“Намалюй Миколая”. “Вікна” визначили переможців конкурсу

16 грудня «Вікна» підбили підсумки конкурсу дитячого малюнка до Дня Святого Миколая «Намалюй Миколая». Упродовж кількох тижнів на електронну і поштову адресу редакції надходили листи з яскравими малюнками і щирими розповідями. І не тільки: до «Вікон» приходили ще й самі маленькі учасники зі своїми батьками.
Переглядів: 4455
| Фото: Ковальчук Руслан, 7 років

Часто саме батьки були ініціаторами і натхненниками маленьких учасників.

Наприклад, наймолодша учасниця конкурсу — трирічна Соломійка Кіндюх, якій ще важко намалювати Святого Миколая, робила його із паперу — разом із татком. А чотирирічний Максим Фік малював Святого, а мама — написала «Вікнам» чудову історію їхнього сімейного свята.

«Свято Миколая робить дітей добрішими і щасливішими», — пише мама чотирирічного Артема Наталя Мотіль. Восьмирічна Аня Жмурій шкодує, що свято Миколая — лише раз на рік. А 9-річна Катя цього дня має потрійне свято, адже, на День святого Миколая вона з’явилася на світ, зробивши своєму таткові найкращий подарунок на його день народження. 

Листи до «Вікон» надходили з міста і — з району. А найстарша учасниця конкурсу — Олександра Боднар проживає на Тернопільщині.

Редакція «Вікон» щиро радіє, що й досі, у шаленому темпі сучасного життя, залишається місце для віри у казку — добру, світлу, яка об’єднує у радісному нетерпінні дітей і дорослих; приносить не тільки матеріальний подарунок під подушку, але й тиху радість та щиру віру у серця.

«Вікна» визначали переможців у трьох вікових категоріях: від 3 до 6 років; від 7 до 10 років і — старші. Не повірите: було дуже складно. Бо кожен малюнок — індивідуальний: від традиційних поглядів на Святого, до — зовсім модерних.

Однак, «Вікна» були не самі: у ролі «миколайчиків» виступили спонсори конкурсу — ПП «Торгово-виробнича компанія «СЕЗАМ», яка сприяла тому, щоб заохотити переможців конкурсу малювати ще і ще, та — кондитерська фірма ТОВ “ДЕЙ-СОН ЛПК, яка надала для учасників солодкі призи.

Редакція очікує своїх переможців чи їхніх батьків, чи всіх разом у п’ятницю, 19 грудня, за адресою: м. Калуш, вул. Філатова, 3. Контактний телефон: +38 (050) 231-97-06.

Отож, у наймолодшій віковій групі переможцем став 4-річний Максим Соболєвський.

Окремо «Вікна» відзначають усіх наймолодших учасників конкурсу — 3-річну Соломійку Кіндюх, 4-річного Артема Мотіля та 5-річну Аню Горланову.

У категорії від 7 до 10 років «Вікна» відзначили найоригінальніший малюнок 7-річного Руслана Ковальчука. Заохочувальним призом редакція нагородить 8-річну Юлію Скачко.

А у найстаршій віковій категорії переможцем стала Олександра Боднар, яка нагороду отримає поштою.

Т-с-с… Чуєте? Тихенько скрипить сніг. Він засипає землю, ховаючи сліди. По пухкій білій перині ступає Святий Миколай. Чемним діткам несе радість, а нечемним… зовсім маленьку різочку — кажуть наші маленькі учасники. Який він, цей Святий, — очима дітей та їхніх батьків.


Максим Соболєвський, 4 роки, та мама Надія: 

«Звідки Миколай знає, що кому потрібно? Взагалі-то напередодні чарівної ночі належиться написати лист-прохання до Святого, покласти записку на вікно і сподіватися на здійснення мрії: чи то Ангел, чи то яка пташка-невеличка той лист забере. І Миколай точно знатиме, чого від нього сподіваються. Але, якщо малюк ще не вміє писати, то Святий і так здогадається. Я завжди говорила Максиму, що потрібно поводити себе слухняно. Він мене питав чому? Хіба не всім діткам приносять подаруночки? Я розповіла, що неслухняним діткам дістається різочка, але тоненька і недовга. А якщо мама й тато дуже попросять Миколая, то, крім різочки, Святий все ж покладе бодай цукерку чи мандаринку.

У нашій сім’ї є традиція: ми кожного року 19 грудня збираємося всією сім’єю у нашого дідуся. Його звати Микола. Максим дуже чекає цього дня. Він знає, що йому обов’язково Миколайчик щось принесе. Цього року він вивчив віршика і сказав, що буде розказувати його дідусеві, щоб Миколай йому приніс велику машину. Син дуже чекає цього дня, бо його братики розповідають, як святкують у школі. Це — найкраща нагода зібратися у сімейному колі за столом і розповідати цікаві історії, дарувати один одному подаруночки.

Святий Миколай, як і Божа Матір, був посередником між людьми та Богом, заступником людських душ перед Всевишнім. Молитва до Святого забезпечувала добробут у сім’ї, була оберегом від усіх лих. Через те за значенням, мірою вшанування Святий Миколай був наближений до самого Бога (Ісуса Христа), вважався другим після Бога заступником людських душ на землі. І в цей день ми стараємося ходити в церкву, щоб попросити у Миколая здоров’я і благополуччя для рідних і близьких людей».


