTH!, конкістадори якого зараз переможно крокують світом?) а що його піддані? заливаються алкоголем, трахаються в усі діри, знущаються з ближнього, філософствують, міністри ставлять собі за правителів дебілуватих карилків-заїк, аби за їх плечима на власну користь обкрадати податками на повітря собі подібних? хоча чому на власну? треба ж за щось годувати цього мерзенного самодура-ненажеру.. ганьба! ганьба! ганьба!.. хто хоче пити, можете напитися! vivat! vivat! vivat!.. і пий! пий! пий! неначе бий! бий! бий!...
(...стільки алюзій, паралелей.. Біблія.. Революція Гідності.. Гомбрович з його “дайте мені людину.. тьмяну, недозрілу, неясну, недовершену.. щоб була такою, як я.. щоби з нею бавився, перед нею вдавав, її гвалтував, в ній відроджувався, в ній ріс, і з нею брав шлюб у костелі людськім..” щоби її дивитися, треба бути готовим.. готовим до того, що виходити із зали під час вистави чи не повертатися після антракту щонайменше невиховано.. це не прояв вишуканого смаку чи естетичного гурманства.. це рагульство.. перед початком вистави молодій парі відмовили у продажі квитків — розкуплено всі.. в залі подекуди порожні місця.. казали, мало бути начальство.. повно студентів.. прийшли самі? їх примусили? бо виходили і виходили.. студенти.. люди старшого віку.. може, й справді, не варто було їх мучити? матюклива дівка з горів на відіо вкантактє веселіше, еге ж? що там думати? бл...нах...пиз...а.. а ще день студента недавно був.. “так кльово набухалися”.. “се якешь неподобство.. я ші вертаю до своїх пляцків, утеплених майтків і онуків..”).
Господи, якщо тільки можливо, щоби хтось вижив після удару комети, нехай це буде.. нехай це буду я!!.. ні — я!!!.. ні — я!!!... скошено буде всіх, і мій регіт пролунає з найглибших глибин Всесвіту, коли ця кулька розлетиться на друзки!!
потім приходить Велике Прозріння.. ніби з Великого Бодуна.. пиятика закінчується, голова болить, а як далі жити ніхто не знає.. чому ж ніхто? ти не наш принц — наш принц заїкався!! а я після удару комети вже не заїкаюся!! і віат! віват! віват! бо їм треба мати когось над собою... навіть, якщо цей хтось — то колишній їхній самодур заїка, який з певних причин перестав заїкатися... врешті й Мрець виявляється звичайним переляканим, втомленим, беззахисним дрібним земним чоловіком.. який любить кататися на іграшковому дерев’яному конику.. ну бо ж створений був за образом і подобою.. просто розсердився дуже на Нього і на цю суку Єву, Ним створену.. бо це ж вона вигадала батіг, мітлу, прибирання помешкання, приготування їжі.. віддайте мені мою могилу.. може, після моєї Витівки світ зміниться трохи.. а я відпочину.. до нових Витівок.. до нової Комети..