Про білборди, комфорт калушан, їхню свідомість і нові вибори «Вікна» розмовляли з першим заступником міського голови Ігорем Матвійчуком.
— Ігоре Володимировичу, цього року Ви вперше з’явилися на білбордах міста, вітаючи калушан з Різдвяними святами. Що Вас змусило це зробити, адже Ви, як раніше, обіймаєте посаду першого заступника міського голови і Ваш статус не змінився?
— Привітання з’явилося без моєї участі. На нараді тільки йшлося про те, що має бути привітання від влади, але що моя світлина — дізнався, побачивши білборд. Кажу про це щиро і відверто. Це було для мене несподіванкою.
— Нині в. о. міського голови є секретар Калуської міської ради Олександр Челядин, тож, логічно, що б на білборді від виконавчої гілки міської влади з’явилося саме його фото…
— З юридичної точки зору у місті відбувся певний розподіл обов’язків, управління виконавчою гілкою влади займаюсь я. А час покаже, чи був цей крок правильним. Тут я погоджуюся з Ігорем Степановичем (Насаликом. — Авт.), що пересічному мешканцеві все одно, хто управляє містом — його цікавить кінцевий результат діяльності влади: тепло, світло, прибирання, зарплата, комфорт у місті.
— Чому Ви втретє не стали помічником-консультантом народного депутата Ігоря Насалика, який переміг на виборах у Верховну Раду?
— Все залежить від народного депутата. Очевидно, за його баченням, я принесу більше користі тут, у Калуші. Зараз його помічником є колишній керуючий справами виконкому Калуської міської ради Наталія Бабій. Також готує документи, щоб стати помічником, підприємець, член виконкому Оксана Шутяк. А позаштатних помічників-консультантів може бути до 20-ти.
— Не солодко?
— Дуже не солодко.
— Чи маєте амбіції щодо місцевих виборів, які відбудуться восени цього року? На підтримку яких політичних сил Ви розраховуєте? Чи тільки на особисту підтримку Ігоря Насалика?
— Я розраховую на підтримку громади. Яка б політична сила вас не підтримувала — але має підтримати громада…
— Тобто, амбіції є?
— Інакше я б не залишався на посаді першого заступника міського голови. Вибори — логічне продовження моєї діяльності у Калуші, починаючи з 2006 року, і того, що розпочав у місті Ігор Насалик: медицина, освіта, житлово-комунальна сфера. Це було трохи складне для мене рішення, але я його прийняв.
— Ви ніколи не були публічною людиною, ніколи не брали участі у публічному з’ясуванні стосунків з можливими конкурентами на виборах міського голови. Журналістам навіть буває важко взяти у Вас коментар. Чи не завадить це Вам у виборчих перегонах?
— Публічною є посада міського голови, а заступники — це люди, яким міський голова делегує певні власні повноваження. Тож, вони мали б просто виконувати ці повноваження. І я досі вважаю, що мають говорити справи, результати.
— Які справи конкретно Ігоря Матвійчука можуть за нього говорити?
— Все, що стосується «комуналки». Або воно є плюсом, або — мінусом. Чи ми сьогодні прибрали вулицю, чи підрізали дерево, чи освітили вулиці, чи у нас капає зі стелі, чи ми їздимо асфальтованими дорогами, чи у нас вивозиться сміття, чи прибрано біля під’їзду…
— Тобто, калушани мають оцінити рівень комфорту, у якому вони зараз живуть?
— Це той напрямок роботи, який я виконував впродовж семи років. Багато що ще не вдалося зробити, адже останніх три роки були дуже складними, бо, навіть маючи кошти на рахунку, ми не могли в повній мірі ними розпоряджатися. Доводилося придумувати схеми фінансування, щоб «комуналка» працювала. Можливо, ситуація зрушиться з мертвої точки, адже Верховна Рада прийняла рішення, що впродовж п’яти днів мають оплачуватися незахищені статті видатків. Адже активи для поліпшення комфорту життя калушан — є.
— У 2009 році відбулася перша реформа у ЖЕО, коли замість 6-ти утворили 2 ЖЕО. Тоді йшлося про зменшення фінансового навантаження на бюджет і створення приватних ЖЕО. Чи Ви і далі залишаєтеся на цій позиції? Чи були тодішні зміни реформою?
— Це була оптимізація витрат. Реформа ж — це зміна відносин між надавачем послуг і користувачами. Минулого року Калуська міська рада запропонована програму створення та фінансової підтримки будинкових комітетів чи об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. За задумом, ці комітети мали б взяти на себе обслуговування будинків, укласти угоди з надавачами компослуг, що зменшило б, зокрема податкові навантаження. Крім того, люди самі би вирішували, на що витрачати зібрані за квартирну плату кошти. Адже є багато речей, які люди не бачать. Приміром: утримання комунікацій у підвалах, аварійні ситуації. Чи — збити бурульки? Це можна зробити безпосередньо з квартири жильців, але вони відмовляють комунальникам. Тож, доводиться винаймати «вишку», одна година роботи якої становить 1200-1500 гривень.
