«Даноша»: земля і люди

Нині компанія із датськими інвестиціями «Даноша» орендує землі у 38-ми населених пунктах Калуського, Галицького і Жидачівського районів. А це, розповідає начальник земельного відділу «Даноші» Галина Костецька, близько 10 500 договорів оренди на 12 000 га землі. З них 6 800 договорів укладено у Калуському районі. Тут компанія орендує близько 7 000 га землі.

Торік «Даноші» виповнилося 10 років. Від святкування працівники відмовилися та перенаправили кошти на допомогу пораненим бійцям в зоні АТО з Івано-Франківської області, а за рішенням керівництва компанії дані кошти були подвоєні. Компанія вдало пережила й економічну кризу в Україні у 2008-2009 роках, і — постійні зміни у законодавстві, які, зазвичай, диктують нові правила гри на ринку бізнесу. Постійно удосконалюючи свої «правові» знання, на «Даноші» консультують і мешканців сіл.

— Наша інформаційна лінія часто «підміняє» функції Держземагенства, адже, люди, які не можуть самотужки розібратися у земельному законодавстві, телефонують нам. Часто спеціалісти нашого відділу мають надати не тільки кваліфіковану юридичну, але й — посильну психологічну допомогу, — розповідає «Вікнам» помічник керівника відділу зовнішніх зв’язків та розвитку Тетяна Пронь.

Відтак, працівники «Даноші» розвінчують кілька міфів, які сформувалися впродовж багатьох років навколо діяльності компанії.

МІФ №1. НИЗЬКА ОРЕНДНА ПЛАТА

Коли «Даноша» укладала перші договори оренди, у 2006 році, розмір орендної плати становив 1,5% від нормативної грошової оцінки землі.

— На той момент це була хороша орендна плата, — запевняє керівник відділу зовнішніх зв’язків та розвитку Любов Богачевська. — Однак, за роки діяльності орендна плата зросла у 5-6 разів. А це, в свою чергу, свідчить про високу конкурентоспроможність та стабільність компанії. Жодна компанія чи установа не може сплачувати меншу орендну плату, ніж 3% від нормативної грошової оцінки землі. Беручи в оренду паї, «Даноша» диференціює плату за землю залежно від терміну оренди. У компанії пропонують пайовикам орендну плату у розмірі 4-6% (чим триваліша оренда, тим більша плата за користування землею) від нормативної грошової оцінки землі, яка в свою чергу поступово зростає в зв’язку із переоцінкою землі чи проведенням індексації.

Працівники компанії допомагають пайовикам з документацією. Адже, за техдокументацію для оформлення свідоцтва на право власності на земельну ділянку потрібно заплатити у межах 800-1000 гривень. Часто ця сума співрозмірна із пенсією людини. Компанія допомагає людині із документами, а потім цю суму вираховує з орендної плати, відповідно до заяви самого пайовика.

Виплачуючи пайовикам орендну плату, компанія бере на себе сплату податків із цього виду доходу. Пайовики можуть отримати оплату грошима, або — зерном. Зерно пайовикам фасують у мішки і привозять у село.

— Було дуже приємно, коли до нас нещодавно телефонували люди зі словами вдячності за добре організований процес видачі зерна, зокрема його фасування у 25 кг мішки. Крім того, наскільки нам відомо, жодна інша компанія не пропонує пайовикам орендну плату у розмірі 6%, — розповідає Любов Богачевська.

«Вікнам» наводять приклад розміру орендної плати для пайовиків. Скажімо, у Копанках власник паю у 2013 році у середньому отримував 396 гривень за 1 га землі; торік — 660 гривень, а цього року отримає близько 824 гривні.

Минулого року компанія вирішила підвищити орендну плату, і – вперлася у великі проблеми.

Для того, щоб змінити розмір орендної плати, потрібно було перереєструвати тисячі договорів оренди, — розповідає «Вікнам» Галина Костецька. Спочатку — розірвати кожен договір, зареєструвати його розірвання, а потім укласти новий договір і — його зареєструвати. Однак, за кілька років процедура реєстрації права оренди землі — змінилася. Було створено Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, і щоб компанія могла зареєструвати новий договір оренди, у Держреєстрі має бути відкрито розділ, у якому реєструють право власності. Відтак, людина мала сплатити 119 гривень за витяг із реєстру і ще 120 гривень — держмита.

