Протокол зборів надали голові Калуської РДА Наталії Бабій. Саме від неї залежить подальший розвиток подій | Фото: Калусь Нагадаємо, поблизу Кропивника планується будівництво свиноферми на майже 12 000 голів. Намір будувати виявило фермерське господарство “Клин 2014”, яке орендує за межами села 5 га землі. Кропив’яни зібрали понад 900 підписів проти будівництва (у селі — більше, ніж 1700 повнолітніх мешканців. — Авт.). Голова Калуської РДА Наталія Бабій видала розпорядження про створення погоджувальної комісії у складі представників влади, фахівців та громадськості.
Днями комісія почала свою роботу. Засідання тривало понад три години. Ще на початку з’ясувалося, що голова ФГ “Клин 2014” Михайло Дзундза на засідання комісії — не прийшов. За словами першого заступника голови Калуської РДА Віктора Гільтайчука, адміністрація не має з ним зв’язку. Посадовець запропонував вислухати представників “Даноші”. Після суперечок слово взяла керівник відділу зовнішніх зв’язків та розвитку ТзОВ “Даноша” Любов Богачевська:
— Якщо “Даноша” “йде” в село, вона бере на себе певні зобов’язання. У Кропивнику — проблеми і з вікнами у школі, і — немає Генплану. Ми готові з цим допомогти. У нас у Маріямполі (Галицький район. — Авт.) збудована ферма нового типу і там працюють усі мешканці Маріямполя. Там — лабораторія, яка моніторить викиди з ферми. Ми беремо воду на аналіз із річок, зі свердловин. Земельна ділянка поблизу Кропивника, на якій планується будівництво, розташована далеко від села. За санітарними нормами, для свинокомплексу такої потужності передбачена санітарна зона на півкілометра, там — півтора кілометра. Зрештою, якщо непокоять екологічні аспекти, давайте створимо контрольну комісію.
Представник компанії запевнила, що техніка під час будівництва навіть не буде їздити через село. За словами Любові Богачевської, “Даноша” поки що не взяла землю в суборенду, але отримала дозвіл підприємця на гідрогеологічну розробку.
Начальник Калуського районного управління Держсанепідслужби Оксана Ананевич повідомила: служба моніторить стан довкілля поблизу ферм “Даноші”. Порушень практично немає.
— Проблема у тому, що наш ніс починає реагувати на запах, коли він ще на 15-20% не “дотягнув” до межі граничної концентрації, — пояснив головний спеціаліст департаменту екології та природних ресурсів ОДА Роман Кравець. — Те, що люди чують неприємний запах, не означає, що він шкодить здоров’ю.
РІШЕННЯ — ЗА БАБІЙ
Мешканець села Василь Барнич твердить, що йдеться не про шкоду для довкілля. Селяни висувають претензії сільській владі:
— Якщо хотіли будувати, треба було починати так, як треба. Поговорити з громадою чий обов’язок? Війта. Зробив він це? Ні. Це — прозорість у роботі сільської влади чи це знову підкилимні ігри? Голова почав за спиною людей, вирішили питання із районною радою... Громада обурена такими діями. У першу чергу, сільський голова має захищати інтереси громади.
Також Василь Барнич аргументував: село розташоване на шахтних виробітках і територія потрібна громаді для відселення у разі просідання земної поверхні:
— Це — дурня, — повідомив у коментарі ”Вікнам” сільський голова Кропивника Михайло Барнич. — Там — мочар. Ніхто ніколи не розглядав ті землі для будівництва. Та й території там — обмаль. Якщо ділити хоча б по 20 “сотих”, можна звести щонайбільше 25 житлових будинків.
— Нині на цій території взагалі не можна будувати, — каже Любомир Бреславський, колишній сільський голова, — бо там меліоровані землі. Тільки після списання меліорації через Кабмін може йтися про будівництво. Якщо ж збудують ферму, санітарно-захисна зона покладе хрест на розбудові чи переселенні Кропивника.
Мешканці села наполягали, щоб ставити питання будівництва свиноферми на голосування — попри зауваження юриста Калуської РДА Наталії Середюк. Посадовець акцентувала: вирішувати — будувати чи ні — не компетенція комісії. Люди лише можуть вносити аргументовані зауваження до плану будівництва. Проте, представники громади одноголосно висловилися проти будівництва (13 із 26-ти членів комісії. — Авт.). П’ять членів комісії були “за” і ще стільки ж — утрималися.
Протокол зборів надали голові Калуської РДА Наталії Бабій. Саме від неї залежить подальший розвиток подій.
ЗЕМЛЯ ТА ІНВЕСТИЦІЇ
У разі, якщо буде зведений свинокомплекс, село отримає додаткові робочі місця і — кошти від орендної плати до сільського бюджету, переконує інвестор.
— Понад 100 000 гривень на рік, — порахувала Любов Богачевська.
Можна піти далі і не обмежитися орендною платою. Так, землі, на яких планується спорудження ферми, нині — за межами населеного пункту і перебувають у державній власності. Згідно із Земельним Кодексом, цю земельну ділянку можна ввести у межі населеного пункту та перевести у землі комунальної власності. Для цього сільська рада має виготовити проект встановлення меж населеного пункту. Процедура — марудна, але реальна. Що від цього отримає громада? По-перше, право контролю за цією земельною ділянкою і право розпоряджатися нею у майбутньому. По-друге, додаткові надходження до сільського бюджету від відрахувань на розвиток інфраструктури. Скажімо, якщо будівництво свиноферми коштуватиме інвестору $50 млн., навіть 1% відрахувань на розвиток інфраструктури — це $500 тис. Щоправда, для цього потрібно, щоб сільська рада затвердила відповідне положення про відрахування інвестиційного відсотка.
Зрештою, якщо землі стануть комунальними, сільська рада зможе коригувати розмір орендної плати. А громада може висувати інвестору й інші умови співпраці або ж навіть вибирати інвестора.
— Я так розумію, що якби сільський голова зібрав людей ще рік тому, то такого спротиву будівництву не було б, — резюмував Віктор Гільтайчук.