— Чи заплановані у міському бюджеті на 2015 рік кошти на діяльність будинкових комітетів? Яким способом доноситься до споживачів інформація про цю задумку міської влади?
— Поки що заяв від мешканців не було. Ідея впирається в одну банальну річ: а як будемо збирати гроші? На цьому запал людей закінчується. Ми, як і обіцяли, будемо стимулювати такі комітети. Будинковий комітет щомісяця буде отримувати кошти як мінімум у розмірі додаткової квартплати з міського бюджету, які зможе використати на капітальні видатки: зробити ремонт під’їзду чи встановити лічильник, будь-що. Я більше, ніж упевнений, що діюча система ЖЕО може протягнути ну ще рік-два. Будинкові комітети мають шанс і можливість змінити ситуацію і стати повноправними власниками будинків.
— Як Ви будете «штовхати» цю реформу, попри інертність людей? Чи не пробували Ви загітувати спочатку бюджетників?
— От точно, змушувати нікого не будемо. Адже все, що робиться через адмінресурс, не дає результату. Стимулювати будемо тільки економічними методами. Треба загітувати один-два будинки і максимально допомогти. Адже бачимо, наприклад, яким шляхом пішла Прибалтика: законодавство виділило на таку реформу рівно рік. Але — держава виділяла фінансову підтримку і не кинула людей напризволяще. Проте варто говорити і про загальну культуру споживачів, які часто не усвідомлюють своєї відповідальності за стан речей. Приміром, коли сидять під під’їздом і кидають лушпиння від насіння на землю. На зауваження реагують: «А що буде робити прибиральниця?». Якщо людина буде відчувати, за що вона конкретно сплачує, то, думаю, вона буде думати, що на цьому прибиранні якусь частинку коштів може зекономити — і, можливо, змінить власне ставлення.
— А не хочете загітувати мешканців вул. Коновальця, 5, де проживаєте?
— Я мав розмову, принаймні, з сусідами, але вони поки що неготові, як і більшість калушан.
— Уже нині нардеп Ігор Насалик не полишає надій отримати у комунальну власність Калуську ТЕЦ. Тим часом, щороку йдеться про передачу тепломереж від «Водотеплосервісу» до ТЕЦ. Як нині можете охарактеризувати співпрацю з ТЕЦ? Ви прихильник подальшої співпраці чи будівництва ще кількох котелень, щоб місто могло відмовитися від послуг монополіста ТЕЦ?
— Я думаю — це в інтересах громади. Цей процес рухається. Якщо є можливість взяти ТЕЦ, то чому ні? Зекономлені на котельнях кошти знадобляться місту — є ще багато що робити: і благоустрій, і підвали, і дороги.
— Впродовж багатьох років місто анонсувало передачу ТЕЦ тепломереж, які нині перебувають на балансі КП «Водотеплосервіс». На якому етапі нині перебуває ця ідея?
— Для передачі тепломереж потрібно зробити техніко-економічне обґрунтування. За цінами 2013 року, це коштувало 300 тис. гривень.
— ТЕЦ не брала на себе цих видатків, як і «Водотеплосервіс»?
— Звісно, завжди простіше говорити з одним опонентом, гуртовим покупцем, ніж із 30 тисячами споживачів. Легше прийти до міського голови і сказати: « ви мені заборгували гроші», ніж розмовляти з тисячами калушан. І мереж не треба ремонтувати, втрати у тепломережах списувати. Крім того, якщо газ та електроенергія є товаром, то тепло- і водопостачання — послугою, і в наданні послуги ви не маєте права споживача обмежити.
— До речі, про борг. Якою є заборгованість «Водотеплосервісу» перед Калуською ТЕЦ?
— Заборгованість становить понад 100 млн. гривень.
— Під тиском громадськості була створена комісія для перевірки діяльності КП «Водотеплосервіс». Проте, члени Народної ради Калущини і далі стверджують, що їх не допускають до документації, тож, вивчити діяльність КП неможливо. Крім того, їхній голос є лише дорадчим. На останнє засідання комісії її голова Василь Гордій запросив депутатів, проте ніхто, крім нього самого, не прийшов. Якими станом на нині є результати діяльності комісії і чи варто на них очікувати, за такого стану речей?
— Я дуже хотів би, щоб визначилася, насамперед, сама комісія, чого вона хоче і яких результатів хоче досягнути. Вона хоче довести, чи правомірно встановлені тарифи на водопостачання, чи перевірити фінансову діяльність «Водотеплосервісу»? Якщо перевірити тарифи — то члени комісії мали змогу отримали всі належні документи, які готувалися впродовж півтора року. Ці розрахунки разів 15 повертали з Нацкомісії щодо розрахунків тарифів, адже є вимоги щодо штатних розписів, зарплат працівників підприємства, втрат у мережах та інше. Регламентованими є навіть кількість слюсарів та їхні розряди.
— Тож, створюючи таку комісію, влада просто вирішила потішити громадських активістів?
— Це було більше політична воля, адже ми постійно перебуваємо перманентно у стані виборів.
— Тобто, громадські активісти — люди зацікавлені?