Соломійка Кіндюх, 3 роки, та тато Володимир Кіндюх:

«Соломійка вірить, що Миколай живе на небі, а у чарівну ніч на 19 грудня на сніжинці спускається на землю. У нього є чарівний ключик, яким можна відкрити будь-які двері і тихенько покласти подарунок. Для нашої сім’ї свято Миколая особливе тим, що цього дня ми відзначаємо день народження нашої мами. Удома збирається багато гостей, які також приносять подарунки від «Миколая» для Соломійки. Тому Миколай — дуже щедрий».


Артем Мотіль, 4 роки, та мама Наталія Мотіль:

«Свято Миколая таємниче, захоплююче, радісне… Воно пахне мандаринками, шоколадом і духмяним медовим пряником — «Миколайчиком». Воно робить і дітей, і дорослих добрішими і щасливішими. Тож, у день, коли церква урочисто вшановує Миколая-Чудотворця, ми неодмінно знаходимо час, щоб піти до храму на службу Божу. Однак, інколи у нас такої нагоди немає, але ми обов’язково в молитві дякуємо нашому улюбленому Святому за всі його дари і просимо ласки в Бога, щоб у щоденному житті ми були схожими на Святого Миколая. Тоді свято Миколая триватиме в наших душах, у наших родинах цілий рік”.


Аня Жмурій, 8 років:

«Щороку я пишу листа Святому Миколаю, в якому прошу подарунки. Свого листа я залишаю на підвіконні, а вранці перевіряю, чи забрав Миколай мого листа. І хвилююся, чи я була чемна чи ні, чи слухала батьків, чи вчилася добре? Адже, подарунки приносить Миколай лише чемним діткам. У ніч на 19 грудня я довго не можу заснути, бо дуже хочу побачити Чудотворця. Вранці я дивлюся, чи є для мене подарунки. Цей день завжди веселий і радісний. Шкода, що буває лише раз на рік».

Катя, 9 років:

«Цього дня народилася я, і це стало найбільшим подарунком на день народження нашому таткові. Тож, вранці ми із сестричкою Юлею просинаємось ранесенько, щоб знайти подарунки під ялинкою, яку завжди вдягаємо  напередодні — це також наша особлива традиція. Далі вітають мене з днем народження, і — знову подарунки. Потім ми всі разом вітаємо нашого татуся із днем народження! Цього дня я завжди очікую із великим нетерпінням».


Таня Кіндюх, 9 років:

«У моїй сім’ї усі дуже люблять це свято. Моя мама каже, що святий Миколай приходить до тих, хто чемний. Я, як лягаю спати, а потім — встаю, на моєму ліжку лежать подарунки. Усі діти й дорослі люблять Святого Миколая».


Саша Томків, 10 років:

«Темної зимової ночі, з 18 на 19 грудня, Святий Миколай сходить на землю і кладе мені, мамі і татові подарунки під подушку або біля ліжка. Зранку, коли ми прокидаємося, то розглядаємо подарунки. Я у школу беру декілька цукерків і пригощаю своїх друзів. А вони пригощають мене. А ще нам обіцяли у школі, що ми цього року поїдемо із класом до садиби Святого Миколая».


Діанка Левчунь, 10 років:

«Ми з усією сім’єю святкуємо день Святого Миколая. Це моє найулюбленіше свято. До нас приходить Святий Миколай. Мені дуже подобається цей день — коли мама, тато, дідо, бабуся готуються до свята, накривають стіл. А такі смачні булочки готує бабуся! Ми сідаємо разом за стіл, молимося і Святий Миколай дарує всім подарунки, а мені — найбільше. У цей день я безмежно щаслива».


Руслан Ковальчук, 7 років:

«Я і моя сестричка Софійка дуже чекаємо Святого Миколая. Хоча вона ще дуже маленька, та я їй завжди кажу, що прийде Миколай і принесе подарунки. Моя мама розповіла мені, що коли вона була маленькою, до неї приходив Миколай. Він, казала мама, дуже старенький, з бородою і мішком. Запитував Миколай маму, чи вона чемна і чи вміє молитися. У мене виникло багато запитань: як він встигає всюди за ніч, як він все знає... Тато і мама відповіли мені: «Старайся бути чемним і молися». Так я кожного вечора молюся і мрію побачити Святого Миколая». 


Олександра Боднар, 12 років:

«Я дуже люблю свято Миколая, адже для мене чомусь саме від цього свята розпочинаються ті казкові дива, які супроводжують упродовж усіх новорічних і різдвяних свят. 19 грудня — День Святого Миколая — у мене завжди асоціюється із засніженою вулицею за вікном, різними історіями моїх рідних — мами, тата, старшої сестрички, бабусів та дідусів про це свято і пригоди, які траплялися з ними у цей день. Одна з моїх улюблених — це історія моєї старшої сестрички про те, як вона, будучи малою (2-3 клас), дуже хотіла привітати Святого Миколая з його Днем ангела і писала йому не листи про свої бажання, а — привітальні листівки, і віддавала їх мамі, щоб та відправила їх поштою, бо “тільки мама і тато знали адресу до Святого Миколая”.
Одного разу, напередодні Нового Року, коли сестричка підросла і діставала ялинкові прикраси, то наштовхнулася на цілий ящик листівок, які в дитинстві “посилала, щоб привітати Миколая”. Вона дуже засмутилася і зібравши їх у маленьку коробочку, поклала в новорічну ніч під ялинку, а зверху написала записку: “Діду Морозе, передай своєму другові Святому Миколаю”. Від того Нового року минуло майже 8 років, і от під час генерального прибирання, знову вбираючи ялинку, моя сестричка знайшла свою посилочку із запискою: “Діду Морозе, передай своєму другові Святому Миколаю”. Цього разу (оскільки моїй сестрі вже 20 років) ми всією сім’єю добре посміялися”.