— Допомогти людям у цьому питанні ми були безсилі, — продовжує Галина Костецька. — Адже, навіть, якщо компанія могла б сплатити ці кошти, без фізичної присутності людини провести процедуру реєстрації — нереально. А люди не прагнули завдавати собі зайвих клопотів. З вищеописаного можемо зазначити про те, що даний процес досить клопіткий та довготривалий.

МІФ №2. ВИКОРИСТАННЯ «СХЕМ»

Кілька років тому змінилося земельне законодавство і, згідно зі змінами, орендувати земельну ділянку без проведення земельних торгів можуть тільки фізичні особи — для ведення фермерського господарства. До того часу, каже Галина Костецька, «Даноша» користувалася земельними ділянками на підставі тимчасових договорів, укладених із сільськими радами чи — РДА, згідно чинного законодавства на той момент (залежно від місця розташування земельної ділянки. — Авт.). Зміни у законодавстві поставили компанію у скрутне становище. Адже, вийшло, що компанія обробляє землі, не маючи на це відповідних документів. Цією ситуацією відразу ж скористалися конкуренти. І за короткий період часу компанія втратила понад 200 га землі у Галицькому районі. Відтак, постало питання: або «Даноша» відмовляється від обробітку цих земель, або ж — змушена шукати вихід.

— Землі, які ми втратили, взяли в обробіток фермери, — каже Любов Богачевська. — Ми досконало вивчили законодавство про фермерське господарство і з’ясували, що у співпраці з фермерами немає нічого протизаконного. «Даноша» закликає до співпраці малі фермерські господарства та прагне до розвитку фермерства в сільській місцевості, адже багато землі на даний момент просто пустує…

Люба Богачевська демонструє величезну, ледь не у її зріст покрокову блок-схему проведення земельних торгів. Всього розписано 32 кроки. Схему видрукували, щоб ознайомити генерального директора Крістіана Брокопа. Згідно із законодавством, за межами населеного пункту земельні торги влаштовує управління Держземагентства. Для цього структура спочатку оголошує конкурс, щоб визначити організацію, яка виготовить проект землеустрою. Потім — конкурс на лецітатора, який проведе земельні торги. І після цього тільки можуть відбутися самі торги. Переможцем аукціону стане той, хто запропонує найбільшу орендну плату за земельну ділянку.

— Для держави це довго і вартісно. Ми не проти отримувати земельні ділянки через аукціон, однак, у бюджетах просто не закладають грошей для проведення таких аукціонів. Виходить абсурдна ситуація: ми обробляємо землю і хочемо за неї платити. А механізм, який запропонований, часто не стає реальністю. Натомість співпраця з фермерами дає можливість розвивати сільське господарство.

На «Даноші» «Вікнам» демонструють, скільки платить компанія за оренду землі під свинофермами: у Мостищах, Копанках, Вилках, Луці — тисячі, а по декуди сотні тисяч гривень.  До прикладу, у Кропивнику, де компанія має намір будувати свиноферму, орієнтовний розмір орендної плати становитиме близько 100 000 гривень на рік. У намірі будувати там свиноферму компанія утвердилася близько двох місяців тому, погодившись на пропозицію.

— Ми запрошуємо громаду до контролю за діяльністю наших виробництв. Мешканці села, де розташовані наші об’єкти можуть увійти до контрольної комісії, яка відстежуватиме дотримання екологічних і будівельних норм, стежитиме за результатами проб води, повітря і ґрунту. Якщо люди стануть частиною процесу, то вони більше нам довірятимуть.

МІФ №3. ГРОШІ НА РОЗВИТОК СІЛ — ЦЕ ОБОВ’ЯЗОК?

Згідно з нормативними документами, у яких йдеться про пайову участь забудовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів, договір про пайову участь замовника укладається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про укладення договору про пайову участь, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт в межах населеного пункту. Однак, — лише у тому випадку, якщо будівництво ведеться у межах населеного пункту. Між тим, більшість ферм та інших об’єктів компанії розташовані за межами населених пунктів. Окрім того, при будівництві ферми, компанія завжди дотримується законодавства, витримуючи санітарно захисні зони.

