Калуський «Фєдот» із «ДНР»

Днями в інтернеті з’явилося відео, на якому 19-річний калушинин Федір Галецький розповідає, як приїхав на Донбас захищати свою землю від “Правого сектору” та української влади. Хлопець каже, що на Прикарпатті його не встигли призвати в армію і наприкінці минулого літа він пішов воювати на Донбас.

За словами Федора, на Схід країни він добирався попутками, а часом — і пішки, бо йому не часто зупинялися. Воювати пішов, бо його знайомі з Горлівки начебто розповідали, що російських військ на Донбасі немає.
Батько Федора начебто кличе його у Санкт-Петербург, але він планує залишатися на Донбасі і після війни.

— Я був поранений, коли ми брали Вуглегірськ. Осколкове поранення в ногу. Зараз лікуюся в лікарні. Коли випишуть, піду далі воювати і відстоювати нашу землю, — каже Федір.

Українським військовим, особливу — Дмитру Ярошу він передає, що дуже чекає і обіцяє достойно зустріти.

— Ми для нього приготуємо хорошу могилку на хорошому кладовищі. Там його і закопаємо. Живцем, — наголошує Федір.

На камеру хлопець говорить російською мовою.

”Когда я умру, развей мой прах над морем... Толька нинада сльоз ани таво нестоят...” — пише “Федір Олександрович” у соціальній мережі

Фото: vk.com

Про те, що син воює за ДНР, мати Ольга дізналася від журналістів одного із центральних телеканалів. «Вікнам» жінка розповіла, що сина не бачила уже майже рік. Коли їхав з міста, їй нібито сказав, що їде на заробітки до Києва. Час від часу телефонував, проте, розповідей про себе та своє місце перебування — уникав. Про те, що син — на Сході, жінка запідозрила взимку: Федір зателефонував додому і повідомив, що у лікарні, бо поранений. Однак, навідріз відмовився, щоб мама до нього приїхала.

— Що я можу сказати? Він собі жив своїм життям. Йому вже майже 20, фактично, доросла людина, — каже Ольга.

З її слів, син останніми роками жив більше у свого дідуся, ніж із нею.

Сусіди на вул. Хіміків, де проживає сім’я Федора Галецького, кажуть, що хлопця тут не бачили уже давно. Степан, який порається на грядці біля будинку, про те, що Федір воює за “ДНР”, дізнається також від журналістів. Новина чоловіка вразила, і він спочатку, здається, навіть не надто повірив. А тоді робить висновок: мабуть, тому сім’єю Галецьких уже другий день цікавляться незнайомі люди. Степан пригадує: близько року тому Федором цікавилася ще й міліція. Чому — чоловік не знає.

9 РОКІВ ШКОЛИ І 8 МІСЯЦІВ УЧИЛИЩА

Батьки Федора Галецького — розлучилися, а мати вдруге вийшла заміж. У Федора — двоє зведених братів. Крім того, у вітчима — ще двоє своїх дітей. Рідний батько Федора — Олександр — проживає у Санкт-Петербурзі.

— Коли вчився у школі, був такий тихенький, що важко з нього було два слова витягнути. Тому я була здивована, коли почула, як він розмовляє російською, — розповідає директор ЗОШ №5 Ірина Люклян.

Федір Галецький навчався у ЗОШ №5. Вчився — погано, каже Ірина Люклян. Хлопець нічим не вирізнявся серед однолітків і не виявляв жодних здібностей.

— Трапляється, дитина не має здібностей до навчання, зате — добре малює, чи має гарний голос. Федір не вирізнявся ніде і нічим, — каже Ірина Люклян. 

Однак, розповідає директор, уже у дев’ятому класі мама втратила вплив на сина — він її просто не слухав. А коли надто докучала доріканнями — перебирався жити до дідуся, у якого — інвалідність. Ірина Люклян пригадує: хоча рідний батько Федора у Калуші не жив, проте, про сина — піклувався: через дідуся передавав гроші на утримання сина, а коли приїжджав до Калуша, завжди приходив до школи, щоб поцікавитися справами Федора. За словами директора школи, вітчим Федора Галецького — «цілком адекватна людина», однак, якось вплинути на поведінку хлопця у старших класах уже не міг. Федір Галецький не тільки зле вчився, але й — часто прогулював уроки.

”А очі то в мене накурені...” — підписав фото у соцмережі “Фєдот”. Фото: vk.com

Із такою ж проблемою стикнулися й у ПТУ №7, у яке після 9-го класу вступив Федір. За словами директора училища Володимира Мельника, Федір Галецький «навчався» тут упродовж восьми місяців. Щоправда, навчався — говорити не можна, — вважає директор. Адже, крім того, що хлопець вчився геть кепсько, він майже не відвідував пари. За підсумками першого семестру, мав неатестації практично з усіх предметів і — до 200 пропущених годин.

Класний керівник та майстер виробничого навчання не раз ходили до батьків та дідуся, однак, жодних результатів такі візити не дали. Через вісім місяців Федора Галецького відрахували із училища.

«ФЄДОТ»

— Його всі кликали «Фєдот». Це людина, яка нічим абсолютно не цікавилася. За зовнішнім виглядом можна було зробити висновок, що він з не дуже багатої сім’ї. Постійно згорблений, ніби побитий, — розповідає про Федора Галецького калушанин Андрій.

