Влада залучає громадськість, коли хоче зробити собі “лице” | Фото: Оксана Пілянська До закінчення виборчих перегонів новий голова Івано-Франківської ОДА Олег Гончарук зарікся змінювати керівників РДА, щоб це не було розцінено як політичні репресії. А по виборах процес — пішов. Так, наприкінці листопада голова ОДА ініціював проведення слухань щодо призначення голів РДА на Прикарпатті. Він зауважив: закон не передбачає такої процедури, це — виключно його ініціатива.
3 грудня збіг термін, коли в ОДА могли надходити рекомендації колективів, громадських організацій, партійних осередків, активістів, а також резюме та коротка програма кожного кандидата. Саме голова ОДА формував експертну комісію, до складу якої увійшли представники влади і громадськості. Експертам відводилася роль ретранслятора громадської думки. Сам Олег Гончарук, принаймні, досі, на жодних слуханнях присутнім не був. Хоча остаточне рішення залишається за ним.
У понеділок, 8 грудня, кандидатів на посаду голови РДА слухали у Калуші. Напередодні слухань були складені попередні списки учасників — загалом більше двох сотень осіб. Учасники слухань мали пройти реєстрацію, після чого їм видавали іменні мандати. Тільки той, хто отримав мандат, теоретично мав право на голосування (голова ОДА анонсував рейтингове голосування за кандидатів. — Авт.). Але у Калуші громада смаку виборів так і не відчула. У коментарі ”Вікнам” член експертної комісії, в. о. заступника голови ОДА Володимир Кушнір повідомив: напередодні експерти вирішили, що рішення про голосування було помилковим. Адже, по-перше, присутні на слуханнях люди не відображають думки усієї громади, а, по-друге, це не надто коректно, зважаючи на присутніх у залі працівників бюджетної сфери та можливі родинні зв’язки.
— Але там, де громада наполягає, може відбутися й голосування, — зауважив Володимир Кушнір.
Громада наполягла у Надвірній. У Косові та Коломиї можливості голосувати людям не дали. У Калуші про голосування не згадувала ні влада, ні громада. Хоча, варто відзначити, що голосування не має жодної юридичної сили і носить рекомендаційний характер. А посада голови РДА не є виборною.
ХТО НА ПОСАДУ?
Бажання стати головою Калуської РДА виявили дев’ятеро претендентів. Щоправда, деталі громадськості і журналістам доводилося дізнаватися із “неофіційних джерел”. Хоча, залучаючи громадськість до обговорення, варто було б подбати про те, щоб обговорення стали предметними. Наприклад, на офіційному сайті ОДА чи РДА — опублікувати перелік кандидатів на посаду, подати їхні біографії, програми, які готував кожен кандидат, а також — оприлюднити групу “підтримки”. І це дало б можливість: а) готувати питання по суті, а не — виходячи із поданої кандидатом інформації; б) залучити більшу кількість учасників обговорення; в) мінімізувати відчуття штучності і завуальованості процесу.
Своє бажання посісти крісло голови Калуської РДА заявили:
Любомир Білоус, останнє місце роботи — викладач кафедри міжнародної економіки, маркетингу і менеджменту ІФННІМ;
Віктор Гільтайчук, підприємець, керівник окружного виборчого штабу Блоку Петра Порошенка (округ №85 з центром у Калуші);
Микола Жовнір, в. о. голови Калуської РДА;
Ігор Очкур, член Народної ради Калущини;
Віктор Романів, колишній заступник голови Калуської РДА;
Тарас Федорів, колишній сільський голова Старого Угринова;
Роман Хомик, підприємець;
Микола Шинкар, завідувач відділу внутрішньої політики та зв’язків із громадськістю Калуської міської ради.
Галина Мельник, кандидат фармацевтичних наук, завідувач кафедрою медичного університету.
Це — не найбільша в області кількість претендентів на посаду голови РДА. Однак, достатня, щоб створити відчуття конкуренції. Більше того: схоже, що учасники перегонів щиро захопилися ініціативою і свято вірили у те, що змагання — чесні, а результати громадських слухань якоюсь мірою вплинуть на вибір голови ОДА. Тому поспішали залучитися якомога ширшою підтримкою. Наприклад, напередодні слухань до підтримки одного із кандидатів — Віктора Романіва — намагалися схилити Народну раду Калущини. А коли “фокус” не пройшов, — пішли по школах. Віктор Романів таки набрав найбільшу кількість рекомендацій, щоправда, як з’ясувалося згодом, лише одиниці з них були завізовані. За інформацією “Вікон”, у районі за підтримку точилася ледь не боротьба, тож, окремим представникам громад довелося розриватися: підписатися за односельчанина чи — однопартійця.
