“Скажена” зона

Домашній пес потрапив під колеса автівки і покусав господиню, яка хотіла йому допомогти. Виявилося, пес був скаженим. У Калуші всі профільні служби — “на вухах”, адже, останній випадок сказу у місті фіксували ще 22 роки тому. Калуш оголосили загрозливою зоною щодо сказу. Ветеринари кинулися щепити домашніх тварин, а міська влада задумалася над тим, що робити з багаточисельним “полком” бродячих собак та чи доцільним є функціонування притулку для тварин у його нинішньому форматі.

28 січня у мікрорайоні Хотінь під колеса автівки потрапила собака. Господиня, шкодуючи домашнього улюбленця, взяла його на руки та хотіла віднести додому. І в цей момент тварина вкусила жінку за руку. Як думали господарі, пес розлютився через біль. 

Наступного дня собака помер, а 65-річна жінка звернулася до Калуської санепідстанції. Епідеміологи провели із жінкою бесіду, попередили про небезпеку захворювання на сказ та направили до травматолога. Лікар призначив калушанці антирабічне лікування.

31 січня працівники управління ветеринарної медицини м. Калуша доставили мертву тварину до обласної ветлабораторії. 3 лютого з калуської ветслужби до санепідстанції надійшов сигнал про підозру на сказ. А коли в обласній лабораторії загинули піддослідні миші, стало очевидно: пес був заражений збудником сказу. Господарі не тримали собаку на прив’язі, вона вільно гуляла та “спілкувалася” з бродячими псами, яких, каже ”Вікнам” лікар-епідеміолог Калуської санепідстанції Мирослава Гуменяк, у Хотіні — дуже багато. Хоча, зі слів господині, собака не виявляв жодних ознак хвороби, тож, імовірно, небезпечним збудником заразився недавно.

13 лютого надзвичайна протиепізоотична комісія при виконкомі Калуської міської ради прийняла рішення оголосити даний мікрорайон небезпечним щодо сказу, а місто Калуш — загрозливою зоною.

— У Хотіні має відбутися суцільна дератизація, тобто, знищення всіх щурів та мишей, які є резервуаром збудника сказу у природі. Крім того, у Хотіні обов’язково вакцинують домашніх тварин, — каже Мирослава Гуменяк.

— У вівторок, 17 лютого, я отримав від міста перелік вулиць та будинковолодінь Хотіня, — повідомив “Вікнам” завідувач Калуського відділу профілактичної дезінфекції Володимир Вінтонів. — Всього — 420 будинків, у яких ми маємо провести дератизацію.

За знищення гризунів в одному будинку місто має оплатити 10,7 гривні, тобто, щоб позбавити Хотінь мишей і щурів, потрібно приблизно 4500 гривень. Усі роботи планують провести за 3-5 днів. І хотінчан про це вже повідомили у місцевій церкві. Володимир Вінтонів зазначає: дератизаційних робіт через сказ служба ще не проводила.


ХТО ВІДПОВІДАЄ?

— Чому захворів домашній пес, який повинен був бути вакцинований? Ветслужба отримує вакцину і має вакцинувати тварин безкоштовно. Я живу в Хотіні, але не пам’ятаю, щоб хоч раз хтось ходив і пропонував вакцинувати тварин, — написала у соціальній мережі Facebook голова “Спілки малого і середнього бізнесу “Альтернатива”, громадський активіст Леся Мартиненко, яка відома волонтерською роботою зі стерилізації безпритульних тварин у місті.

З початку цього тижня у Хотіні розпочали вакцинацію домашніх тварин. Про це “Вікнам”  повідомив в. о. заступника міського голови Василь Турчин. А очільник міської ветеринарної лікарні Юрій Родзь поправив: вакцинують — з 12 лютого, відколи ветслужба отримала підтвердження захворювання на сказ.

— Навіть не чекали офіційного письмового підтвердження — почали роботу одразу після дзвінка з обласної лабораторії, — стверджує Юрій Родзь. — Щодня вожу у Хотінь працівників на вакцинацію. Вакцину отримуємо централізовано, а бензин, вату, шприци купуємо за кошти лікарні.
— 12 лютого ми виїхали на місце, склали акт і провели вакцинацію тварин у дворі, де проживають потерпілі, та — у сусідів, — повідомила “Вікнам” начальник управління ветеринарної медицини м. Калуша Марічка Кучма. 

Станом на середу ветеринари провели вакцинацію у 50-ти дворах. Щеплення проводять собакам, котам, коровам і коням.

