Цього року уряд поставив українцям під ялинку багато новацій у сфері оподаткування. Вводячи нові податкові збори на місцях, уряд “утяв” і в органів місцевого самоврядування. Наприклад, податку із доходів фізичних осіб міста отримуватимуть менше. Для Калуша це — мінус 15 млн. гривень на рік (за попередніми даними. — Авт.). І невідомо, чи новими податками місто зможе собі ці кошти компенсувати.
Нові податки наразі — темний ліс. Принаймні, у Калуській оДПІ визнають: жодних роз’яснень наразі не отримували. Тож, студіюють законодавчі акти та черпають інформацію з усних розмов. А те, наскільки платники податків потребують такої інформації, свідчить ажіотаж, який утворився днями у місті під час проведення податківцями семінару-роз’яснення.
НЕРУХОМІСТЬ — ПІД ЛУПОЮ
— Ви знаєте, скільки ми зібрали податку на нерухомість, який є одним із базових податків в усьому світі? 30 мільйонів в усій державі. В основному — у Києві. На решті територій ніхто не помістився у норму — 120 метрів квартири і 250 метрів будинку. Більше витратили на адміністрування, ніж зібрали. У маленьких містах взагалі нічого не зібрали, — наполягав голова Мінфіну Олександр Шлапак.
Податок на нерухомість не є новиною ані для інших країн, ані — для України зокрема. Адже, діяв і минулого року. Щоправда, під оподаткування потрапляли будинки площею понад 250 кв. метрів та квартири понад 120 кв. метрів. І — житлова нерухомість юридичних осіб. У Калуші торік зібрали близько 7 000 гривень цього податку. Цього року планують зібрати більше 1,5 млн. гривень. При тому, що Мінфін думає, що Калуш має вдвічі більший потенціал.
Хоча процедура не вимагає регуляторного акту, проте, влада вирішила поцікавитися думкою громади.
Минулого тижня у Калуші відбулися громадські слухання. Пропозиція від влади: 0,2% від мінімальної заробітної плати за 1 понаднормовий кв. метр (або 2,43 гривні. — Авт.) — для квартир, площа яких перевищує 60 кв. метрів; житлового будинку, загальна площа якого перевищує 120 кв. метрів; різних типів об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири чи житлового будинку, у тому числі їх часток), загальна площа яких перевищує 180 кв. метрів. Влада хоче звільнити від сплати податку за господарські (присадибні) будівлі — допоміжні нежитлові приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції. Щодо гаражів, то за них не платитимуть власники будинків, біля яких і споруджено цей гараж. А що стосується власників квартир, то до них податок буде застосовано. Для інших видів нежитлової нерухомості влада пропонує застосувати ставку 0,3%. Для юридичних осіб ставка податку для об’єктів житлової або нежитлової нерухомості пропонується на рівні 0,3% від мінімальної зарплати.
Звісно, годі було сподіватися, що калушани пропонуватимуть щось у бік збільшення.
— Підприємці і без того відчувають значне навантаження, — наполягав голова фракції УП у міській раді, підприємець Ігор Хемич. — Адже, торік зросла нормативно-грошова оцінка землі, а, отже, — й платежі за землю. Пропоную, якщо комерційна нерухомість більша, ніж 500 квадратних метрів, встановити відсоток, який застосовується до фізичних осіб.
Податок на нерухомість, або по-іншому — податок на розкіш, вочевидь, має на меті не тільки поповнити місцеві бюджети, але й — вивести нерухомість із тіні. Хоча, на думку калушан, може мати зворотній ефект.
— Держава вводить новий податок. Щоб люди не шукали шпарин, не йшли у тінь, варто було би, щоб податок сплачували усі, але — мінімальний. Скажімо, на рівні 0,05%, — запропонував голова Ради промисловців і підприємців міста Микола Полицький.
Справді, податкове законодавство залишило простір для маневрів. Наприклад, не оподатковують цими стягненнями ринки та малі архітектурні форми.
— Якщо об’єкт за документами проходить як ринок, він не підлягатиме оподаткуванню, — пояснила присутнім заступник міського голови Руслана Вайда, яка вела громадські слухання.
Передаючи органам місцевого самоврядування повноваження щодо податку на нерухомість, державна влада передала й інші повноваження стосовно цього податку. Так, на місцях можуть піднімати чи опускати планку квадратних метрів, які підлягають оподаткуванню (скажімо, на слуханнях пропонували встановити податок для квартир, наприклад, від 70 кв. метрів, адже, у багатьох випадках квартира може мати 64 чи 65 “квадратів” (не стільки надходжень до бюджету, як мороки для людини. — Авт.).
Начальник управління праці та соціального захисту Калуської міської ради Любов Федоришин запропонувала встановити пільгу з податку на нерухомість для інвалідів I групи та сімей із дітьми-інвалідами. А депутат Оксана Левицька додала до переліку пільговиків одиноких малозабезпечених пенсіонерів. На думку підприємця Миколи Полицького, у справлянні податку має бути якнайменше ручного управління, щоб у Калуші різко не зросла кількість одиноких пенсіонерів.