— Наприклад, член Народної ради Калущини і член згаданої комісії Євген Гірник, коли був народним депутатом, проголосував за введення ПДВ на комунальні послуги. Тому зараз дивно чути від колишнього нардепа про високі тарифи. Думаю, свого часу, 20% ПДВ на комунальні послуги можна було і не вводити. Якщо і далі стоїть питання доступу до інформації, то частина матеріалів була надрукована у комунальній газеті. Крім того, всі матеріали ми готові «викинути» в Інтернет.
— Проте, доводиться констатувати, що досі цього не зроблено. Ігоре Володимировичу, депутати Калуської міської ради «заморозили» тариф на водопостачання. На Вашу думу, коли він буде «розморожений» і якими є збитки КП «Водотеплосервіс» від такого рішення?
— У минулі роки нам вдавалося, за допомогою Ігоря Насалика та різниці у тарифах частково ці збитки покривати. Державний бюджет на 2015 рік цієї різниці поки що немає. Тому «Водотеплосервісу» доводиться з власних надходжень виходити зі становища. А ще якщо врахувати, що держава ввела розподільчі рахунки на тепло і забирає з деяких із них 100% як плату за газ, то ситуація може бути плачевною: «Водотепорсервіс» не зможе виплатити ні зарплати, ні сплатити за спожиту електроенергію.
— Іншими словами, «Водотеплосервіс» — банкрут?
— Я би так не говорив. Складною є ситуація на всіх підприємствах, які пов’язані з тарифами.
— Чи будете пропонувати депутатам відмінити своє рішення? Вам це невигідно, з огляду на те, що маєте намір балотуватися на посаду міського голови. Адже опоненти будуть мати аргументи: «Це Матвійчук підняв тарифи»…
— Доводиться констатувати: в Україні комунальні послуги стали ще однією складовою соціального захисту населення. Тому тарифи — поле для піару багатьох політичних сил. На очисних «ЛУКОРу» місто ставить свій лічильник, і вже незабаром, я впевнений, можна буде говорити про економію для «Водотеплосервісу». Точно знаю, що ми покажемо різницю між тими цифрами, які нам виставляли до оплати, і тим, що ми маємо насправді.
— У зв’язку з цим виникає наступне питання: чи буде місто вимагати від ЗАТ «ЛУКОР» перерахунку за всі роки без лічильника: шляхом переговорів чи через суд?
— Давайте дочекаємося факту, а тоді будемо приймати рішення. Усі варіанти будуть розглянуті.
— Кабінет міністрів України визначив 10 міст, у яких на гроші Світового банку будуть впроваджувати програму модернізації інфраструктури для поліпшення якості питної води та поводження з побутовими відходами. До списку увійшли Коломия та Івано-Франківськ. Чому не потрапив Калуш? Адже він, як і ці два місто, тісно співпрацював зі Світовим банком?
— Тут усе просто: в Коломиї та Івано-Франківську проекти вже завершилися, тому вони стають учасниками нової програми. Калуш програму модернізації водопостачання за кредитом Світового банку цього року ще продовжить. Я Вас запрошую поїхати і подивися, що було зроблено на «Водотеплосервісі», яке обладнання там встановлене, чи воно китайське, чи воно провідних європейських фірм… Це гігантська робота на користь міста і громади.
— 2011 року у своїй декларації Ви оприлюднили квартиру загальною площею 20,5 кв. метра. Аналогічну загальну площу квартири мали члени Вашої сім’ї. Земельних ділянок, транспортних засобів чи банківських рахунків не задекларували ні Ви, ні члени сім’ї. З того часу ситуація змінилася?
— Нічого не змінилося. Моя щомісячна зарплата, якщо когось цікавить, становить у межах 10 000 гривень. На мою думку, правильним і вчасним було підняття зарплати всім держслужбовцям міста на 10%.
— Якою нині є Ваша співпраця із Калуською міською радою? З якими фракціями співпрацюєте? Як оцінюєте заяву фракції НРУ щодо корупції у прийнятті рішень і відмову від подальшої участі у засіданні сесій?
— Я не ділю депутатів за фракціями і співпрацюю, в міру можливості і потреби, з усіма. Але, як член фракції Української партії в Івано-Франківській обласної ради відчуваю підтримку саме цієї партії в міській раді. Щодо корупції, то, як на мене, у даному випадку про неї не йдеться — цей термін тут недоречний. Якщо порушена норма Регламенту Калуської міської ради, нехай вкажуть, яка саме стаття. Емоції тут недоречні.
— За словами депутатів цієї фракції, міський бюджет не отримує жодної копійки від використання 90 га землі. Тим часом, як твердять народні обранці, на цій землі сіють і жнуть.
— Питання земельних стосунків зараз перейшли до моїх обов’язків. Прагну поступово наводити у цій сфері порядок: і з орендою, і з дозволами та іншими земельними питаннями. Думаю, у цих питаннях нам спільно з депутатами вдасться дати лад, починаємо проводити інвентаризацію землі та розробку генерального плану міста. Є багато речей, які відбуваються у земельних відносинах і які мені не подобаються.
— Дякую, Ігоре Володимировичу, за розмову.
Розмовляла Оксана ГУЗИНЕЦЬ-МУДРИК, редактор
