Народний депутат пропонує об’єднати місто і район. Однак, на Калущині більше схиляються до укрупнення існуючих тер 6 квітня голова ОДА Олег Гончарук видав розпорядження про утворення регіональної робочої групи з підготовки перспективного плану формування територій громад на Прикарпатті. Аналогічні групи утворені й у районах.
Днями обласна робоча група розпочала об’їзд районів — щоб донести до людей основні принципи законодавчих актів про об’єднання громад. У середу приїхали і до Калуша.
Нагадаємо, на початку березня Президент України Петро Порошенко підписав закон “Про добровільне об’єданння громад”. Це — модель адміністративно-територіальної реформи, яку втілюватиме держава. Поки що посадовці говорять про добровільність процесу.
Модель — наразі не ідеальна і потребує законодавчої “шліфовки”. Однак, об’єднані територіальні громади матимуть ширші повноваження та можуть претендувати на допомогу із держбюджету на розвиток інфраструктури.
Кожний адміністративний центр об’єднаної територіальної громади буде такою собі цілісною “особою”, якою керуватиме Рада громади із виконавчим органом. До виконкому мають входити відділи ЖКГ, соціального забезпечення, земельних ресурсів, містобудування та архітектури, культури і спорту. У кожному адміністративному центрі розташуються казначейство, Центр надання адміністративних послуг, пенсійний фонд, РАГС, санслужба. Це — державні структури, які не утримує громада, але має знайти для них приміщення.
Кожен адміністративний центр мав би мати свою лікарню зі станцією швидкої і невідкладної медичної допомоги, — акцентувала активіст партії “ВОЛЯ”, юрист Ольга Галабала. Якщо ж громада ще не має своєї лікарні, вона може отримати інфраструктурну субвенцію на будівництво медичного закладу. А до завершення будівництва отримуватиме медичну субвенцію, яку буде перераховувати тому медичному закладу, який лікуватиме мешканців об’єднаної громади.
Громада також має утримувати муніципальну міліцію та старосту. Староста — це нова посада в органах місцевого самоврядування. За словами директора обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації Богдана Волошинського, старостою буде посадова особа, яка працює на території населеного пункту, який не є адміністративним центром об’єднаної одиниці. Староста — це виборна посада, і на нього поширюється закон про службу в органах місцевого самоврядування. Щоправда, каже Богдан Волошинський, законодавство не прописує процедуру обрання старости, відтак, на місцях чекають роз’яснень.
Об’єднані громади матимуть ширші повноваження і — бюджетні можливості, — запевнила заступник начальника бюджетного управління ОДА Світлана Соколик. Так, об’єднані самоспроможні громади отримають повноваження міста обласного підпорядкування. А за цим — до бюджету об’єднаної громади надходитиме 60% податку з доходів фізичних осіб та 25% екологічного податку. Адже, цьогоріч, зі змінами до бюджетного та податкового кодексів, змінився порядок розподілу коштів між місцевими бюджетами. Наразі невеликі міста та села від цього програли. Об’єднання обіцяє виправити нерівність. Крім того, місцеві бюджети об’єднаних громад отримують нові види надходжень: цільову медичну та освітню субвенції. Змінився і порядок їх адміністрування. Тепер не потрібно буде квапитися із проведенням тендерів, адже, залишки коштів за освітньою та медичною субвенціями наприкінці року будуть зберігатися на рахунках місцевих бюджетів та використовуватися у наступному році.
Також об’єднані громади можуть претендувати на інфраструктурну субвенцію. Пропозицію про надання фінансової допомоги вносить ОДА за поданням місцевої ради об’єднаної територіальної громади не пізніше, ніж 15 липня року, що передує бюджетному періоду, у якому передбачається надання фінансової підтримки.
