“ЛЕНІНа” вирубали під корінь. Але він — відновився

Біля села Гарасимів Тлумацького району з дерев висаджені написи “ЛЕНІН” та “60 СРСР”, які видно навіть на знімках з космосу. Дерева садили ще в радянську епоху, а за часів незалежності України уже навіть встигли вирубати. Однак, ліс — відновився. На Калущині "совок" лісами не увіковічнювали, однак, кілька років тому висадили хвойного "ТРИЗУБа".
Переглядів: 780
Василь Дзундза твердить: в своєму житті кожен має збудувати хату, виховати сина та — посадити "ТРИЗУБ".

Біля села Гарасимів Тлумацького району з дерев висаджені написи “ЛЕНІН” та “60 СРСР”, які видно навіть на знімках з космосу. Про це у соціальній мережі написав депутат Івано-Франківської обласної ради Андрій Гримайлюк і припустив: напевно, місцеві вже і забули про такий цікавий факт і не зважають на нього.

У сільській раді Герасимова кажуть: з “ЛЕНІНа” почалося заліснення села й укріплення гір. Нині село — територія контрастів.

“ЛЕНІН”…

— Садили, ще коли я була 10-річною дитиною, — розповідає ”Вікнам” секретар  сільської ради Герасимова, 55-річна Галина Комарніцька.

“ЛЕНІНа” “написали” ще у 1970-му році — до 100-річчя від дня народження вождя більшовиків. Сільську школу збудували на три роки раніше, ніж почали садити дерева. Тож, до роботи залучали і старшокласників.

— Садили лісники Коломийського держлісгоспу. До посадки залучали людей із села: кожен, хто працював у колгоспі, йшов садити дерева, — каже Галина Комарніцька.

І згадує: хто садив “ЛЕНІНа”, той потім отримував нагороди. 

У Герасимові — стрімкі гори і кам’яниста місцевість. Тож, насадження мали не тільки ідеологічну, але й суто практичну функцію — укріплювали гори.

— Попід гору із “ЛЕНІНим” тече потічок Гостилів. Коріння дерев добре укріплює гору, — каже секретар сільської ради. 

Галина Комарніцька пригадує: як тільки починали садити, то обгороджували деревця спеціальними плотами — щоб вони втрималися на гористій кам’янистій місцевості. З “ЛЕНІНа” почалося заліснення села — лісами засадили більше 300 га гірської місцевості. До того у гористому населеному пункті були лише каміння та хащі.

— То, напевно, були розроблені спеціальні плани, — припускає Галина Комарніцька. — Бо після нас заліснювали Чортовець і Тишківці Городенківського району, Гавриляк Тлумацького району. Згодом роботи — припинили.

Сосновий “ЛЕНІН” розташований на в’їзді до села — на горі. Особливо добре його помітно взимку. Адже, букви висаджені сотнями соснових дерев на площі близько гектара. 

А от “60 СРСР” насадили майже у центрі села — у 1982 році.

— Село розтягнулося на 7 км. В’їжджаєте у село, проїжджаєте приблизно три кілометри і побачите другий “напис”, — орієнтує Галина Комарніцька.

“60 СРСР” — молодший за “ЛЕНІНа” на 12 років. Його сформували у 1982 році — до 60-річчя створення Радянського Союзу. Там — менша площа і ліс — “молодший”.

— Леніна і Союзу немає, а дерева — ростуть. Можливо, доцільніше біля першого досадити “КАТ”, а біля другого “ТЮРМА”? Нехай вся галактика бачить, — припускає депутат Івано-Франківської міської ради Андрій Гримайлюк.

Галина Комарніцька каже: у 1991 році проводили санітарну вирубку лісу і “ЛЕНІНа” вирубали майже під корінь. Однак, за два десятиліття напис — відновився.

— Зараз по всій країні “ленінів” знищують, а у нас навіть не знаю, що робити, — бідкається секретар сільської ради Герасимова.

Досі зелений “напис” не додавав селу на проблем, ні — бонусів. А от сосновий ліс, який досі укріп та розрісся, додає гірського колориту та здоров’я. Секретар сільради каже: хіба що з лісниками радитися, що робити, щоб напис не “муляв” очі з космосу. Між тим, нині “ЛЕНІН” — то не тільки відгомін радянської епохи, а — повноцінний “діловий” ліс.