— Не всюди пускають. Люди часто сприймають нас за представників військкомату та бояться вручення повісток. Хоча інформація була по телебаченні, у пресі. Та й священик у церкві говорив, — запевнив Юрій Родзь.

Нині ветслужба забезпечена необхідною кількістю вакцин. А, якщо раптом не вистачатиме, ветеринари проситимуть ще й в області. Адже, після Хотіня, планують проводити профілактичні щеплення у місті, про що вже домовлялися із ЖЕО.

Щеплення від сказу — безкоштовні. Ветеринарна служба міста отримує у межах 1000 доз вакцини на рік за кошти держбюджету. Юрій Родзь наполягає: щороку проводять широку інформаційну кампанію щодо вакцинування тварин від небезпечних недуг.

Окрім вакцинації від сказу, ветеринарна служба проводить безкоштовне щеплення для великої рогатої худоби від сибірки; для птиці — від хвороби Ньюкасла; для свиней — від класичної чуми. Ветеринарна лікарня розташована за адресою: м. Калуш, вул. Хіміків, 10.

— Коли собака проживає на оборі, і є проблеми з її транспортуванням, то ми вакцинуємо її на місці. Що стосується мешканців багатоповерхівок, то вони мають звертатися у міську ветлікарню. Адже, можливості у нас — обмежені: у лікарні працюють лише четверо людей, і не всі — на повну ставку, — каже Юрій Родзь.

Востаннє випадок сказу у Калуші фіксували ще у 1993 році. Тож, “свіжий” скажений пес для Калуша — надзвичайна подія. Нині ветеринари спільно із владою планують розгорнути широку кампанію для вакцинації домашніх тварин від сказу.


КУСАЮТЬ НАВІТЬ ДЕПУТАТІВ

— Ішов собі увечері зі стадіону, навпроти бігли двоє собак. Ніколи не боявся собак, і не відчував до них якоїсь агресії. Й у цьому випадку ніяких провокацій з мого боку не було — я про них просто не думав. Порівнялися пси зі мною, один — минув, а другий так собі, між іншим, хапнув мене за ногу — нижче коліна, прокусив до крові, порвав штани та й побіг далі, — розповідає один із депутатів міської ради.

Інцидент трапився у понеділок, 16 лютого, у районі управління Пенсійного фонду. Собака — із “кліпсою” у вусі, тобто — стерилізований під час приїзду організації “4 лапи” влітку минулого року.

Депутат чемно дотримався порад медиків і вже навіть отримав кілька щеплень — від правцю та сказу. Крім того, “вистежив” свого кривдника — пес спокійно розгулював біля супермаркету — у компанії молодих мам та маленьких дітей. І станом на першу половину дня четверга собака ще не перебував під спостереженням, оскільки впродовж двох днів його не змогли спіймати.

У КП “Екосервіс” пояснюють: собака не підпускає до себе на відстань, необхідну для введення снодійного. А калушани, які опікуються цим псом, просто відмовляються його віддавати.

— Ситуація із бродячими собаками у Калуші склалася дуже важка, — стверджує Юрій Родзь.

— У районі — легше: там собаки не затримуються у селі, а вибігають за межі населених пунктів, де їх відстрілюють мисливці. У Калуші ж собаку за межі міста не виженеш, — каже Василь Турчин.

За інформацією “Вікон”, негативна статистика Калуша щодо укусів пояснюється… законослухняністю міської влади. Адже, в інших районах бродячих тварин — відстрілюють, грубо порушуючи закон про заборону жорстокого поводження із тваринами. Наразі комунальники про відлов собак мовчать, мов риби. І лише акцентують: чекають на вердикт надзвичайної та протиепізоотичної комісій. 


ЗАПАСІВ — НЕМАЄ?

За інформацією головного лікаря Калуської міської поліклініки Михайла Гаврилишина, кількість покусаних калушан щороку зростає. Наприклад, якщо у 2013 році до міської поліклініки звернулися 73-є калушан, то торік — майже сотня. А за півтора місяця цього року медики вже зафіксували 17 звернень.

— У нас — незначний запас вакцин, — каже Михайло Гаврилишин. — За показниками минулого року, мені потрібно вакцину для 100 осіб. Одна доза вакцини коштує 180 гривень, а для однієї людини на курс лікування потрібно мінімум 8 доз. Станом на 13 лютого у нас було 48 доз, тобто вакцини вистачить для шести людей.

