Тетяна Кузевич: Українки додають східному танцю душевності, емоцій, класичної постановки корпусу

Граційна, жіночна, радісна та впевнена у собі калушанка Тетяна Кузевич знає про східні танці чимало цікавого, а ще – може навчити цьому всіх охочих. У 2012 році Тетяна заснувала у Калуші студію “Магія сходу”, де займаються як дорослі, так і дітки. Тетяна також є співорганізатором Всеукраїнського конкурсу-фестивалю східного танцю “Кубок Прикарпаття”, який відбудеться у Калуші вже цих вихідних.
Переглядів: 726
Українки є окрасою східних танців, вважає Тетяна Кузевич

Про свято краси і хорошого настрою, про східні танці у Калуші та філософію танців загалом “Вікна” поговорили із Тетяною Кузевич.

Тетяна встигає усе: виховувати двох маленьких діток (молодшому всього лиш 8 місяців), танцювати та вчити цьому інших, брати участь у конкурсах та самій організовувати їх. Поєднувати і роботу, і догляд за маленькими дітьми важко  — Тетяна каже, що спить мало і все планує наперед. Але вдома її підтримують, а однією із сімейних традицій є обійми хоча б раз на день. Про своє насичене життя та про східні танці Тетяна Кузевич розповіла “Вікнам”.

— Коли Ви прийшли у світ танців?
— Танцювати я хотіла завжди, але музику в дитинстві любила більше, так що ходила до музичної школи і серйозно займалась саме музичним мистецтвом.

До світу танцю потрапила уже після закінчення інституту, прийшовши на заняття з танцювальної аеробіки до Марії Ляшкевич. Танцювальні комбінації, елементи класичного танцю біля станка… Я пам’ятаю, що додому після заняття не йшла, а летіла. Позаймавшись у Марії Василівни рік, попросила допомогти мені вступити на хореографічне відділення Київського національного університету культури і мистецтв. І мені вдалося.

— Тобто зараз Ви — дипломований хореограф?
— Так, це моя друга освіта. За першою освітою (теж вищою) я — піаністка. А от східні танці вчила на щорічних курсах при федерації. Також маю ліцензію.

— Чи пам’ятаєте свою першу перемогу у танцювальному конкурсі?
— Це було у Львові у 2010 році. Конкурс “Натхнення”. Сама собі придумала постановку, ще добре і не знала, як правильно, хіба що десь на інтуїтивному рівні. Сама приїхала, переживала, дивилася на костюми у дівчат, на постановки. І, в результаті, привезла перше місце. Це дуже надихнуло надалі продовжувати танцювати і розвиватися в цьому напрямку.

— Розкажіть про свою студію східного танцю “Магія сходу”? Чи підтримали калушанки таку ідею?
— Спершу я працювала тренером з фітнесу. Оскільки я творча людина і дуже хотіла щось “творити”, а у фітнесі не дуже “сотвориш”, паралельно на фітнес-заняттях раз на тиждень я почала давати елементи східних танців. Прийшли дівчата, яким було замало цього, і я проводила ці заняття вже двічі на тиждень. Тоді почала їздити на майстер-класи, сама вставала зранку і танцювала, вдосконалювала техніку…. Найбільш надихнула мене голова Української Асоціації Виконавців Східного танцю Ольга Рудакова. Телефонуючи до неї, почуєш: “Ти зможеш..” — і в тебе виростають “крила”. Отак у 2012 році назбиралась невелика кількість дівчат і мам, які ввечері приходили і вчилися східному танцю, які шили костюми, їздили на конкурси. Попри домашні обов’язки жінки, мами і молоді дружини знаходять час для себе.

— Чи проводите ви заняття зі східних танців для дітей?
— Так, ми і діток навчаємо віднедавна. Цього року наша студія розширилась і у мене з’явилась напарниця — дитячий хореограф за освітою Надія Минай.


Маленька донечка Тетяни Кузевич — також танцівниця

У східних танцях є певні обмеження для дитячого східного танцю: більш закриті костюми, тематика пісень — про маму чи природу, а не про любов (ми завжди шукаємо переклад пісні, яку танцюємо), й обмежена кількість рухів (менш відверті). Часто у постановках ми використовуємо шоу-номер — це східний танець з іншим видом танцю. Тоді і сюжет цікавіший, і діти танцюють із задоволенням. Окрім східних танців, раз на тиждень у нас класичний танець і вправи біля станка. Це — основа хореографії.

— Цікаво, а чоловіки також займаються східними танцями?
— Так, звісно. В Україні — це Олексій Рябошапко, Олександр Бронь (спеціалісти з хореографічною освітою, танцівники високого рівня), у світовому масштабі — Тіто, Амір Тхалеб. Вони переважно навчають інших на майстер-класах.