ГАЛОПОМ ПО АДМІНРЕФОРМІ
Для того, щоб громада об’єдналася, необхідний ключовий момент — розробити план перспективного об’єднання громад. Такий план має бути розроблений до 1 червня, — наголосила начальник відділу підготовки та супроводу регіональних програм управління регіонального розвитку департаменту будівництва, ЖКГ, містобудування та архітектури ОДА Лариса Зикова. А директор департаменту економіки ОДА Володимир Попович акцентував: затвердження до 1 червня перспективного плану та плану із реалізації стратегії — основна вимога для включення об’єднаних громад до фінансування із Держбюджету. Відтак, посадовці пропонували мешканцям Калущини терміново подавати свої пропозиції та переглянути план заходів. А також запевнили: консультації для громадськості будуть проводитися на усіх етепах підготовки плану.
Добровільне об’єднання має бути добровільним, — акцентував заступник голови районної ради Сергій Твардовський. І запевнив: до місцевих виборів із об’єднанням — не встигнуть. Тоді для чого подавати концепції об’єднань, коли після виборів склад місцевих рад — оновиться, і нові “обличчя”, можливо, матимуть інший погляд на модель об’єднань?
Закон “Про добровільне об’єднання територіальних громад” прописує тривалу процедуру, яка складається із багатьох етапів, триває упродовж кількох місяців і може затягнутися аж до кінця року.
Між тим, перспективні плани, як йшлося раніше, мають бути подані максимум до 1 червня. І якщо у процесі обговорення територіальні громади захочуть об’єднатися не згідно перспективних планів, то можуть не отримати бюджетного фінансування, — наголосила Ольга Галабала. Зміни до перспективного плану після його затвердження внести буде дуже складно.
Ольга Галабала також акцентувала: сільська влада має бути свідома того, яку велику відповідальність перебирає на себе населений пункт у разі, якщо стане адміністративним центром об’єднаної територіальної одиниці.
— Треба не рватися стати адмінцентром, а — усвідомити відповідальність, — наполягала вона.
Ольга Галабала пояснила: об’єднані громади матимуть прямі стосунки із держбюджетом, виконуватимуть делеговані повноваження, утримуватимуть муніципальну міліцію, керівника якої призначатиме голова Ради громади. Кожна об’єднана громада здійснюватиме управління мережею шкіл і медзакладів, на її території працюватимуть державні установи.
— А тепер подумайте: скільки адміністративних центрів можна утворити на Калущині? — акцентувала Ольга Галабала.
Фактично, добровільність об’єднання, швидше за все, завершиться 1 червня — коли територіальні громади подадуть перспективні плани розвитку. На думку громадського активіста Олени Білоус, встигнути до цього часу подати на затвердження перспективні плани об’єднання зможе лише частина громад. А ті, які не встигнуть, доступу до бюджетного фінансування — не отримають.
Процес об’єднання з одного боку — педалюють, а з іншого — гальмують. Адже, про яку якість може йтися, якщо для розробки проекту об’єднань для громад виділили місяць, майже половина якого припадає на вихідні дні?
— Для чого робоча група переказує закон? — обурювалися в кулуарах громадські активісти. — Ми можемо прочитати його самі. Вони б мали приїхати до нас із пропозиціями — як, згідно усіх нормативних документів, мала би виглядати модель об’єднання на Калущині. А вже “на місці” люди б вносили у їхні пропозиції корективи.
