"Він був строгим тренером, але справедливим. Де в чому я його і наслідую зараз у своїй роботі. Слово тренера для на — У 1979 році дев’ятикласником я вперше почав серйозно займатися легкою атлетикою, — згадав для «Вікон» Микола Шевчук. — Я потрапив у секцію до Олексія Кобрина. Пам’ятаю, це був дощовий грудневий день. Приїхав з села, у шкільній формі, в кедах — про кросівки тоді можна було тільки мріяти. Тренер подивився на мене, скинув з себе штурмовку, віддав мені і сказав: «Біжи, Коля. Дистанція — 10 км. Подолаєш — будуть з тебе люди». І ми з хлопцями побігли незнайомим мені маршрутом до калійного комбінату, потім вулицею Банянська, через усю Височанку, по болоті, калюжах — бо тоді асфальт не всюди був. Коли фінішували на Загір’ї, Олексій Кобрин нас похвалив, бо свою задачу-мінімум виконали. Він був строгим тренером, але справедливим. Де в чому я його і наслідую зараз у своїй роботі. Слово тренера для нас було законом. То зараз, чомусь, діти дуже ліниві. Скажеш їм бігти 10 км – починають думати, пропонувати щось легше.
Олексій Кобрин. Фото з архіву
Микола Шевчук тренувався в Олексія Кобрина лише неповних два роки. За цей час він набув важливих для себе техніки і тактики кросового бігу. На Всесоюзному турнірі «Прикарпатська зима» Микола пробіг трикілометрову дистанцію з четвертим результатом 9 хв. 42 сек., поступившись атлетам з Прибалтики, а у 1981 році, беручи участь у зональних змаганнях Чемпіонату України, — отримав «срібло» на цій дистанції з результатом 9 хв. 13 сек. «Золото» тоді отримав ще один вихованець Олексія Кобрина Іван Джус. Окрім Миколи Шевчука, завдяки своєму тренеру, легкій атлетиці присвятили життя і Галина Сондей, яка зараз працює в Івано-Франківському коледжі фізичної культури, Орест Оклієвич, який обіймає посаду завідувача заочним відділенням цього ж коледжу, Ярослав Підгайний, викладач фізкультури у Зборівській школі та вчитель фізкультури Калуської ЗОШ №2 Наталія Корнійчук. Тренера не стало у 1981 році: Олексій Кобрин загинув у ДТП.
— Коли у 1993 році побудували легкоатлетичний манеж і ДЮСШ «переїхала» туди, — згадує Микола Шевчук, — гріх було не поділитися такою гарною базою з колегами з інших міст. Тоді дирекція школи вирішила провести великі змагання. Ми довго думали, як їх назвати. Зрештою, я запропонував присвятити їх пам’яті Олексія Кобрина, який народився у січні. Не всі були згідні зі мною, бо взимку холодно. Проте перший турнір ми провели на початку березня 1994 року. Відтоді це стало традицією.
21 рік тому до Калуша приїхали команди не лише з нашої області, але й з Рівного, Хмельницького, Тернополя, Чернівців та Одещини. Тоді було і більше атлетичних видів, у яких змагалися спортсмени. Враховуючи непросту ситуацію в державі, цьогорічний турнір пам’яті Олексія Кобрина значно «звузив» географію учасників. Проте минулими вихідними у манежі ДЮСШ управління освіти зібралися понад 200 легкоатлетів з Івано-Франківська, Коломиї, Рожнятова, Долини, Калуша, Калуського району та з міста Зборова, що на Тернопільщині. Проводилися змагання у десяти легкоатлетичних видах. Левову частку нагород здобули господарі манежу — вихованці тренерів ДЮСШ управління освіти Калуської міської ради Ігоря Заремби, Миколи Богоносюка, Марти Ханенків, Людмили Мельник, Галини Строчук та Миколи Шевчука. Приміром, у бігу на дистанції 600 метрів калушани не допустили до п’єдесталу жодного суперника з інших міст. Верхню сходинку посіли Тарас Шинкар і Вікторія Жильцова, срібні нагороди вибороли Владислав Цуркан та Христина Базюк, а «бронзу» відвоювали Олександр Гонський та Вікторія Мазур. До того ж, Тарас Шинкар і Владислав Цуркан повторили свої досягнення і на дистанції 1000 метрів. Третім фінішував Валентин Облядрук. Серед дівчат на цій дистанції кращими були калушанки Вікторія Жильцова (друге місце) та Вікторія Винник (третє місце). У бігу на 200 метрів Вікторія Винник першою пересікла фінішну смугу, а Юлія Спасюк та Катерина Барнич посіли друге і третє місця. Серед юнаків на цій дистанції перемогу святкував Валентин Облядрук, а другим прибіг Артур Журенок.
Відео: Наталія Курдюкова
У метанні молота не було рівних вихованцям тренера-викладача з легкоатлетичних метань Ігоря Заремби. У цьому виді спорту на найвищу сходинку п’єдесталу піднявся Вадим Хандій, друге місце дісталося Андрію Василашу, а третє — Владиславові Грушевському. Відзначилися калуські юнаки та дівчата і в комбінованій естафеті 4х100 метрів, посівши друге місце. А у стрибках у висоту третє місце виборов представник команди Калуша Святослав Вітер, якого готував до цих змагань Віталій Дімітріаді, колишній вихованець уже, на жаль, покійного тренера-викладача ДЮСШ ФСК “Нафтохімік” Вадима Вінницького.
Фото Миколи Шевчука
Всі переможці та призери легкоатлетичного турніру були відзначені грамотами і медалями, а юні спортсмени, які перемогли в бігу на 1000 метрів (коронній дистанції Олексія Кобрина. — Авт.), отримали в нагороду ще й пам’ятні статуетки.
А от щодо рекордів турніру, то наразі їх не домігся жоден спортсмен. Найдавніший рекорд «тримається» з 1995-ого року у бігу на 50 метрів — 6,6 сек. Його встановила Вікторія Вартик із міста Іллічівська Одеської області. «Найсвіжіші» рекорди встановили у 2013 році у бігу на 200 метрів калушанин Юрій Моспан (30,4 сек.) та Лілія Бобровська з Городенки (32,78 сек.).
