Щоб нам тільки не забракло смирення та відваги повертатися зі скрушеним серцем до Господа... | Фото: Юрій Демків Найважливішими днями Великого тижня в Римо-Католицькій Церкві є Пасхальне Тридення, що розпочинається у Великий Четвер. Цього дня богослужіння Церкви впроваджує вірних в Тайну Господньої Вечері Великого Четверга. Святе Пасхальне Тридення Господньої Муки та Воскресіння є вершиною всього літургійного року Католицької церкви. Як неділя становить вершину тижня, так літургійний рік осягає вершину Урочистостей Пасхи. Пасхальне Тридення розпочинається Месою Господньої Вечері та закінчується вечірнею Неділі Воскресіння.
Храмову тишу порушують кроки вірних, що прийшли на святу месу. Хтось в тиші молиться, готуючись до Літургії, хтось сповідається, Великий піст наближається до свого завершення та водночас до початку тріумфу християнства – Великого Христового Васкресіння. Запалюється світло, під спів церковного гімну, костел наново оживає в спільній молитві.
Діти з Недільної школи прийшли з квітами, щоб привітати настоятеля костелу о.Романа Стадника з днем священства, адже Великий Четвер ще вважається днем священства в римо-католицькій церкві. Після привітань, квіти символічно залишаються лежати на вівтарі. Під час співу «Слава во вишніх Богу» б’ють всі дзвони, грає орган — але вони потім замовкають аж до Великої Суботи.
Число тих, хто приступає цього дня до св.Причастя дуже велике, оскільки кожен католик у день встановлення Євхаристії прагне взяти в ній участь і подякувати Христу за цей дар.
Потім Святі Тайни переносяться до «Темниці», після літургії наступає «оголення вівтаря», тобто з нього знімається скатертина як знак зради, самотності та оголення Ісуса перед хресною смертю.
Все, що відбулося у Великий Четвер, сталося на тлі зради Юди Іскаріота. Так буде до кінця світу з цією «Предивною Вечерею». Буде Євхаристія, буде священство і Церква, «яку брами пекельні не подолають». Але будуть також зради і відступи, бо де є людина, там буде також слабкість і гріх. Щоб нам тільки не забракло смирення та відваги повертатися зі скрушеним серцем до Господа.