Пропозиції від громади — не аксіома для влади. Вони будуть подані на розгляд депутатів міської ради, які — обговорять проект рішення у комісіях. І саме міська рада скаже останнє слово при визначенні ставок на нерухомість.
Інше питання — як місто справлятиме податок. Адміністрування податку входить до компетенції податківців. При цьому вони мають спиратися виключно на Реєстр майнових справ, яким, за словами Руслани Вайди, володіє реєстраційна служба і зобов’язана передати його до податкової. Однак, це — не панацея. За словами в. о. заступника міського голови Василя Турчина, у базі нерухомості містяться відомості про об’єкти, які здані в експлуатацію. Однак, чимало таких, які не пройшли по документації, тобто, перебувають у “тіні”. Нестабільні правила гри у податковій сфері, відсутність упевненості у чесності і справедливості державного підходу навряд чи сприятимуть виведенню майна із “тіні”.
Кілька років тому органи місцевого самоврядування позбулися функцій у будівельній галузі — їх передали архбудконтролю. Тож, місто частково втратило контроль за нерухомістю.
Василь Турчин визнає: поки що покладати великі надії на цей податок — не варто. А буквально днями з’ясувалося, що, мабуть, таки справді не варто. Адже, податок з мешканців міста за “зайві” “квадрати” квартир площею понад 60 кв. метрів і будинків площею понад 120 кв. метрів справлятимуть з 1 січня 2016 року.
Щоправда, цього року, окрім квартир, площею понад 120 кв. метрів, будинків, площею понад 250 кв. метрів, оподаткуванню підлягає нежитлова (або комерційна) нерухомість юридичних осіб. Так, якщо торік юридичні особи платили податок лише за житлову нерухомість, то цьогоріч будуть сплачувати і за нежитлову. 0,3%, які передбачає міська влада, це — 3,6 гривні за 1 кв. метр площі.
ЦИГАРКИ І ПИВО — ВОРОГ ДЛЯ ГАМАНЦЯ
Більше надій міська влада покладає на збір з іншого податку — акцизний збір. У місті передбачили, що отримають його до бюджету у розмірі 7 млн. гривень, хоча Мінфін вважає, що Калуш може назбирати податку і на 11 млн. гривень. У податківців — ще оптимістичніші прогнози: як зауважив начальник Калуської оДПІ Володимир Фалдина, вже у лютому за січень податкова розраховує зібрати близько 1,5 млн. гривень податку з акцизу. І до кінця місяця гроші мають поповнити бюджет. Так, згідно зі змінами до Податкового кодексу, на підакцизні товари встановлено податок у розмірі 5% від виручки. Під оподаткування потрапляє продаж скрапленого газу, пального, тютюнових алкогольних та слабоалкогольних виробів і пива. Відтак, ці товари — здорожчають. Наприклад, власники крамниць мають право додати до максимальної ціни цигарок, яка зазначена на упаковці, 5%.
— Нещодавно вдома і півсела обходив, і ніде не міг знайти цигарки, — ділиться Василь Турчин. — А днями зайшов за цигарками до крамниці у Калуші, то мені їх через касовий апарат провели лише тоді, як “впом’янувся”.
Так, усі підакцизні товари мають продаватися через касовий апарат. Ця норма діяла й досі.
— Як діяла? Одна пляшка горілки — через “касу”, ящик — “в обхід”, — каже Василь Турчин. — Зараз збір від цього податку великою мірою залежить від свідомості громадян. Кожен має зрозуміти, що, купуючи пиво чи цигарки, поповнює місцевий бюджет. Тож, варто подбати про те, щоб ці гроші справді потрапили до бюджету. Вимагайте чек!
Щоправда, великі супермаркети проводили і будуть проводити підакцизні товари через касові апарати.
Велику складову у надходженнях від акцизного збору зіграють автозаправочні станції. Хоча велика частка із них зареєстрована не у Калуші, проте, за запевненням Володимира Фалдини, до 15 лютого усі АЗС на території Калуша мають перереєструватися за місцем діяльності. А до 20 лютого — подати розрахунки по акцизному збору.
Також з 1 січня вводиться акцизний збір на легкові автомобілі (та інші транспортні засоби для перевезення людей, крім автобусів), що були переобладнані з ввезених в Україну вантажних автомобілів, з яких акцизний податок в Україні не стягується.
Проте, це — не єдиний збір із транспорту, який поповнить міський бюджет. Верховна Рада України ухвалила закон про запровадження річного транспортного податку в розмірі 25 тисяч гривень на автомобілі з об’ємом бензинового двигуна понад 3 тис. куб. см, віком не більше 5 років. За попередніми підрахунками дев’ятеро калушан заплатять цьогоріч по 25 тисяч гривень.