Михайло Гаврилишин каже: якби йому з міського бюджет виділили хоча 50000 гривень, міська поліклініка створила б більш-менш стратегічний запас ліків. Нині, закуповуючи вакцини всього на кілька тисяч, не можна говорити про те, що Калуш готовий боротися зі сказом.

— У 2011 році відкрили у місті притулок для тварин, а покусаних калушан стає дедалі більше, — нарікає Михайло Гаврилишин.

— Притулок не вирішує проблеми, — вважає і  Василь Турчин. — Будемо на найближчих сесіях міської ради говорити про доцільність функціонування притулку, принаймні, у нинішньому форматі. Також вирішимо питання про виділення коштів на дератизацію у Хотіні та — відлову собак. Людське життя — вартніше.


ЗУБИ НЕ ПРОСТЕРИЛІЗУЄШ?

— Тепер вони звинуватять у всьому бродячих тварин і захисників тварин. І вийде, що всі зусилля і купа грошей — намарно. Навіть те, що потратили на стерилізацію “4 лапами”, бо хоч вони робили операції безкоштовно, але за проживання спеціалістів ми платили. Сказ не обирає — чи тварина стерилізована, чи її доглядають. А чиновники тільки будуть розводити руками і писати звіти і рапорти. А коли, нарешті, хоч хтось за щось буде нести відповідальність? — апелює Леся Мартиненко.

Нагадаємо, у вересні минулого року у Калуші побувала команда ветеринарів міжнародної організації “4 лапи”. Вони працювали у місті впродовж двох тижнів та встигли простерилізувати близько 100 тварин. Усі операції проводили безкоштовно, а витрати на проживання та харчування розділили між собою місто та ГО “Альтернатива”. Але й тоді ветеринари попереджали: вони приїхали не рятувати, а вчити. І якщо місто започатковане не продовжить, уся проведена робота буде зведена нанівець.

Міський притулок для бродячих тварин у Калуші існує з 2011 року. На сьогодні там працює семеро осіб, а притулок щороку отримує з бюджету — приблизно 300 тис. гривень.

Після приїзду “4 лап” минуло кілька місяців, проте, поступу у розвитку стерилізації тварин у Калуші — немає. Досі на території комунального притулку стоїть обдертий вагончик, який мав перетворитися на стерилізаційну. І, якщо торік говорили про те, що на ремонт вагончика потрібно у межах 100 тисяч гривень, то цього року взялися рахувати по-новому і — шукати варіантів.

Хоча, на думку Юрія Родзя, до всього потрібно ще й бажання:

— Коли прийшли у приміщення на Хіміків, 10, воно не було придатним для роботи. Ми просто ходили за підприємцями, щоб ті допомогли із ремонтом. Хіба функція працівників притулку — лише годувати псів?

Про те, що волонтери докладатимуть зусиль до впорядкування вагончика, говорить і Леся Мартиненко:

— Я була у КП “Екосервіс”, просила перелік необхідних для ремонту вагончика матеріалів — щоб вивчити можливості для допомоги. А вони вже два тижні не можуть сказати, що треба. 

— Зрозуміло, що з операційним столом волонтери не допоможуть. Але, думаю, у Калуші знайдеться “списаний” операційний стіл, який підійде для стерилізації тварин, — каже волонтер благодійної організації “Дім Сірка” Леся Габель.
І ділиться досвідом: коли кілька років тому взялася за притулок у Павлівці — там утримувалося 260 собак. Їх усіх вдалося стерилізувати за 2,5 місяця — після досягнутих домовленостей із міською владою.

— Притулок без стерилізації — це утопія, даремне витрачання грошей на вітер, — переконана Леся Габель. 

— Зуби собакам не простерилізуєш, — пояснює “Вікнам” Василь Турчин, повторюючи тезу, висловлену міським головою Ігорем Насаликом ще кілька років тому.

Очевидно, що — ні. Проте, у місті чомусь згадали про те, що у собак є зуби, лише тепер — коли “запахло смаленим”. Адже, щомісяця до КП “Екосервіс” надходить від 5 до 15-ти скарг і вимог про відлов агресивних тварин, а Калуш — лідер в області за кількістю покусаних людей.

P.S. Як повідомила “Вікнам” Мирослава Гуменяк, у Калуші зафіксовано другий випадок сказу. 31 січня, поблизу Копанок, мисливці районної філії Українського товариства мисливців і рибалок здійснили відстріл кількох лисиць, і в однієї з них лабораторно підтверджено сказ. Чотирьох мисливців направлено до травматолога для проходження антирабічного лікування.