Андрій навчався із Федором в одній школі. За його слів, Федора рідко можна було побачити в якійсь компанії, а якщо його і помічали у гурті однолітків, то він «явно був не душею компанії, а — посміховищем». Насміхалися, зокрема, через набуту унаслідок хвороби фізичну ваду.

— Не знаю, що він взагалі робив у школі, — каже Андрій. — Як про нього розповідали, він на самостійних роботах листок здавав одразу на початку уроку, бо нічого написати не міг. Завдання з англійської мови навіть не переписував із дошки — бо це у нього займало надто багато часу.

Багато з тих, хто знав Федора Галецького, характеризують його як дивака, людину, яка постійно жила у своєму світі, а все навколо сприймала загальмовано.

— Усе, що йому було цікаво — погуляти і побалаболити, — каже Андрій.

Він додає: з відео може здатися, що Федір перебуває під дією якихось наркотичних чи психотропних речовин. Насправді, переконує калушанин, Федір Галецький був таким дивним завжди.

Однак, що спонукало калушанина стати у лави ДНР — для всіх загадка. Ще на початку вересня минулого року на сторінці Вконтакте у Федора Галецького — проукраїнські пости та — синьо-жовта символіка. «І тільки наш дух і наша сила переможе путінських посланців», «Слава Україні! Героям Слава!», — такі пости ніяк не гармоніюють зі словами хлопця про те, що наприкінці літа він поїхав воювати за “ДНР”.

— Який би він не був, але він був за Україну, — упевнений Андрій. — Він ходив на мітинги, поширював проукраїнські гасла. І навіть пропонував відшукати хлопця, який підтримував «Беркут».

Андрій припускає, що на вибір Федора міг вплинути рідний батько, який — проживає у Росії.

— Федір постійно говорив, який поганий вітчим, скаржився, що мама змушувала його доглядати молодшого брата, а він — хоче до батька. І хоче, щоб батько його оцінив. Хоча сім’я у нього, може, й не найбагатша, але — добра, — вважає Андрій.

ШАХРАЙСТВО І СЕПАРАТИЗМ

— Кажуть, що Федір назичив багато грошей, і через те утік до батька у Росію, — розповідає «Вікнам» Максим Лазоришин, колишній учень ЗОШ №5.

Однак, можна припустити, що це було не єдиною причиною, через яку Федір покинув Калуш. Як з’ясували «Вікна», калуські правоохоронці уже рік розшукують Федора Галецького за шахрайство.

Торік у травні Федір Галецький «шляхом зловживання довірою» заволодів мобільним телефоном, а потім — його продав. Із аналогічними заявами до міськвідділу міліції звернулися двоє калушан. Федір видурив у людей телефони першого та четвертого травня, а вже шостого травня правоохоронці відкрили дві кримінальні справи за ст. 190 (ч. 2) — шахрайство, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому (карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років. — Авт.).

Однак, спитатися у Федора про мотиви його вчинку правоохоронці не встигли: як повідомили родичі, Федір поїхав із Калуша. Куди — версії різняться: за словами матері, син покинув Калуш, бо поїхав на заробітки до Києва. За іншою інформацією, він виїхав до Одеси або ж — до батька у Росію.

Між тим, якщо з’ясується, що Федір Галецький справді добровільно став у лави “ДНР” та воює проти української армії, йому загрожує значно суворіше покарання, ніж він би отримав за шахрайство із телефонами, адже, торік Верховна Рада України посилила відповідальність за сепаратизм. Калушанину Федору Галецькому загрожує покарання аж до довічного ув’язнення. Якщо він колись повернеться до Калуша.

Юлія БОРИНЕЦЬ, психолог:
— Поганих дітей — не буває. Такими стають у процесі формування людини як особистості. На те, якою виросте дитина, впливає ціла купа факторів, зокрема — і ситуація у сім’ї. Що стало визначальним для Федора — невідомо. Можливо, у такий спосіб хлопець вирішив себе проявити чи — висловити протест на те, як він жив. Або ж — він людина без особливих моральних цінностей, і йому насправді, не важливо, за кого воювати. Не варто виключати і суто прагматичні варіанти: він втікає від відповідальності або ж — сприймає це як роботу, за яку добре платять.

Загалом, ситуація, коли чоловіки «знаходять» себе на війні — не така вже й рідкісна. Але це не через те, що їм подобається воювати: за статистикою, тільки 2% чоловіків отримують задоволення від цього задоволення. Більшість «рвуться» на війну з різних причин. Спочатку — з почуття патріотизму, а потім — через те, що «там» залишилися їхні друзі. Почуття дружби і взаємовиручки «гонить» чоловіків назад на війну. Але не тільки це: зазвичай, люди повертаються з війни з таким адреналіном, таким душевним неспокоєм, що просто не знають, як мають це реалізувати тут.

На війні чоловіки реалізовують і своє почуття обов’язку перед батьківщиною. Але, крім того, часто тут не розуміють тих, хто повернувся із війни, задають необдумані, а часто — відверто дурні питання.

Зазвичай, в історію входять ті люди, у яких — душевний неспокій, потреба у пошуку і бажання щось зробити.