— Однак, компанія з власної ініціативи бере участь у розвитку та поліпшенні інфраструктури населених пунктів, — розповідає Любов Богачевська.

Так, у «Даноші» створено соціальний фонд, 30% якого використовується на поліпшення стану доріг. По факту, цей показник може сягати і 70%. Наприклад, минулого року «Даноша» підтримала програму ремонту доріг, ініційовану районною владою, і придбала за 250 тис. гривень 60 тонн дьогтю. Крім цього, компанія завжди готова додатково надати грейдер для розрівнювання доріг, чи розчистки від снігу.

МІФ №4. ЕКОЛОГІЧНИЙ «МОНСТР»

— Кожен працівник «Даноші» має право придбати 120 кг м’яса на рік за пільговою ціною, — розповідає керівник прес-служби «Даноші» Надія Сухарник. — Я сама завжди беру це м’ясо і навіть надаю йому перевагу перед домашньою свининою. Адже, м’ясо свиней «Даноші» — пісніше. Крім того, я бачу, у яких умовах вирощують поросят на «Даноші»: тут і постійна стабільна температура й освітлення, і — збалансовані корми і професійний ветеринарний догляд. І — жодних шкідливих добавок, адже, по-перше, це не відповідає європейським стандартам; по-друге, це просто дорого.

Звісно, «Даноша» — не шоколадна фабрика і пахнути від її виробничих об’єктів по-іншому не може. Але так пахне, до прикладу, у Данії, яка потужно розвиває сільське господарство. На 5 млн. населення Данії припадає 26 млн. поголів’я свиней. В Україні — на 40 млн. населення припадає лише 7 млн. свиней. Датська компанія працює за новітніми еко-стандартами і намагається мінімізувати наслідки від діяльності підприємства.

— Усі гноєсховища «лагуни» для зберігання гною, якими користується «Даноша», — закритого типу. Зрештою, схожого типу лагуни — й у Данії. Плюс — добре герметизовані і захищені від витоку гноївки. Кілька років тому українська фірма, яка тут працювала, мала бетонні гноєсховища відкритого типу.

За роки роботи компанія безперервно вчилася на власних помилках. Тому зараз веде активну роз’яснювальну роботу серед людей і є максимально відкритою. Крім того, постійно модернізує техніку й обладнання. Наприклад, один раз на рік удобрює землю ін’єкційним методом, який майже не створює неприємного запаху. Компанія також перепрошує мешканців найближчих сіл за незручності та повідомляє про графік вивезення гноївки на поля.

Гноївка на поля не може бути внесена понад норму. Перед удобренням відбираються проби ґрунту і надсилаються до двох лабораторій — у Данію та Івано-Франківськ. Результати аналізу показують яких саме речовин не вистачає ґрунту. У такий спосіб ми максимально раціонально використовуємо ресурси компанії. І вже з’ясували: урожайність полів за час оренди земельних ділянок зросла приблизно вдвічі. 

Сьогодні навколо компанії «Даноша» відбуваються незрозумілі події: з’являються різноманітні інформаційні повідомлення про порушені кримінальні справи, у яких фігурує компанія. А це спричинене фактором нечесної конкуренції та відчувається наближення виборів.

— Ми завжди готові надати контролюючим органам будь-який документ, який їх цікавить, — каже Любов Богачевська. — Більше того: маємо ще жорсткіший контроль від Європейського банку реконструкції і розвитку та банку IFC, які надають нам кредити на розвиток бізнесу. Кожна із цих фінансових європейських установ жорстко контролює нашу діяльність, і по кожному випадку ми їм надсилаємо просто цілі стоси документів. Повірте, якби європейці виявили зловживання з нашого боку — чи то екологічними стандартами, чи — інші порушення законодавства, вони б дуже швидко перекрили нам фінансовий кисень.

Керівництво стверджує, що інвестори ТзОВ «Даноша» надалі готові підтримати компанію у розвитку та виділити інвестиційні кошти. А це свідчить про бажання компанії працювати та розвиватися на території Прикарпаття не один рік, а мати багаторічну перспективу спільного розвитку, як і місцевих громад, так і компанії.