Микола Жовнір залучився підтримкою Громадської ради при РДА. Щоправда, один із активістів ГР — Ігор Очкур — рекомендуючи Жовніра на посаду, одночасно кандидував на неї сам.
Микола Шинкар подав рекомендацію від народного депутата Ігоря Насалика, яка, проте, також не була підписана. А Віктор Гільтайчук отримав публічну підтримку уже безпосередньо під час слухань від депутата міської ради, члена партії “УДАР” Олега Нижника.
Однак, навіть найоб’ємніші рекомендаційні списки не дають жодних гарантій. Голову РДА призначає Президент України за поданням від голови ОДА. Дарма сподіватися, що Президент, який є лідером політичної партії “Блок Петра Порошенка”, призначить на посаду, наприклад, представника “Батьківщини”. Навіть, якщо той має кришталево чисту репутацію і метровий список рекомендацій. Яскравий приклад цьому — призначення попереднього голови РДА у Калуші. Ще у березні Координаційна рада Штабу національного спротиву та громадських об’єднань Івано-Франківської області рекомендувала голові ОДА Андрієві Троценку претендентів на голів місцевих РДА. На голову Калуської РДА було рекомендовано Дмитра Жекала. Його підтримав голова Комітету опору диктатурі Петро Цюпа, який виніс його кандидатуру на громадське віче. Віче кандидатуру схвалило. Миколу Жовніра лобіювала на посаду голови РДА народний депутат від “Батьківщини” Ольга Сікора. Останній і став головою РДА.
ПІДКИЛИМНА БОРОТЬБА
Боротьба за крісло голови Калуської РДА розпочалася задовго до слухань. Одним із найреальніших кандидатів вважався Микола Шинкар, якого активно лобіював народний депутат Ігор Насалик. Вплив Насалика у питанні “просування” свого голови РДА мав стати лакмусовим папірцем його політичної ваги. Адже, можна припустити, що нардепу протидіяв голова ОДА — також із команди “Блоку Петра Порошенка”. І, поряд із кандидатурою Насалика до участі у конкурсі зареєструвалися ще двоє представників Блоку: керівник окружного виборчого штабу Віктор Гільтайчук та колишній очільник цього ж штабу Ігор Очкур.
Ігор Насалик на слуханнях не з’явився. Стала на заваді робота народного депутата чи передбачив розвиток подій? Адже, напередодні слухань Народна рада Калущини розповсюдила звернення до голови ОДА із вимогою не допустити до участі у слуханнях Миколу Шинкаря, оскільки він “брав активну участь в організації та роботі виборчого штабу Партії Регіонів, публічно проводив агітацію за кандидата від ПР”. Його появу на трибуні зустріли вигуками “Ганьба” і вимогами відмовитися від участі у конкурсі. Тож, можна прогнозувати, що, навіть заручившись підтримкою народного депутата, Микола Шинкар має мізерні шанси очолити Калуську РДА.
За інформацією “Вікон”, головою Калуської РДА може стати Віктор Гільтайчук, який вже подав необхідні для затвердження на посаді документи.
Конкурс на посаду голови РДА більше скидається на відлуння демократії, ніж на справді публічну і відкриту процедуру. Найперше — який вплив на призначення має громада? Насправді — ніякого, адже посада голови РДА не є виборною, а призначення відбуваються за партійним принципом. Остаточне рішення все одно — за головою ОДА, і можна припустити, що нові очільники РДА були визначені ще до проведення слухань. Влада ніби дає відчути громадськості її значимість і, водночас, не дає права ні на що впливати; йде на співпрацю, але усі важелі впливу зосереджує у своїх руках. Такі кроки допомагають формувати позитивний імідж влади і маскують усі “фізичні недоліки”, тобто — кулуарні домовленості і підкилимну боротьбу.
Конкурс на посаду голови РДА, який відбувся цього тижня у Калуші, скидається на той, який провів Ігор Насалик, щойно прийшовши на посаду міського голови Калуша. Тоді таких прецедентів в Україні відомо не було. Так, у 2006 році Ігор Насалик оголосив конкурс на своїх заступників, хоча законодавство не передбачає конкурсного відбору на ці посади. Сам голова має право обирати і формувати свою команду, яку має затвердити депутатський корпус міської ради. Проте, з оголошенням конкурсу, Ігор Насалик не тільки отримав час для вивчення імовірних кандидатів своїх заступників, консультацій з партіями, фракціями, але й підключив до процесу обговорення громадськість. І хоча конкурс становив 5 осіб на одне місце, заступниками Ігоря Насалика стали ті, кого і так вважали реальними претендентами на ці посади.