Процедура об’єднання:
— Ініціатива створення об’єднаної громади із визначенням центру об’єднання та громад, що об’єднуються (сільський голова, третина депутатів та громада);
— Громадське обговорення упродовж 30-ти днів, прийняття рішення про згоду на об’єднання на сесії місцевої ради та делегування представника до спільної робочої групи;
— Сільський голова надсилає пропозицію до об’єднання суміжній територіальній громаді. При об’єднанні не може бути “білих плям”. Тобто, якщо якась громада посередині заплановано об’єднавчого кола не захоче об’єднуватися, то всі інші громади також не зможуть об’єднатися;
— Громадське обговорення пропозиції суміжною громадою (30 днів), проведення сесії для прийняття рішення та делегування представників до робочої групи;
— Спільна робоча група розробляє документи про добровільне об’єднання;
— Громадське обговорення проектів рішень (до 60 днів) та прийняття рішень сесій місцевих рад про схвалення проекту таких документів.;
— П’ять днів — на подання рішення до ОДА для отримання висновку;
— Десять днів — на отримання погодження від ОДА;
— Рішення сесії місцевої ради про ухвалення добровільного об’єднання
— Звернення сільського голови до обласної ради про утворення об’єднаної територіальної громади.
РЕФОРМА “ВІД НАСАЛИКА”
Нині стає дедалі очевидніше: адміністративно-територіальна реформа — неминуча. Калущина може піти в адмінреформу або у загальнодержавній упряжці, або ж — вдатися до експерименту, за який мешканців Калущини агітує народний депутат Ігор Насалик.
Нагадаємо, Ігор Насалик лобіював проведення адміністративно-територіальної реформи, ще будучи міським головою Калуша. У 2011 році він запровадив на Калущині безкоштовну медицину “як перший крок до проведення адмінреформи”. Однак, села Ігоря Насалика — не підтримали. Тож, уже з цього року Калущину повністю відлучили від програми безкоштовної медицини, яку фінансує місто.
Ставши народним депутатом, Ігор Насалик ще торік зареєстрував законопроект “Про державно-правовий експеримент з проведення реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади на території Калуського району та міста Калуша Івано-Франківської області”. Однак, депутати Калуської районної ради не підтримали адмінреформу від Насалика та вважають, що його впровадження “призведе до суттєвого порушення прав і свобод громадян, жителів сіл та селища Калуського району”.
Депутати районної ради підтримали звернення сільських голів до голови ВРУ Володимира Гройсмана і Голови Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради Сергія Власенка з проханням утриматись від розгляду даного законопроекту.
Днями Ігор Насалик прийшов на сесію Калуської районної ради із основними тезами “експерименту”. Народний депутат навіть оголосив “сигнальне голосування”, щоб бачити рівень підтримки райради його пропозицій. Рівень виявився дуже низьким і народний депутат в емоціях покинув сесійну залу. І хоча наостанок заявив, що “знімає законопроект”, проте, на другий день прийшов на засідання робочої групи. У фахівців Ігор Насалик запитав про модель об’єднання, яка на їхню думку, пасує для Калущини.
Нагадаємо, що народний депутат пропонує об’єднати місто і район. Однак, на Калущині більше схиляються до укрупнення існуючих територіальних одиниць, ніж — до пропозиції Ігоря Насалика.
Голова Калуської районної ради Василь Дзундза “Вікнам” повідомив: у районі розглядають можливість утворення шести об’єднаних територіальних громад на базі сіл Голинь, Верхня, Войнилів, Новиця, Негівці. Також на нинішній день вирішують, яке село має стати шостим “базовим” — Вістова чи Боднарів.
Василь Дзундза зауважив, що, судячи із голосування на сесії Калуської райради, Калуський район йтиме у загальноукраїнській тенденції впровадження адміністративно-територіальної реформи, а не в “експериментальній”.
Прямуючи шляхом, який визначила держава, Калущина має пройти усі етапи й витримати часові рамки. Погодившись на експеримент, мешканці міста і району мали б лише дочекатися прийняття Закону.
Лобіюючи експериментальну адмінреформу, Ігор Насалик акцентує на можливості отримання “європейських” коштів, адже, Калущина стане “піонером” адмінреформи. Однак, члени робочої групи про експеримент “від Насалика” відгукуються обережно. На думку чиновників, проект адмінреформи від народного депутата — радикальний і затверджена на державному рівні Методика формування спроможних територіальних громад розходиться із пропозиціями від Ігоря Насалика.