— Щоб виконувати східні танці, яку фігуру жінка повинна мати? Бо зазвичай такі танцівниці трохи повненькі. Так легше?
— Я вам скажу коротко: “Потрясающая фигура — это когда есть чем потрясти”. У східних танцях жінка має мати фігуру з округлими формами. Але не занадто! Все повинно виглядати гармонійно.

— Як Ви вважаєте, щоб займатися східними танцями, треба вивчати східну філософію? Ви, наприклад, захоплюєтеся країнами Сходу, може, якісь відвідували?
— Ще не відвідувала, але арабську та єгипетську культуру, релігію, історію, фольклор — вивчаю. Це потрібно знати обов’язково. В Україні є багато конкурсів, де приїжджають арабські зірки беллідансу (танець живота), і в них як “першоджерела” є можливість чогось повчитися. Головне — бажання.

— Кажуть, до слова, що самі танцівниці зі східних країн свої танці виконують досить посередньо.
— Вони танцюють не посередньо, а характерно для їхнього арабського темпераменту. А у нас “слов’янська душа”, лірика, ми привносимо в цей танець душевність, емоції, класичну постановку корпусу. Навіть існує такий вислів “рашн белідашн”. Ми прикрашаємо цей танець.

— Розкажіть про фестиваль східного танцю “Кубок Прикарпаття”, що відбудеться у Калуші?
— Я їздила на навчання на схід України до Донецька. Там більше розвинений цей вид танцю і частіше проводяться конкурси, а в нас їх практично нема. Звичайно, захотілося і тут влаштувати таке свято краси. У нашій області знайшлось ще декілька прихильників східних танців, вони мене підтримали — і в 2013 році у Калуші відбувся перший “Кубок Прикарпаття”, де ми встановили світовий рекорд з наймасовішого виконання східного танцю. Адже дуже хотілося чимось відзначити перший конкурс на Прикарпатті.

Цього року ми розпочинаємо в Калуші новий формат конкурсу зі східних танців. Це буде не просто конкурс, а фестиваль жіночого спілкування. Гадаю, чарівним калушанкам потрібен цей фестиваль. Надіюсь, він стане щорічним. Тож, запрошуємо усіх осіб прекрасної статі відвідати наші лекції-семінари, попрактикуватися, попити чай чи каву з солодощами і — просто поспілкуватися.

— Ви також є і суддею танцювальних конкурсів. Чи важко оцінювати виконання східного танцю?
— О, це досить важко. Танцівники з кожним роком стають все сильнішими, їх стає більше, тому суддя повинен знати всі правила. Щороку ми їздимо до Києва і складаємо іспит із суддівства, як-то кажуть, підтримуємо себе у формі.

Ми оцінюємо за трьома показниками: образ в цілому, техніка і композиція, постановка.

— Знаю, що костюми для східних танців доволі дорогі. Ви робите їх власноруч, шиєте на замовлення чи купуєте?
— Професійні костюми — це розкіш: повинна бути і тканина дорога, і каміння багато, та й сам костюм повинен доповнювати образ, робити жінку прекрасною — приховувати недоліки, підкреслювати фігуру. Звичайно, у групових танцях, для дітей — вони шиються простіше. Але все одно з теперішніми цінами — це задоволення не з дешевих. Наші спонсори — це батьки дітей. За це їм велике спасибі. Вони і гроші на костюми дають (костюми залишаються у дітей, і ми їх перешиваємо в інші), і спонсорують поїздки на конкурси і фестивалі. Ми розуміємо, наскільки це витратно, і, по можливості, стараємося економити: шукаємо в інтернеті, де тканина дешевша, декор недорогий. Не можу не згадати нашого дизайнера, нашу бджілку-трудівницю Ольгу Кузів. Вона, справді, творить шедеври, ще й за такі короткі терміни.

— Чи можна прожити, заробляючи танцями?
— У маленькому містечку — ні. Якщо ставити за мету заробити гроші, і не враховувати людський фактор (що деколи нема грошей, а дитина — талановита), то, можливо.

— Що Ви можете побажати нашим читачам і танцівницям, які тільки починають свій шлях?
— Хочу побажати читачам: живіть із світлом і добром у серці і в думках… Вірте у Бога, вищі сили… Будьте вдячні. А танцівницям — натхнення і терпіння! Треба багато працювати, щоб в глядача перехоплювало подих від вашого виступу.

Розмовляла Тетяна РУСІНКЕВИЧ,
студентка факультету журналістики ЛНУ імені І. Франка