— Біля гори з “ЛЕНІНим” є джерело: “ЛЕНІН” — з одного боку, а джерело — з іншого. Там колись просто водичка текла з гори. У 1980-их роках це місце облагородили, а у 2008 — провели реконструкцію. У нас у селі ще є 100-річна церква — шість років тому святкували її ювілей. Ось такі у нас контрасти, — доповнює картину Галина Комарніцька.


…і “ТРИЗУБ”

— Такі посадки — то майже все лісгоспи. Їх садять, потім років через 40-50 вирубують. У мене навколо села теж такі посадки. При чому засаджені окремо дубами, окремо грабами, хвойними, — ділиться франківчанин Денис Квасов.

— То все школа. Мені мама розповідає, як їх щороку водили організовано дерева саджати. Корисна справа, ну, і ще от так от партію прославити можна, — пригадує Галина Гавкалюк.

— Я ще зі школи пам’ятаю... Ми в похід ходили. І коли вийшли на одну гору (там хрест, здається, воїнам УПА), а з неї на іншій — якраз цей напис деревами! Це партійні криси так хотіли стежки українських партизан заховати, — пригадує інженер-технолог з Надвірни Ліда Проник.

— Щось подібне є у Чорному Потоці Надвірнянського району — “Верховина”. Знаю навіть автора, котрий садив таким чином дерева, — згадує журналіст Володимир Безгачнюк.
“Вікнам” він розповідає: готував передачу про Дмитра Шовгенюка з Чорного Потоку, місцевого Кулібіна, який у своїй хаті виклав паркет з різних порід дерев, займався селекцією дерев.

— Тоді лісників змушували “писати” на видних місцях: (щоб з літака було видно). От і того дядька спонукали. Я ходив тим лісом. Але напис так важко було прочитати. Пізніше — літав гелікоптером і бачив. Якщо дерева не порубали, бо то недалеко від села, то він ще має бути. Деревам десь років за сорок, — каже Володимир Безгачнюк.

Ніж боротися з привидами минулого, треба посадити лісосмугу із написом “Україна єдина!” — вважає журналіст Юрій Надольський.

— Це буде ефективніша інвестиція зусиль, аніж руйнувати вже висаджений лісок, — каже Юрій Надольський. — Природа сама внесе корективи. За 10-20 років розібрати, що на тому радянському “написі”, зможе хіба що прискіпливий краєзнавець. До нащадків же дійде “Україна єдина”!

Саме таким шляхом пішли на Калущині. У нас — “совкових” написів немає, — впевнений голова Калуської районної ради Василь Дзундза. Однак, уже четвертий рік поблизу Вістови росте хвойний “ТРИЗУБ”, який лісники садили разом із владою та школярами.

— “ТРИЗУБ” садили у квітні 2011 року, — розповів “Вікнам” Василь Дзундза. — На в’їзді до Вістови з боку Калуша (поворот на лісгосп). Площа насаджень — приблизно 2-3 га. Засаджували, переважно, хвойними породами. Тоді тривала акція “Посади дерево”, до якої також залучили й учнів Завадківської школи.

Василь Дзундза навіть оперативно перевірив, чи росте “ТРИЗУБ”, і “Вікнам” констатував: дерева — “прижилися”.


ДО ТЕМИ
Для кам’яного “тризуба” 70-річний дід Анастасій носив камінь майже за кілометр

Колишній вояк УПА Анастасій Козак з села Остриня Тлумацького району виклав на схилі гори найбільший в Україні тризуб з білого каменю. Дід Анастасій виклав тризуб улітку 1992 року на місці, де точились запеклі бої між українськими повстанцями сотні Пилипа Орлика та більшовиками.

Кам’яний символ України має 19 метрів висоти та 13 метрів ширини. Висота центральної частини — 25 м. За словами автора, на спорудження знадобилося до двох вантажівок каменю. Камінь переносив вручну, у двох сумках. Щоразу долав близько 800 м. На час викладання тризубу Анастасію Козаку було 70 років. Рукотворний символ видно з Космосу. Через супутник його можна побачити на електронній карті, а також, завдяки вдалому розташуванню, — з усіх околиць села Остриня та траси загальноукраїнського значення “Івано-Франківськ — Київ”.