ВІКНА 22 роки поруч!

Об’ємна вишивка Алли Коваль — для калуських модниць

Алла Коваль помітила, що зроблені з любов’ю творчі роботи самі знаходять собі власників.
Переглядів: 1939

Що потрібно, щоб почуватися справжнім українцем? Звичайно, це українська вишиванка. Однак більшість українців уже не задовольняється наявністю вишиванки у гардеробі. Потрібно, щоби твоя вишиванка відрізнялася чимось, мала свою “фішку”. Калушанка Алла Коваль придумала незвичайну об’ємну вишивку — розшивала спочатку картини, а тепер і одяг, стрічками. І власні успіхи радують майстриню. Вона не збирається зупинятися на досягнутому — планує експериментувати далі. Можливо, незабаром у її колекції, крім традиційних суконь та сорочок, з’являться ще і джинси та сумки в оригінальній техніці!

Алла Коваль — уроджена Хацевич. Народилася у стародавньому українському місті Броди на Львівщині. Там у неї мешкають родичі, але Алла — калушанка, бо все життя прожила у нашому місті. Вона — професійний зв’язківець. Багато років пропрацювала на “Укрпошті”. Вже півтора року, як увесь свій вільний час присвячує вихованню синів — Сашка та Ігоря, та незвичайній вишивці — кольоровими стрічками.

Зустрічаємося у середу. Алла живе на останньому поверсі чотирьохповерхового будинку. Увімкнений телевізор, триває розважальне шоу “Маланка”. Алла запрошує до кімнати, пригощає мандаринами. На дивані сидить чорна кицька. Коли заходимо, ховається. Над диваном у робочій кімнаті — розкладені барвисті стрічки. Видно картину, на якій зображено пейзаж.

— Це ще незакінчена робота, — розповідає майстриня. — Взагалі, вишиваю по кілька картин одночасно, щоб не набридало.

Алла розповідає, як почала вишивати.

— В мене є художній хист. Завжди любила малювати, ще у школі, — пригадує Алла. — Я і вишивала. Але мені не дуже подобається вишивати бісером — терпіння бракує. А стрічками можу вишивати до п’ятої, до шостої ранку. Мені подобається.

— Я багато читаю в інтернеті. Побачила, що є картини “під бісер”. Я взяла таку картину, і вишила стрічками. Це я сама так подумала, — Алла показує картину. На ній — стрічками вишиті троянди.

Переглядаємо інтернет-сторінку Алли. На центральній світлині — дівчинка із довгою золотистою косою. Дівчинка мовби носить вишиванку, і водночас — виглядає, як портрет. На відміну від традиційних вишивок, які розміщуються на площині, немов картина, вишивка стрічками виглядає об’ємно. Концепція поєднує вишивку на одязі і вишивку картин, що відповідає творчості Алли.

— Цю картину замовила у Харкові через інтернет. Принт коштує 100 гривень. Добре, що трапився цей сайт. До цього додається вартість доставки та рами — виходить приблизно удвічі більше. Стрічки купую у спеціалізованих магазинах у Калуші, — розповідає ”Вікнам” майстриня.

Довідка. Історія народної вишивки в Україні сягає своїм корінням у глибину століть. Про це свідчать і результати археологічних розкопок, і свідчення мандрівників і літописців. Приміром, вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VI ст., при дослідженнях показали ідентичність не тільки одягові, але і вишивці українського народного костюма XVIII–XIX ст. Арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях про русів згадує, що вони носили вишитий одяг. На жаль, пам’ятники української вишивки збереглися тільки за останні кілька століть, але і цього досить, щоб з’ясувати, що елементи символіки орнаментів української вишивки збігаються з орнаментами, що прикрашали посуд давніх жителів території України періоду неоліту, трипільської культури.

Алла вишиває не тільки картини, а і сорочки та сукні. Може виготовити роботу на замовлення, однак зробити замовлення потрібно не менше, ніж за тиждень.

— Наприклад, ось сукня, — показує фото жінки. — Його замовила вчителька музики із Будинку школяра. Мені краще вишивати на викрійці. Готовий виріб — можливо, але складно протягувати стрічку у вузький рукав, тож, краще на викрійці.

У Алли замовляють костюми артисти, які працюють у танцювальних колективах, співають у самодіяльних ансамблях.

Показує картини, які залишилися вдома.

— От, мріяла вишити стрічками тризуб. І ось, вишила. Довго підбирала малюнок.

Днями в арт-галереї “Сако” відкрилася виставка робіт Алли Коваль “Моя країна — диво калинове”. Тут можна переглянути 18 робіт майстрині.

— Я подарувала кілька робіт та продаю їх. 18 — у “Сако”. Ще двадцять маю удома. Це і одяг, і картини.

Деякі роботи Алла вишиває двічі, бо робота сама знаходить собі власника. Якщо таке трапляється, не відмовляє друзям.

— Одну картину, із букетом, подарувала подрузі. До неї діти приїхали з Іспанії, вони там на роботі. Коли приїхали погостювати, були в захопленні. Попросили у мами роботу собі на пам’ять. І кажуть, що всі дивуються та хвалять.

Вишивка стрічками та бісером — популярний тренд у сучасному рукоділлі. Алла Коваль, каже, що переважно вишивають майстрині, які є походженням із України та росіянки. Вона вважає, що нашим землячкам немає рівних у цій справі.

— Я не знаю, в якій країні можуть так вишивати, як в Україні. Це видно і по соцмережах. Навіть ті іноземки, які пишуть коментарі у спільнотах, видаються мені землячками, — каже Алла.

Жінка зізнається, що не стала би шукати щастя за кордоном, а воліє жити на батьківщині.

— Мені подобається наша природа, але не подобаються ціни. Це природно, — додає. — Ну і війна — не подобається.

У Алли — син двоюрідного брата із Бродів воював в АТО. Повернувся у відпустку.

— Треба лікувати нервову систему.

З своїми синами Алла Коваль була на Майдані ще у листопаді 2013 року. 23-річний — Сашко, молодший — 20-річний Ігор навчається у Калуському коледжі культури і мистецтв. Син радує маму досягненнями. Гарно танцює у ансамблі при коледжі. Отримає по закінченні одразу два дипломи.

— Зараз вишивка — це тренд у Україні. Що і казати, якщо кожного року на День Незалежності збираються тисячі людей у вишиванках. Обирають найкращі. Я не викидаю старі джинси. Поки що це тільки ідея, але нова задумка вже визріла — шитиму одяг та сумки і прикрашатиму стрічками.

Виставка триватиме до 2 лютого.