Якби селяни не читали газет, то про появу свиноферми довідалися б, напевно, постфактум | Фото: http://svit-agro.com.ua/ У селі Кропивник відбулися збори мешканців села. Адже, людям стало відомо, що поблизу села планується будівництво свиноферми на 11,6 тисячі голів. Селяни із такими планами — не згідні.
— Люди — проти будівництва свиноферми, — обурюється голова екологічної комісії сільської ради, екс-сільський голова Любомир Бреславський. — Досить того, що село розташоване над шахтними виробітками і просідання землі вже видно неозброєним оком. Кропивник оголошено зоною екологічного лиха, а тепер нам ще одне лихо — свиноферма. Її планують будувати за селом, але вітер постійно дме у бік будинків. Думаю, всім нам тут буде просто нічим дихати. Та й якщо там земельну ділянку забудують, кропив’яни не матимуть території для відселення із зони просідання земної поверхні. Нехай районні керівники будують собі під носом, а не нам. А нам «для здоров’я» вистачить викидів Брошнівського деревообробного підприємства.
Повідомлення про будівництво свиноферми з’явилося у комунальній районній газеті 20 березня. Згідно із повідомленням, громадське обговорення розпочалося з 20 березня і має тривати до 16 квітня. Замовником документації виступає Калуська РДА, а розробником — ТзОВ «Весна». Будуватиме свинарник фермерське господарство «Клин 2014», очільником якого є Михайло Дзундза.
Згідно із проектом розпорядження голови РДА, оприлюдненому на офіційному сайті, відділу архітектури та містобудівного кадастру Калуської РДА доручили провести громадські слухання «для врахування громадських інтересів», згідно із порядком, встановленим Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Однак, посадовці через газету пропонували селянам подавати до відділу свої пропозиції та зауваження. Проводити громадські слухання, схоже, не збиралася ні районна, ні, зрештою, сільська влада. Тож, мешканці села самі зібралися, щоб обговорити перспективу. Щоправда, активність кропив’яни проявили невелику: на збори прийшло близько сотні людей, тобто, навіть не десята частина від загальної кількості дорослого населення.
У коментарі «Вікнам» сільський голова Кропивника Михайло Барнич повідомив: громадські слухання має проводити та структура, яка про них заявила. По великому рахунку, якби селяни не читали газет, то про появу свиноферми довідалися б, напевно, постфактум. Наразі, за інформацією «Вікон», у Кропивнику збирають підписи проти будівництва свиноферми.
Нагадаємо, аналогічну за потужністю свиноферму минулих років планували збудувати поблизу Сівки Войнилівської. Однак, мешканці відмовилися від будівництва через референдум. І навіть — пішли до суду.
ЗАБОРОНИТИ НЕ МОЖНА ДОЗВОЛИТИ
Сільський голова Михайло Барнич «Вікна» запевнив: повідомлення у газеті стало для нього сюрпризом. З його слів, більше року тому він мав розмову із представниками ТзОВ «Даноша» про можливість будівництва свиноферми поблизу села.
— Я інформував про наміри підприємства депутатів сільської ради. Кілька осіб одразу були категорично проти. Але всі зійшлися на тому, що, принаймні, обговорити це питання — можуть, — запевняє Михайло Барнич.
Після того, стверджує сільський голова, до сільської ради більше ніхто не звертався, а депутати не приймали жодних рішень. Виглядало, що справа пригальмувала — аж до появи оголошення у газеті. Однак, сільський голова впевнений: бездумно відкидати пропозицію про будівництво ферми — не варто, адже, це передбачає наповнення сільського бюджету. Нині найбільші доходи село отримує за оренду земельної ділянки під залізницею ТОВ «Карпатнафтохім». Наприклад, цьогоріч за оренду приблизно 9 га землі підприємство заплатить селу 331 000 гривень. Михайло Барнич каже: якщо «хімія» раптом визнає, що орендувати цю землю нерентабельно, або — припинить свою діяльність, «село залишиться без копійки». А сільський голова цього року планує продовжувати освітлення села та — ремонт доріг.
Крім того, наголошує війт, у сільської ради немає підстав, щоб протестувати проти будівництва свиноферми. Адже, землі — за межами населеного пункту, а санітарні норми, передбачені для будівництва свиноферми, — витримані: якщо, згідно із державними будівельними нормами, при будівництві свиноферми такої потужності відстань до населеного пункту має становити не менше 500 метрів, а тут — близько двох кілометрів, запевняє Михайло Барнич.
Сільський голова порахував: якщо буде свиноферма, до сільського бюджету щорічно надходитиме у межах 50-60 000 гривень. Нині ця земельна ділянка поповнює сільський бюджет всього на 2300 гривень на рік.
ФЕРМА ЗА 100 ГРИВЕНЬ?
Хоча Калуська РДА анонсує, що будівництво проводитиме фермерське господарство «Клин 2014», у селі переконані: будуватиме «Даноша».
«Вікна» з’ясували, що підстави для обурення у мешканців села є. Принаймні, — методами, якими діє «Клин».
Згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб-підприємців, фермерське господарство «Клин 2014» із розміром статутного капіталу у 100 гривень, створене торік у лютому та зареєстроване у Новиці. Його засновник — Михайло Дзундза.
У квітні минулого року управління Держземагенства у Калуському районі уклало договір оренди терміном на сім років із Михайлом Дзундзою. Земельна ділянка, площею майже п’ять гектарів, розташована за межами населеного пункту, тому перебуває у віданні ОДА. Михайло Дзундза
орендував земельну ділянку для ведення фермерського господарства.
У жовтні минулого року фермер звернувся до Головного управління Держземагенства в Івано-Франківській області про надання згоди на «спорудження внутрігосподарських об’єктів сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства». І приблизно за місяць Михайло Дзундза таке погодження отримав. Тобто, вже торік підприємець знав, що будуватиме свиноферму. Але і влада села, і — самі селяни стверджують, що вони про це — ні сном, ні духом.
Довідка «Вікон». Згідно із проектом, передбачено будівництво стайні на сім корпусів, приміщення для зерна з приміщенням для приготування кормів, адміністративне приміщення, рампу, герметичні гноєзбірники-лагуни з площадкою сепарації, пожежні резервуари, трансформаторну підстанцію, контрольно-пропускний пункт, дезбар’єр. Проектом запроектовано повний технологічний цикл для відгодівлі свиней. Як йдеться у пояснювальній записці, «наявність сільгоспугідь безпосередньо біля свиноферми дає можливість використовувати високоякісні знезаражені органічні добрива, отримані зі згноєсховищ після анаеробного бродіння гною». Передбачено будівництво об’єкту у три черги. До першої черги увійдуть три корпуси свинарників.
ЗАКОННІ ШПАРИНИ
Для будівництва свиноферми фермеру не потрібно навіть змінювати цільове призначення земельної ділянки. Далі події можуть розвиватися у двох напрямках: або ФГ розпочне будувати ферму і — продасть незавершене будівництво (утакому випадку новий власник будівель зможе користуватися земельною ділянкою у тих самих розмірах, що і попередній. — Авт.). Або ж фермер таки збудує свинарник, передасть його в оренду, а землю — у суборенду. Зрештою, за умовами договору, передавати земельну ділянку у суборенду — не заборонено. Сподіватися, що термін оренди земельної ділянки, на якій будуть збудовані капітальні споруди свинокомплексу, завершиться за сім років — дарма.
Схема, яку застосували у Кропивнику — це лише спосіб оминути аукціон. Про це говорить і сільський голова Кропивника, і — районні земельники. Адже, отримати в оренду земельну ділянку без проведення аукціону, згідно із земельним законодавством, можуть тільки фізичні особи, які беруть цю землю для ведення фермерського господарства. Усім іншим право оренди земельної ділянки надається на конкурентних засадах.
Начальник управління Держкомзему у Калуському району Олег Кульбанський «Вікнам» повідомив: востаннє аукціони на право оренди земель сільгоспризначення проводилися ще наприкінці 2013 року: тоді продали право орендувати три земельні ділянки у Сівці Войнилівській і ще одну — у Довгій Войнилівській.
За словами Олега Кульбанського, процедура аукціону — марудна і тривала. Крім того, якщо в обласному бюджеті не передбачені кошти на проведення аукціонів, провести торги — неможливо.
Однак, напевно, є ще й інша причина, чому аукціони проводять неохоче. Аукціон передбачає конкуренцію. І не факт, що у результаті торгів до Кропивника прийшов би інвестор із наміром будувати свиноферму. Хоча і не факт, що інвестор взагалі прийшов би.
Михайло Дзундза від коментарів «Вікнам» відмовився. Лише зауважив, що з грудня минулого року перебуває на лікуванні і нічого коментувати не може.
Василь ДЗУНДА, голова Калуської районної ради:
— На сьогодні будівництво ферми — це не доконаний факт. Нині тільки розроблена містобудівна документація на будівництво свиноферми, оскільки у селі немає Генплану. До будівництва виявили цікавість інвестори, зокрема, і датські, які пропонують фермеру співпрацю. Однак, якщо мешканці Кропивника із будівництвом не погодяться, на цьому питання буде вичерпане.
Фермер взяв землю для ведення фермерського господарства й отримав дозвіл від Держземагенства на спорудження внутрігосподарських об’єктів сільськогосподарського призначення. Тобто, це може бути не лише свиноферма, але й ферма великої рогатої худоби, сільськогосподарські склади чи — якась база. Одне слово, фермер може розвивати свій бізнес у різних напрямках. Зараз — думає про свиноферму. Не вийде — обмірковуватиме інші варіанти. Ще рік тому людина могла не знати, що саме буде будувати. З’явилася ідея — питає думки людей. Зрештою, ця процедура передбачена законодавством.
Я, як голова Калуської районної ради, зацікавлений, щоб у районі створювалося якнайбільше фермерських господарств, які б брали в обробіток землю. Адже, досі у районі пустує 5000 гектарів.